- •1. Мета та завдання вивчення дисципліни «Основи охорони праці», основні розділи
- •2. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •3. Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- •4. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- •5. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •6. Законодавство України про охорону праці
- •7. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •8. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •9. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •10. Обов’язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •11 Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці.
- •12. Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп): визначення, основні вимоги та ознаки, структура та реєстр
- •13. Стандарти в галузі охорони праці, система стандартів безпеки праці, міждержавні та національні стандарти України з охорони праці
- •14. Санітарні, будівельні норми, інші загальнодержавні документи з охорони праці
- •15.Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура, розробка та затвердження. Інструкції з охорони праці.
- •16. Фінансування охорони праці, основні принципи і джерела
- •17. Система державного управління охороною праці в Україні
- •18. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •20. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •21. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації
- •22. Служба охорони праці підприємства, завдання, функції, підпорядкованість, чисельність, права працівників, організація роботи
- •23. Комісія з питань охорони праці підприємства, основні завдання та права
- •24. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
- •25. Атестація робочих місць за умовами праці, мета та зміст, порядок проведення
- •27. Стимулювання охорони праці
- •28. Принципи організації та види навчання з питань охорони праці
- •29. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників під час прийняття на роботу і в процесі роботи посадових осіб та працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •30. Інструктажі з питань охорони праці, їх види, порядок проведення
- •31. Стажування та допуск працівників до самостійної роботи
- •32. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру, основні причини інциденти та невідповідності
- •33. Мета та завдання профілактики нещасних випадків, професійних захворювань і отруєнь на виробництві, основні заходи по їх запобіганню
- •34. Основи фізіології та гігієни праці, їх значення
- •35. Роль цнс в трудовій діяльності. Втома
- •36. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці, оцінка умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці
- •40. Гранично-допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин, заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони
- •41.Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну
- •42. Вентиляція, її види, вибір та конструктивне оформлення
- •43. Основні світлотехнічні величини
- •46. Джерела штучного освітлення, лампи, світильники та експлуатація систем виробничого освітлення
- •47. Вібрація, її джерела, класифікація і характеристики
- •48. Дія вібрації на людину, гігієнічне нормування, методи контролю параметрів вібрації
- •49. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій.
- •50. Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість та звукова потужність джерела звуку
- •51. Класифікація шумів, їх нормування, контроль параметрів
- •53. Інфразвук, його джерела, параметри, нормування та контроль рівнів
- •54. Ультразвук, його джерела, параметри, нормування та контроль рівнів
- •55. Дія ультразвуку та інфразвуку на людину, основні методи та засоби захисту
- •59. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону
- •60.Особливості інфрачервоного, ультрафіолетового та лазерного випромінювань, нормування та методи контролю.
- •62. Виробничі джерела іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання
- •63. Шкідливість іонізуючого випромінювання, методи та засоби захисту персоналу від його дії у виробничих умовах
- •64. Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами, санітарно-захисні зони підприємств
- •65. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, до енерго- та водопостачання, каналізації, транспортних комунікацій, до виробничих та допоміжних приміщень
- •67. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •68. Безпека під час експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •70. Дія електричного струму на організм людини, електричні травми
- •71. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •72. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •73. Умови ураження людини електричним струмом
- •74. Напруга дотику і крокова напруг
- •75. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
- •80. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту
- •81 Пожежна сигналізація. Засоби пожежегасіння
- •83. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
54. Ультразвук, його джерела, параметри, нормування та контроль рівнів
Джерелами ультразвуку є генератори, які працюють у діапазоні частот від 12 до 22 кГц. Його вплив спостерігається на відстані 25-50 м від обладнання. Ультразвук високої інтенсивності виникає під час видалення забруднень, при хімічному травленні, обдуванні струменем стисненого повітря при очищенні деталей та їх збиранні. Ультразвук викликає функціональні порушення нервової системи, головний біль, зміни кров’яного тиску та складу і властивостей крові, зумовлює втрату слухової чутливості, підвищену втомлюваність.
55. Дія ультразвуку та інфразвуку на людину, основні методи та засоби захисту
Розрізняють короткочасну та періодичну контактну дію. При тривалій систематичній дії ультразвуку, який поширюється через повітря, можуть виникати порушення нервової, серцево-судинної і ендокринної систем, слухового аналізатора, системи крові. Характерним є розвиток вегето-судинної дистонії і астенії. Ступінь вираженості змін, що відбуваються в організмі людини під впливом ультразвуку, залежить від інтенсивності й тривалості його дії. Найчутливіші до дії контактного високочастотного ультразвуку вегетативна і периферична нервові системи.
Під час контактної дії ультразвуку підвищується серцевий ритм, помітно змінюється ЕКГ; при збільшенні його інтенсивності_виникає_аритмія.
Боротьба з несприятливим впливом виробничого інфразвуку охоплює комплекс заходів, які належать до технічної і медичної компетенції. Розглянемо окремі з них.
1. Ослаблення інфразвуку в межах джерела, усунення причин його виникнення, що є найрадикальнішим способом боротьби з низькочастотними коливаннями машин і механізмів.
2. Ізоляція інфразвуку 3. Поглинання інфразвуку. Для цього застосовують багатошарові звукопоглинаючі покриття.
4. Медична профілактика. Одним з найважливіших заходів медичної профілактики шкідливого впливу інфразвуку є здійснення запобіжних і періодичних медичних оглядів.
59. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону
Джерелом інфрачервоного випромінювання є будь-яке тіло, температура повітря якого перевищує температуру абсолютного нуля (-273К). В промисловості широко використовуються температурні джерела інфрачервоного випромінювання які нагріваються електричним струмом: лампою розжарювання, металеві і керамічні випромінювачі, газорозрядні прилади. Видиме випромінювання – це оптичне випромінювання, яке здатне безпосередньо викликати зорові відчуття. Джерелами світла в промисловості є освітлювальні лампи, пристрої для плавлення, зварювання матеріалів. Природнім джерелом ультрафіолетового випромінювання є Сонце. В промисловості джерелами ультрафіолетового випромінювання є газорозрядні, кварцові лампи, ртутно-кварцові горілки, електричні дуги, лазерні системи. УВФ використовують у наукових дослідженнях для встановлення енергетичної структури речовини, астрофізиці, криміналістиці, медицині. Лазерне випромінювання генерується в спеціальних пристроях – оптичних квантових генераторах або лазерах. Лазери використовують для обробки матеріалів, у системі зв’язку для передачі сигналів лазерним променем, щоб одержати голограми, у хірургії
