Готовність до ризику

Готовність ризикувати залежить від того з чим пов'язаний ризик:

• мета – досягнення якого-небудь виграшу, придбання;

• Мета – уникнення яких-небудь втрат.

Контрольні запитання

1. Які аспекти прийняття рішень досліджує економічна психологія?

2. Що таке економічна поведінка? Що в ній є раціонального, а що ірраціонального ?

3. Які чинники економічної поведінки вам відомі?

4. Які життєві ситуації ускладнюють прогрес прийняття рішень ?

5. Наведіть приклади непостійності вибору і привабливості визначеності.

6. Як люди вибирають ймовірність? Назвіть основні види помилок, що припускаються при оцінці ймовірності.

7. Охарактеризуйте вплив психологічних затрат на прийняття економічного рішення.

8. Які основні види економічних емоцій вам відомі?

9. Охарактеризуйте основні види економічних мотивів.

10. Доведіть на прикладах неефективність економічного егоїзму.

11. Чи завжди людина поступає раціонально? Чи відрізняється раціональність з економічної і психологічної точки зору?

12. У чому полягає сутність закону Йєркса-Додсона?

13. Що ви розумієте під невизначеністю?

14. Що таке ризик?

15. Яку інформацію в реальному житті має у своєму розпорядженні людина?

16. Які джерела невизначеності і ризику ?

17. Які види ризиків вам відомі? Охарактеризуйте кожен з них.

18. Від чого залежить готовність ризикувати?

19. Які властивості ризику ви знаєте?

20. Які існують підходи до оцінки ступеня ризику?

21. Назвіть і охарактеризуйте основні стадії прийняття рішення.

22. На чому заснована теорія ризиків Д. Кане май і А. Тверські?

23. Як ви розумієте дію «ефекту формулювань»?

24. Що ви розумієте під рамками прийняття рішень ?

25. Чим керуються люди в умовах невизначеності?

26. Як визначається ціна ризику?

27. Які риси ризику вам відомі ?

28. Що ви розумієте під об'єктивним, обґрунтованим і необгрунтованим ризиком?

29. Які соціально-психологічні чинники впливають на ставлення суб'єкта до ризику?

Розділ II. Соціально-психологічні особливості суб’єктів економічних відносин Тема 3. Стратифікація суспільства: сприйняття економічної по­літики держави суб’єктами економіки

Економіко-психологічна адаптація.

Економічне благополуччя та рівень життя.

Індивідуально-психологічні умови адаптації до ри­нкових відносин.

Тенденція зміни поведінки під впливом ринкових перетворень.

Ставлення до приватної власності як центральна ка­тегорія економіко-психологічного аналізу господарської діяльності в соціумі.

Економіко-психологічна адаптація – істотна частина адаптації людини як суб’єкта господарювання до ринку (виробника, споживача, об’єкта економічної політики). Вона розглядається як частина соціальної адаптації, що являє собою адаптацію суб’єкта господарювання до економічних умов, що динамічно змінюються, і проявляється в бідності чи матеріальному благополуччі, тобто в економічному статусі і якості життя людини, в її очікуваннях і ставленні до економічних реформ, ринку, грошей. Ефективність адаптації визначають за інтегральним показником „якість життя”. Це поняття в західній психології часто ототожнюється з поняттям щастя.

Суб’єктивне відчуття благополуччя А. Фернхем визначає як функцію, що залежить від рівня радості або страху, яких зазнає людина. Ще одним компонентом суб’єктивного відчуття благополуччя є задоволеність життям, що визначається як когнітивний процес оцінювання – оцінка власного життя в цілому.

Рифф і Кейез (Ryff and Keyes, 1995) запропонували модель, у якій параметрами благополуччя вважаються: автономність, уміння взаємодіяти із середовищем, особистісне зростання, позитивні стосуки з іншими, наявність життєвої перспективи та адекватна самооцінка. Між цими компонентами й оцінками щастя, задоволеністю життям виявлено кореляційну залежність.

„Якість життя” містить у собі й оцінку здоров’я, політичний, соціальний та інші аспекти, але економічне благополуччя визнається основною її підструктурою. О. Дейнека, посилаючись на західні дослідження, виокремлює такі підстави для визначення економічного благополуччя: задоволення працею і доходом, задоволення споживанням, громадянське задоволення економічною політикою держави.

Підсумком взаємодії всіх компонентів благополуччя є економіко-фінансова й особистісна воля вибору.

Такої волі вибору позбавлені соціально незахищені верстви населення, оскільки трансформаційні зміни, які відбуваються у всіх сферах життя, у тому числі й економічній, перевищують індивідуальну можливість контролювати свою життєву ситуацію та управляти нею.

Порівнюючи різні підходи до оцінки якості життя, можна виокремити загальні тенденції, що впливають на суб’єктивне відчуття загального й економічного благополуччя - це свобода вибору, незалежність від зовнішніх обставин і контроль над ситуацією.

Різна адаптація суб’єктів економічних відносин до нових економічних умов дозволила зробити припущення про взаємозв’язок адаптації з індивідуально-психологічними особливостями особистості. О. Дейнека розглядає якості, характерні для представників різних соціальних груп, що перебувають по різні сторони шкали „адаптованість – дезадаптованість” до ринкових умов, а також особистісні особливості суб’єктивно адаптованих до ринку людей.

Отже, залежно від індивідуальних особистісних характеристик, людина, що адаптується на ринку, може перебувати на різних рівнях соціальної адаптації:

· рівень усвідомлення вимог середовища, але несприйняття його цінностей;

· рівень взаємної терпимості особистості та її соціального середовища;

· рівень акомодації, який вимагає поступок, що виникають на рівні терпимості;

· рівень асиміляції (повне пристосування – відмова особистості від своїх колишніх цінностей та прийняття нових).

З цими рівнями адаптації співвідносні такі види адаптації, як добровільна і вимушена.