- •Витоки дослідження емоційного вигорання педагогів
- •Поняття та структурно-змістові характеристики емоційного вигорання педагогічних працівників
- •Розглянемо симптоми професійного вигорання. До першої групи відносять психофізичні симптоми:
- •2.1. Задоволеність працею як чинник емоційного вигорання
- •Різні форми задоволеності людини працею
- •Порівняльна таблиця показників задоволеності працею
- •2.2. Психологічний клімат як чинник емоційного вигорання
- •2.3. Факторна модель емоційного вигорання педагогів
- •3.1. Організація та методики дослідження
- •3.2. Результати дослідження впливу психологічного клімату педагогічного колективу на рівень емоційного вигорання вчителів
- •4.2. Заходи по забезпеченню безпеки
- •4.3. Заходи по забезпеченню виробничої санітарії та гігієни праці
- •Оптимальні рівні параметрів повітряного середовища
- •4.4. Заходи з пожежної безпеки
- •4.5. Заходи по забезпеченню безпеки у надзвичайних ситуаціях
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Стапанишин б.І. Професійне спрямування навчально-виховного процесу педагогічного вузу / Стапанишин б.І. - Рівне, 1999. - 112с.
- •Рівні психологічного клімату педагогічного колективу
- •Тестовий бланк методики
- •Фази стресу та симптоми вигорання за в.В. Бойко
- •Первинні результати методики в.В.Бойко загальноосвітньої школи № 5
- •Первинні результати з методики психологічного клімату педагогічного колективу обох обраних шкіл
4.2. Заходи по забезпеченню безпеки
Для мінімізації негативного впливу незадовільних ергономічних характеристик робочого місця на опорно-руховий апарат в проекті передбачені:
Організаційні заходи: Для релаксації напружень повинні бути передбачені перерви у роботі з виконанням фізичних вправ (2-3 рази на день по 5-10 хвилин). Виконання усіх вимог ергономіки до робочого місця, робочої зони, робочого приміщення згідно ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ «Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования». Конструкція робочого місця і взаємне розташування всіх його елементів (сидіння, органи управління, засоби відображення інформації і т.д.) повинні відповідати антропометричним, фізіологічним і психологічним вимогам, а також характеру роботи. Конструкцією робочого місця повинно бути забезпечено виконання трудових операцій в межах зони досяжності моторного поля. Захаращеність робочого місця не допускається .
Для мінімізації негативного впливу ЕМВ та ЕМП при роботі з офісною технікою в проекті передбачені організаційні та технічні заходи.
Організаційні заходи: запровадити робочі умови при роботі з відеодисплейними терміналами, що забезпечують оптимальне самопочуття людини, її безпеку і здоров'я, враховуючи технологічну та економічну ефективність. Згідно ДСТУ ISO 9241-2:2004 «Ергономічні вимоги до роботи з відеотерміналами в офісі» передбачено використання внутрішньозмінних режимів праці та відпочинку для працівників. Згідно ДСНіП № 239-96 «Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань» передбачено нормування значень електромагнітних полів та випромінювань.
Технічні заходи: якщо реальні значення електромагнітних полів та випромінювань перевищують нормативні, використовують захисні екрани, поглиначі, або небезпечне обладнання встановлюють у відокремлених приміщеннях. Заміна старих моніторів на TFT бо ЖК монітори.
Для виключення ураження електричним струмом в проекті передбаченo.
Організаційні заходи: проведення навчання з правил електробезпеки, перевірка знань та атестація персоналу на першу або другу групу з електробезпеки, згідно НПАОП 0.00.-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», ДНАОП 1.1.10-1.01-2000 «Правила безпечної експлуатації електроустановок».
Технічні заходи: Виконання, розміщення, спосіб установки і клас ізоляції електроустаткування проводять відповідно до вимог державних стандартів і правил експлуатації електроустановок відповідно до НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів». Для виключення небезпеки дотику до струмопровідних частин електрообладнання необхідно забезпечити їх недоступність. Це досягається за допомогою розташування струмопровідних частин на висоті більше двох метрів або за допомогою електричної ізоляції. Використання справної офісної та побутової техніки. Застосування захисного заземлення та занулення згідно ПУЕ-2009 «Правила улаштування електроустановок» та ГОСТ 12.1.030-81. ССБТ «Защитное заземление, зануление», Устрій захисного відключення електроустановок при аварійній ситуації згідно ГОСТ 12.4.155-85 ССБТ «Устройство защитного отключения. Классификация. Общие технические требования».
Для мінімізації негативного впливу напруженості та інтенсивності трудових факторів на психофізіологічний стан працівника в проекті передбачені організаційні заходи: робота психолога у більшій частині полягає у спілкуванні з людьми. Тому доцільно забезпечувати його психологічний супровід, формування ідеології безпеки, професійної культури, які сприятимуть підвищенню особистої безпеки фахівця в процесі роботи. За умови високого рівня напруженості робіт доцільно проводити психологічне розвантаження під час регламентованих перерв за допомогою фахівця
Використання перерв у роботі для виконання фізичних вправ. В організації необхідно розробляти та впроваджувати механізми мотиваційного регулювання, які будуть стимулювати розвиток творчої ініціативи працівника.
Для виключення негативних наслідків при можливих порушеннях етичного кодексу фахівця в проекті передбачено створення спеціального бюро з етики. Виконання всіх положень Етичного кодексу спеціалістів-психологів стосовно клієнтів: повага до гідності кожної людини; конфіденційність; пріоритетність інтересів клієнтів; толерантність; довіра та взаємодія у вирішенні проблем клієнта; відповідальність за клієнтів у рамках обмежень, установлених положеннями цього кодексу; безпека клієнтів. Етична поведінка стосовно колег: визнання різних поглядів та форм практичного досвіду колег у психології; лаконічність і коректність у висловлюваннях критичних зауважень та пропозицій; обмін знаннями, досвідом і поглядами з колегами. Підвищення якості та ефективності психологічних послуг. Визнання пріоритетів професійної відповідальності над власними інтересами.
Директива ЕС 90/270 ЕЕС в розділі «Мінімальні вимоги з охорони праці» жорстко регламентує безпечні умови роботи і вимоги по захисту здоров'я осіб, що працюють з комп'ютерами, висуваючи такі п'ять вимог до роботи з монітором:
- символи на екрані мають бути чіткими і добре розрізнятися;
- зображення повинно бути позбавлене блимання;
- яскравість та / або контрастність повинні легко регулюватися;
- екрани мають бути вільними від відблисків і відбиття;
- випромінювання повинні бути знижені до надзвичайно малих рівнів.
Важливою характеристикою монітора (окрім розміру видимої частини 14-21 дюйм і площинності екрана (сферична, циліндрична, малої кривизни і плоска)) є його роздільна здатність - кількість точок (пікселів) по горизонталі і по вертикалі, яку він може показати. Чим більша роздільна здатність, тим точніше і чіткіше зображення на екрані, тим легшим є воно для сприйняття, тим менше стомлює зорову систему. При низькій роздільній здатності можливі помилки при зчитуванні символів – зображення починає розпливатися, а очі дуже швидко втомлюються, два різних символи при малій кількості елементів, що їх складають, можуть сприйматися як однакові.
Чим більша роздільна здатність потрібна, тим більший за розміром діагоналі монітор необхідно обрати.
Для 15-дюймових моніторів цілком достатня роздільна здатність 800 х 600, більш висока роздільна здатність недоцільна, тому що шрифти і піктограми будуть виглядати занадто дрібними.
Для 17-дюймових моніторів оптимальною є роздільна здатність 1024 х 768.
Великі монітори (з розміром діагоналі > 17") повинні забезпечувати роздільну здатність 1280 х 1024 і вище. Максимальне значення - 1600 х 1200.
Частота кадрової розгортки визначає, скільки разів на секунду електронний промінь пробігає весь екран, тобто це частота зміни зображення на екрані. Чим вища ця частота, тим менш помітне блимання і тим менше втомлюються очі.
Шведський стандарт ТСО'99 визначає частоту кадрової розгортки для монітора не менше 85 Гц. Рекомендована частота 100 Гц. Стандарт ТСО'03 встановлює частоту кадрової розгортки 85 Гц для 22 дюймових (і більших розмірів) моніторів, яка повинна підтримуватися на роздільній здатності 1600 х 1200 (в ТСО'99 для моніторів з діагоналлю 21 дюйм і більше вимагалося підтримування частоти 85 Гц для режиму 1280 х 1024).
Якщо монітор при обраній роздільній здатності не забезпечує такої швидкості оновлення кадрів, то краще вибрати режим з меншою роздільною здатністю, на якій значення 75-85 Гц досягається. В іншому випадку робота за комп'ютером буде небезпечною для зору.
Для того, щоб уникнути небезпек, що пов’язані з професійного вигоранням необхідно:
- здійснити теоретико-методологічний аналіз проблеми емоційного вигорання; уточнити поняття та психологічний зміст феномену емоційного вигорання. також описати компоненти переживання емоційного вигорання, які відображають його психологічну сутність;
- розробити структурно-динамічну модель переживання емоційного вигорання;
- створити програму комплексного психологічного дослідження особливостей переживання емоційного вигорання п та розробити на її основі необхідний психодіагностичний інструментарій;
- визначити психологічні особливості переживання емоційного вигорання, як певне поєднання його структурних компонентів (тип);
- розробити та апробувати систему заходів психологічної профілактики
переживання емоційного вигорання.
