- •1. Мета та завдання вивчення дисципліни «Основи охорони праці», основні розділи
- •2. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •3. Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- •4. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- •5. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •6. Законодавство України про охорону праці
- •7. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •8. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •9. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •10. Обов’язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •11 Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці.
- •12. Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп): визначення, основні вимоги та ознаки, структура та реєстр
- •13. Стандарти в галузі охорони праці, система стандартів безпеки праці, міждержавні та національні стандарти України з охорони праці
- •14. Санітарні, будівельні норми, інші загальнодержавні документи з охорони праці
- •15.Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура, розробка та затвердження. Інструкції з охорони праці.
- •16. Фінансування охорони праці, основні принципи і джерела
- •17. Система державного управління охороною праці в Україні
- •18. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •20. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •21. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації
- •22. Служба охорони праці підприємства, завдання, функції, підпорядкованість, чисельність, права працівників, організація роботи
- •23. Комісія з питань охорони праці підприємства, основні завдання та права
- •24. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
- •25. Атестація робочих місць за умовами праці, мета та зміст, порядок проведення
- •27. Стимулювання охорони праці
- •28. Принципи організації та види навчання з питань охорони праці
- •29. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників під час прийняття на роботу і в процесі роботи посадових осіб та працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •30. Інструктажі з питань охорони праці, їх види, порядок проведення
- •31. Стажування та допуск працівників до самостійної роботи
- •32. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру, основні причини інциденти та невідповідності
- •33. Мета та завдання профілактики нещасних випадків, професійних захворювань і отруєнь на виробництві, основні заходи по їх запобіганню
- •34. Основи фізіології та гігієни праці, їх значення
- •35. Роль цнс в трудовій діяльності. Втома
- •36. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці, оцінка умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці
- •40. Гранично-допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин, заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони
- •41.Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну
- •42. Вентиляція, її види, вибір та конструктивне оформлення
- •43. Основні світлотехнічні величини
- •46. Джерела штучного освітлення, лампи, світильники та експлуатація систем виробничого освітлення
- •47. Вібрація, її джерела, класифікація і характеристики
- •48. Дія вібрації на людину, гігієнічне нормування, методи контролю параметрів вібрації
- •49. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій.
- •50. Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість та звукова потужність джерела звуку
- •51. Класифікація шумів, їх нормування, контроль параметрів
- •53. Інфразвук, його джерела, параметри, нормування та контроль рівнів
- •54. Ультразвук, його джерела, параметри, нормування та контроль рівнів
- •55. Дія ультразвуку та інфразвуку на людину, основні методи та засоби захисту
- •59. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону
- •60.Особливості інфрачервоного, ультрафіолетового та лазерного випромінювань, нормування та методи контролю.
- •62. Виробничі джерела іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання
- •63. Шкідливість іонізуючого випромінювання, методи та засоби захисту персоналу від його дії у виробничих умовах
- •64. Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами, санітарно-захисні зони підприємств
- •65. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, до енерго- та водопостачання, каналізації, транспортних комунікацій, до виробничих та допоміжних приміщень
- •67. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •68. Безпека під час експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •70. Дія електричного струму на організм людини, електричні травми
- •71. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •72. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •73. Умови ураження людини електричним струмом
- •74. Напруга дотику і крокова напруг
- •75. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
- •80. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту
- •81 Пожежна сигналізація. Засоби пожежегасіння
- •83. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
30. Інструктажі з питань охорони праці, їх види, порядок проведення
Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або фахівцем, на якого наказом накладено ці обов’язки в кабінеті охорони праці.. Програма та тривалість інструктажу затверджуються керівником підприємства і повинна містити інформацію, яку власник зобов’язаний, повідомити працівнику при прийнятті на роботу.
Первинний інструктаж проводиться до початку роботи роботи безпосередньо на робочому місці. Проводиться з учнями, курсантами; слухачами та студентами до початку трудового або професійного навчання; перед виконанням кожного навчального завдання, пов’язаного з використанням різних механізмів, інструментів тощо. Він може проводитися як індивідуально, так і з групою осіб однієї професії за діючими інструкціями з охорони праці.
Повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально або з групою працівників, які виконують однотипні роботи у визначені терміни, але не рідше 1 раз на 3 місяці на роботах з підвищеною небезпекою, для решти робіт 1 раз на 6 місяців.
Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці при введенні в дію нових і переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці чи внесенні змін та доповнень до них; при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, сировини, матеріалів, що впливають на стан охорони праці; при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж, при перерві в роботі виконавця робіт більше, ніж на 30 календарних днів для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт – понад 60 днів.
Цільовий інструктаж проводиться з працівниками керівником установи при ліквідації аварії або стихійного лиха; при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства, оформлюються наряд-допуск, наказ або розпорядження.
Після їх завершення особа, яка проводила інструктаж, проводить опитування та перевірку навичок і визначає можливість допуску тих, хто інструктується, до робіт. Після навчання і проходження первинного інструктажу працівнику видається один примірник інструкції.
31. Стажування та допуск працівників до самостійної роботи
Стажування — набуття особою практичного досвіду виконання виробничих завдань і обов’язків на робочому місці підприємства після теоретичної підготовки до початку самостійної роботи під безпосереднім керівництвом досвідченого фахівця.
Після прийняття на работу особа має пройти стажування протягом 2- 5 змін під наглядом кваліфікаційних працівників.Допуск до стажування оформляється наказом по підприємству, в якому визначаються тривалість стажування та зазначається прізвище працівника, відповідального за проведення стажування. Тривалість стажування залежить від стану і характеру роботи, а також від кваліфікації працівника. Роботодавцю дається право своїм наказом звільняти від проходження стажування працівника, який має стаж роботи за відповідною професією не менше трьох років, або переводиться з одного цеху в інший на аналогічну за характером роботу чи обладнання. У процесі стажування працівник повинен закріпити знання щодо правил безпечної експлуатації технологічного обладнання, технологічних і посадових інструкцій та інструкцій з ОП; оволодіти навичками поведінки у нормальних і аварійних ситуаціях.