4.2. Контроль і ревізія розрахунків з покупцями та замовниками

Перевірка розпочинається, як вище сказано, з інвентаризації розрахунків з покупцями і замовниками. За кожним дебітором слід встановити дату та причини виникнення заборгованості, винних осіб і заходи, що вживаються для стягнення боргів. Крім того, слід перевірити стан справ, переданих до суду або арбітражу, рішення, прийняті щодо них.

Особливу увагу ревізор приділяє випадкам приховування на рахунках дебіторів нестач та крадіжок, псування і браку товарів, віднесення дебіторської заборгованості на інші статті балансу.

У випадках виявлення безнадійної заборгованості, у позові щодо якої суд відмовив, слід з’ясувати мотиви відмови і обґрунтованість позову.

За кожним дебітором слід перевірити, чи дотримується встановлений порядок оцінювання дебіторської заборгованості відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. №237.

Під час перевірки розрахунків з рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» слід уточнити правильність ведення аналітичного обліку і повноту відображення всіх проведених операцій щодо розрахунків з покупцями й замовниками (журнал 3, відомість 3.1 Додаток Г).

На рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселями.

Рахунок 36 має два субрахунки:

• 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;

• 362 «Розрахунки з іноземними покупцями».

За дебетом рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» показується продажна вартість реалізованої продукції, яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації; за кредитом – сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства. Сальдо рахунка – заборгованість покупців і замовників за одержану продукцію.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником і кожним пред'явленим до оплати рахунком.

Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин за товарними операціями слугують первинні документи з обліку розрахунків з покупцями та замовниками. Порядок та форми розрахунків між постачальником та покупцем визначаються в господарських договорах, а для обліку експертних угод – у договорі поставки.

На суму оплати за відвантажену продукцію підприємство надає покупцю (замовнику) розрахункові документи.

Ревізору слід ретельно перевірити повноту і своєчасність розрахунків покупців за придбану ними продукцію. Для цього проводиться інвентаризація розрахунків, надсилаються копії карток аналітичного обліку (контокорентні виписки) при розрахунках з іногородніми покупцями (організації-кредитори висилають організаціям-дебіторам). Підприємство-дебітор повертає картку протягом 10 днів з дня одержання.

За покупцями, які з одного міста, складається акт звірки.

При реалізації товарів (готової продукції), наданні послуг покупцям робиться запис: дебет рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» кредит рахунка 70 «Доходи від реалізації».

Якщо надійшли на рахунок гроші від покупця на підставі виписки банку, то робиться запис у дебет рахунка 31 «Рахунки в банках» і кредит рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками».

Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" кореспондує:

За дебетом з кредитом рахунків	За кредитом з дебетом рахунків
30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 70 «Доходи від реалізації» 71 «Іншій операційний доход» 76 «Страхові платежі»	30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 34 «Короткострокові векселі одержані» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 50 «Довгострокові позики» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 64 «Розрахунки за податками й платежами» 70 «Доходи від реалізації» 93 «Витрати на збут»

Перевірка дотримання діючої кореспонденції рахунків щодо розрахунків з покупцями та замовниками дає змогу виявити помилки у відображенні розрахункових операцій та встановити факти умисного перекручення облікових даних з метою приховування зловживань.

Якщо ревізією виявлена тривала заборгованість окремих покупців, то за даними первинних документів (рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних тощо), які підтверджують її виникнення, та за актом взаємної звірки можна встановити причини несвоєчасних розрахунків і винних у цьому осіб.

На підприємствах із комп'ютеризованим бухгалтерським обліком ревізор використовує довідкову нормативну базу, що зберігається на електронних носіях інформації, зіставляє її дані з первинними документами, (товарними, банківськими), актами взаємних звірок розрахунків.