- •1. Мета та завдання вивчення дисципліни «Основи охорони праці», основні розділи
- •2. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •3. Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- •4. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- •5. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •6. Законодавство України про охорону праці
- •7. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •8. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •9. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •10. Обов’язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •11 Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці.
- •12. Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп): визначення, основні вимоги та ознаки, структура та реєстр
- •13. Стандарти в галузі охорони праці, система стандартів безпеки праці, міждержавні та національні стандарти України з охорони праці
- •14. Санітарні, будівельні норми, інші загальнодержавні документи з охорони праці
- •15.Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура, розробка та затвердження. Інструкції з охорони праці.
- •16. Фінансування охорони праці, основні принципи і джерела
- •17. Система державного управління охороною праці в Україні
- •18. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •20. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •21. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації
- •22. Служба охорони праці підприємства, завдання, функції, підпорядкованість, чисельність, права працівників, організація роботи
- •23. Комісія з питань охорони праці підприємства, основні завдання та права
- •24. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
- •25. Атестація робочих місць за умовами праці, мета та зміст, порядок проведення
- •27. Стимулювання охорони праці
- •28. Принципи організації та види навчання з питань охорони праці
- •29. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників під час прийняття на роботу і в процесі роботи посадових осіб та працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •30. Інструктажі з питань охорони праці, їх види, порядок проведення
- •31. Стажування та допуск працівників до самостійної роботи
- •32. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру, основні причини інциденти та невідповідності
- •33. Мета та завдання профілактики нещасних випадків, професійних захворювань і отруєнь на виробництві, основні заходи по їх запобіганню
- •34. Основи фізіології та гігієни праці, їх значення
- •35. Роль цнс в трудовій діяльності. Втома
- •36. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці, оцінка умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці
- •40. Гранично-допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин, заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони
- •41.Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну
- •42. Вентиляція, її види, вибір та конструктивне оформлення
- •43. Основні світлотехнічні величини
- •46. Джерела штучного освітлення, лампи, світильники та експлуатація систем виробничого освітлення
- •47. Вібрація, її джерела, класифікація і характеристики
- •48. Дія вібрації на людину, гігієнічне нормування, методи контролю параметрів вібрації
- •49. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій.
- •50. Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість та звукова потужність джерела звуку
- •51. Класифікація шумів, їх нормування, контроль параметрів
- •53. Інфразвук, його джерела, параметри, нормування та контроль рівнів
- •54. Ультразвук, його джерела, параметри, нормування та контроль рівнів
- •55. Дія ультразвуку та інфразвуку на людину, основні методи та засоби захисту
- •59. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону
- •60.Особливості інфрачервоного, ультрафіолетового та лазерного випромінювань, нормування та методи контролю.
- •62. Виробничі джерела іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання
- •63. Шкідливість іонізуючого випромінювання, методи та засоби захисту персоналу від його дії у виробничих умовах
- •64. Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами, санітарно-захисні зони підприємств
- •65. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, до енерго- та водопостачання, каналізації, транспортних комунікацій, до виробничих та допоміжних приміщень
- •67. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •68. Безпека під час експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •70. Дія електричного струму на організм людини, електричні травми
- •71. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •72. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •73. Умови ураження людини електричним струмом
- •74. Напруга дотику і крокова напруг
- •75. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
- •80. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту
- •81 Пожежна сигналізація. Засоби пожежегасіння
- •83. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
5. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
Шкідливий виробничий чинник— чинник, вплив якого, за певних умов (інтенсивність, тривалість та інше) може спричинити професійне захворювання, зниження працездатності й призвести до порушення здоров’я працівників.
Небезпечний виробничий чинник — чинник, вплив якого за певних умов призводить до травм,отруєння, або до смерті.
Групи небезп. і шкідлив. чинників: фізичні, біол, психофізіол та соц.
До фізичних належать рухомі машини та механізми; підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони; підвищений рівень шуму, вібрацій, інфразвукових коливань, ультразвуку,іонізуючих випромінювань, електромагнітних випромінювань.
До хімічних належать хім реч, які за характером дії на організм людини поділяються на загально токсичні, подразнювальні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні та такі, що впливають на репродуктивну функцію.
До біологічних належать патогенні мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми
До психофізіологічних належать фізичні і нервово-психічні перевантаження розумове перенапруження, монотонність праці, перенапруження органів чуття, емоційні перевантаження).
До соціальних належать напружені стосунки між членами колективу, невдоволеність роботою, погана організація праці, фізична та словесна образа, насильство
6. Законодавство України про охорону праці
Законодавство України «про охорону праці» базується на положеннях Конституції України, зокрема на статтях 43 (про право на працю), 45 (про право на відпочинок), 46 (про право на соціальний захист) Основним законодавчим документом в галузі охорони праці є Закон України «Про охорону праці», який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності.
Кодекс законів про працю (КЗпП) регулює трудові стосунки працівників. Є ряд інших нормативно-правових документів, які тісно переплітаються з законом «Про охорону праці». Зокрема Закони «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про підприємства в Україні» (ст.25), «Про колективні договори і угоди» (ст.7), «Про охорону навколишнього природного середовища», «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та інші.
7. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
пріоритет життя на здоров’я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних безпечних і здорових_умов_праці;_підвищення_рівня_промислової_безпеки
адаптація трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров’я та психологічного стану; використання екон. методів управління охороною праці; інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці; вик. світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.