- •Реферат
- •Розділ 1 методологічний аспект дослідження соціальної роботи центрів соціальних служб із багатодітними сім’ями
- •Історія дослідження соціальної роботи із багатодітними сім’ями
- •Зміст основних понять у галузі соціальної роботи центрів соціальних служб із багатодітними сім’ями
- •1.3. Принципи та методи дослідження соціальної роботи центрів соціальних служб із багатодітними сім’ями
- •Розділ 2 теоретичний аспект дослідження соціальної роботи центрів соціальних служб із багатодітними сім’ями
- •2.1. Характеристика багатодітної сім’ї: поняття, функції, категорії
- •2.2. Діяльність центрів соціальних служб
- •2.3. Стан роботи центрів соціальних служб із багатодітними сім’ями
- •Розділ 3 практичний аспект дослідження соціальної роботи центрів соціальних служб із багатодітними сім’ями
- •3.1. Становище багатодітних сімей та стан соціальної роботи із багатодітними сім’ями в Запорізькій області на прикладі Великобілозерського центру соціальних служб
- •3.2. Напрями вдосконалення соціальної роботи центрів соціальних служб із багатодітними сім’ями
- •Висновки
- •Список літератури
Зміст основних понять у галузі соціальної роботи центрів соціальних служб із багатодітними сім’ями
В сучасному суспільстві функціонує багато соціальних спільностей. Одні з них об’єднують більшість громадян даної країни, наприклад, держава. Інші включають в свій склад певну кількість людей, які професійно займаються конкретним видом діяльності, наприклад, охорона здоров’я, міліція. Але є в спільності будь-якого типу соціальне утворення, з яким так чи інакше пов’язане життя майже кожної людини – сім’я, найбільш розповсюджений вид соціальної організації.
Термін сім’я розглядається і вивчається різними науками й його сутність має безліч трактувань.
Як зазначається в педагогічній літературі, сім'я - найбільш поширений вид соціальної групи, основний осередок суспільства, в якій народжується, формується, розвивається і більшу частину життя знаходиться людина [24, с. 343].
В психології О. І. Антонов визначає сім'ю як засновану на єдиній загальносімейній діяльності спільність людей, пов'язаних вузами шлюбу, батьківства, споріднення, і тим самим здійснює відтворення населення і наступність сімейних поколінь, а також соціалізацію дітей і підтримання існування членів сім'ї [26, с. 21].
А. Г. Харчев представляє сім'ю «як інститут спільності, що складається на основі шлюбу і породжуваної ним правової і моральної відповідальності подружжя за здоров'я дітей, їхнє виховання»[43, с. 29].
На його думку, сім'я являє собою більш складну систему відносин, ніж шлюб, оскільки вона, як правило, об'єднує не тільки подружжя, але й їх дітей, а також інших родичів або просто близьких подружжю і необхідних їм людей.
Соціолог А. В. Мудрик охарактеризував параметри сім’ї та її структуру. Сім’я – найважливіший інститут соціалізації, вона являється середовищем життя й розвитку людини від народження до смерті, якість якої визначається низкою параметрів конкретної сім’ї. Соціально-культурний параметр залежить від освітнього рівня членів родини й їх участі в житті суспільства. Соціально-економічний виявляється майновими характеристиками й зайнятістю членів родини на роботі, навчанні. Технічно-гігієнічний залежить від умов проживання, обладнання житла, гігієнічних особливостей способу життя. На останок, демографічний виявляється структурою родини .
В дипломній роботі за даною темою разом з поняттям «сім’я» необхідно висвітлити й таке поняття як «багатодітна сім’я».
Згідно ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» багатодітна сім’я - сім'я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім'ї включаються також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, — до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років [17].
Сім’я, особливо багатодітна, є об’єктом соціальної роботи. У літературі не існує однозначного визначення терміна «соціальна робота». Поняття соціальна робота розглядається в трьох аспектах:
як практична професійна діяльність із надання допомоги та підтримки людям, що опинились у скрутній ситуації;
як навчальна дисципліна підготовки фахівців із соціальної допомоги та підтримки населення;
як галузь наукових знань, що ґрунтується на сукупності концепцій і теорій, має свій категоріальний апарат, досліджує принципи та закономірності, моделі і методи соціальної роботи [28, с. 6].
О. І. Холостова розглядає соціальну роботу як інструмент реалізації державної соціальної політики, «особливий вид діяльності, метою якої є задоволення соціально-гарантованих та особистісних інтересів різних груп населення, створення умов, що сприяють відновленню чи покращенню здатності людей до соціального функціонування [36, с. 5].
У більшості словників, виданих в Україні, це поняття трактується як «цілеспрямована діяльність у суспільстві через уповноважені органи, спрямована на забезпечення належного соціального, культурного та матеріального рівня життя членів суспільства та надання допомоги різним категоріям людей» [35].
Відомі українські вчені Л. Г. Коваль і І. Д. Зверева наголошують, що особливістю соціальної роботи як «професійної або волонтерської діяльності є вплив на особистість із метою надання допомоги їй у самовиявленні» [23, с.12].
У структурі соціальної роботи як різновиду практичної діяльності насамперед виділяють її суб'єкт. Суб'єкти соціальної роботи - це державні, громадські організації, фізичні особи, що реалізують соціальну політику та надають соціальну допомогу різним категоріям населення.
Насамперед, як суб’єкт соціальної роботи виступають Центри соціальних служби для сім’ї, дітей та молоді. Згідно постанови КМУ «Про затвердження Загального положення про центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді», центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – це спеціальний заклад, що проводить соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.
Центри соціальних служб з метою підтримки сім’ї надають соціальні послуги. Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальні послуги», соціальні послуги - це комплекс заходів з надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв'язання їхніх життєвих проблем. Відповідно, виходячи з цього закону складні життєві обставини - обставини, спричинені інвалідністю, віком, станом здоров'я, соціальним становищем, життєвими звичками і способом життя, внаслідок яких особа частково або повністю не має (не набула або втратила) здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте (сімейне) життя та брати участь у суспільному житті.
Якщо в родині існують проблеми, які призводять до виникнення складних життєвих обставин, в такому випадку центри соціальних служб використовують таку форму соціальної підтримки як соціальний супровід. Соціальний супровід - вид соціальної діяльності, спрямований на здійснення соціальної опіки, допомоги та патронажу соціально незахищених верств населення з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їхнього соціального статусу; тривалий процес, спрямований на здійснення системи комплексних заходів різними спеціалістами щодо соціальної реабілітації зазначених категорій.
Отже, для ефективної соціальної роботи необхідно розуміти зміст основних понять і термінів. Чітке розуміння таких понять як сім’я, багатодітна сім’я, соціальна робота допомагає вибирати найбільш оптимальні шляхи для розв'язання життєвих проблем. Поглиблення та уточнення теоретичних знань безперечно збагачують і розширюють систему категорій соціальної роботи.
