72. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом

1. з підвищеною небезпекою. сирість— струмопровідний пил - струмопровідна підлога — висока температура ,можливість одночасною дотику людини до металевих конструкцій що мають контакт із землею і до металевих неструмопровідних частин корпусів електрообладнання. 2. особливо небезпечні приміщення: — особлива сирість: хімічна активність середовища; — одночасно дві або більше умов підвищеної небезпеки. 3. приміщеним без підвищеної небезпеки.

73. Умови ураження людини електричним струмом

Основними причинами електротравматизму є: порушення правил техніки безпеки при експлуатації електричного устаткування; незадовільне огородження струмопровідних частин установки при випадковому до них доторканні; незадовільне заземлення електроустановок та незадовільна ізоляція струмоведучих частин; невідповідність машин, інструментів, кабелів і провідників умовами їх експлуатації; низький рівень кваліфікації обслуговуючого персоналу, незнання правил безпеки, відсутність належних засобів захисту.Важливим завданням охорони праці лишається розробка і забезпечення відповідних заходів електробезпеки. Електробезпека — це система організаційних і технічних заходів, що забезпечують захист людини від шкідливої та небезпечної дії електричного струму, електричної дути,_електромагнітного_поля_і_статичного_струму.

74. Напруга дотику і крокова напруг

Напруга дотику — це напруга між двома точками ланки струму, яких одночасно торкається людина. Чисельно вона дорівнюй різниці потенціалів корпуса та точок ґрунту, в яких знаходяться ноги людини.

Напруга дотику зростає зі збільшенням віддалі від заземлювача, і за межами зони розтікання струму вона дорівнює напрузі на корпусі обладнання, Струм, що протікає через людину.

Крокова напруга — це напруга між двома точками ланки струму, які знаходяться одна від одної на віддалі кроку і на яких одночасно стоїть людина.

Чисельно крокова напруга дорівнює різниці потенціалів точок, на яких знаходяться ноги людини.

Напруга дотику максимальна біля заземлювача і зменшується з віддаленням від заземлювача. Поза межами поля розтікання вона рівна нулю. Крокова напруга також зростає зі збільшенням ширини кроку.

Умови ураження людини напругою дотику та кроковою напругою різні, оскільки струм протікає різними шляхами. При напрузі дотику — через грудну клітку, а при кроковій напрузі — по нижній петлі. Значна крокове напруга викликає судоми в ногах, людина падає, потім ланка струму замикається вздовж всього тіла людини.

75. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи

Електроустановки – машини, апарати, лінії електропередач і допоміжне обладнання (разом із спорудами і приміщенням, в яких вони розташовані), призначені для виробництва, перетворення, трансформації, передачі, розподілу електричної енергії та перетворення її в інші види енергії.

Згідно стандарту електрична безпека повинна забезпечуватись:конструкцією електричної установки – система технічних засобів і заходів електробезпеки; технічними виробами і засобами захисту – система електрозахисних засобів; організаційними і технічними заходами – система організаційно – технічних заходів і засобів щодо правильної організації експлуатації електроустановок. Технічні заходи умовно можна поділити на дві групи: 1. заходи , які забезпечують безпеку при нормальному режимі роботи електроустановок; 2. заходи, які забезпечують безпеку в аварійному режимі при появі напруги на неструмоведучих частинах електроустановок.

Заходи безпеки при нормальному режимі роботи електроустановок:

а) контроль і профілактика ізоляції; б) недоступність струмоведучих частин для випадкового дотику.

Забезпечується огородженням і розміщенням струмоведучих частин на недосяжній висоті або в недоступному місці.

в) блокування запобігають доступу людини під напругу в результаті помилкових дій. Блокування бувають механічні, електричні, електромагнітні; г) малі напруги – це номінальна напруга не більше 42 В (36В). 36В для живлення електроінструменту в особливо небезпечних приміщеннях Заходи безпеки в аварійному режимі: а) захисне заземлення – це навмисне електричне з’єднання із заземлюючим пристроєм металевих неструмовідних частин електроустановки, які можуть виявитись під напругою внаслідок переходу на них напруги із струмовідних частин.

б) занулення - з’єднання частин електроустановки із глухозаземленою нейтраллю генератора або трансформатора в мережах трьохфазного струму, з глухозаземленим вводом джерела однофазного струму, з глухо заземленою середньою точкою джерела в мережах постійного струму. в) захисне відключення – це автоматичне швидкодіюче відключення електроустановки при замиканні на корпус або зниженні рівня ізоляції нижче установленого значення

78. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю.

Категорія А (вибухонебезпечна)Горючі гази, легкозаймисті речовини з температурою спалаху не більше 28°С в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітря ні суміші, при спалахуванні котрих розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5кПа.Категорія Б (вибухопожежонебезпечна)Вибухонебезпечний пил і волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28°С та горючі рідини за температурних умов і в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5кІІа.

Категорій В (пожежонебезпечна)Горючі рідини, тверді горючі та важкої горючі речовини, матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним горіти лише за умов, шо приміщення, в яких вони знаходяться або

Категорія Д - Негорючі речовини та матеріали холодному стані.