Рід Вістерія, гліцинія — Wisteria.

Виткі кущі або ліани, що піднімаються на висоту 8 — 20 м, з черговими складними непарноперистими листками, які скла­даються з 9—19 листочків. Квітки фіолетові або фіолетово-голубі, іноді рожеві, білі, зібрані у повислі китиці. Плід — видовжений, плоский, з великою кількістю насіння біб. Розмно­жують насінням, відводками, стебловими і кореневими жив­цями та щепленням. У роду налічується 8 видів, поширених у Східній Азії, Північній Америці. В Україні випробувано З види.

Вістерія, гліцинія китайська — Wisteria sinensis. Ліана, стебло якої досягає завдовжки 18 — 20 м, або високий виткий кущ з повислими гілками. Листки 20 — 30 см завдовжки, складаються із 7 — 11(13) еліптичних, близьких до ланцетних, спочатку опушених, а потім блиску­чих листочків. Квітки лілові або рожево-фіолетові, 2,5 — 3 см завдовжки, зібрані в щільні повислі китиці завдовжки 15 — ЗО см. Цвіте рясно, одночасно із розпусканням листя, в квіт­ні — червні, іноді буває повторне, але слабкіше цвітіння. Плоди плоскі, з волосками, 10 —15 см завдовжки, з кількома насіни­нами. Цвіте і плодоносить із чотирьох-п'яти років.

Природно росте в Китаї, витримує морози до мінус 22 °С та напівтінь, однак рясно цвіте на освітлених місцях. Потребує глибокого, пухкого і родючого ґрунту. Досить поширена у парках і містах Південного берега Криму, особливо від Фео­досії до Севастополя. Витримує зими у Закарпатті, частково в Прикарпатті, в умовах Києва потребує захисту. Доживає до 100 років і більше.

Одна з найдекоративніших у період цвітіння та найпопу-лярніших ліан. Має досить декоративне перисте листя, яке восени набуває золотисто-жовтого забарвлення. Застосову­ючи обрізування, можна отримувати прямостоячі форми.

Декоративна форма: за кольором квіток — біла.

Рекомендується для декорування будинків, пергол, бесідок, високих стін, створення прямостоячих форм та як солітер у дендродекоративних Іа, Ів, Ша, Уа, Уб районах та у відповід­них умовах Шб, Уа районів.

Карагана кущова, степова дереза —Caragana frutex. Кущ заввишки 0,5 — 1,5 м, прямостоячий, гіллястий. Пагони спочатку жовті, а потім бурі. Листки з чотирма оберненояйцеподібними листочками, завдовжки 1,5 — 2,5 см. Квітки світло-жовті, поодинокі або зібрані в пучки до 3 шт., до 2,5 см завдовжки. Плід — циліндричний біб завдовжки до 3,5 см.

Природно поширена у степовій частині Криму, на Кавказі, на півдні Західного Сибіру, в Середній Азії, Маньчжурії, Північному Китаї. Переносить суховії та значне засолення та ущільнення ґрунту. В посушливий період скидає частину листя, формує багато кореневих паростків, утворює зарості. Досить зимостійка. В міських умовах витривала.

Рекомендується для створення груп, живих огорож, деко­рування схилів та укосів у Іа, Ів, ІІа, Пб, Ша, Шб, ІУа, V районах.

Рід Аморфа — Amorpha.

Листопадні кущі, напівкущі або іноді трави з непарноперис­тими листками, листочки цілокраї, малі. Квітки дрібні, голубу­вато-фіолетові, пурпурові, зібрані в густі колоски. Біб сплюсну­тий, найчастіше однонасінний. Розмножують насінням, корене­вими паростками. В роду налічується близько 15 видів, поши­рених у Північній Америці. В Україну інтродуковано 6 видів