40. Гранично-допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин, заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони

За величиною ГДК у робочої зони шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки:1-й – речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/куб.м. (свинець, ртуть, озон та ін.);2-й – речовини високо небезпечні, ГДК 0,1-1,0 мг/куб.м (, хлор, фенол, );3-й – речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1-10,0 мг/куб.м. (ксилол, спирт метиловий та ін.);4-й – речовини мало небезпечні, ГДК понад 10,0 мг/куб.м. (аміак, бензин, ацетон, газ)

Для попередження забруднення роб.зони, повинні бути: розроблені документи по безпеці праці під час виробництва, застосування і зберігання шкідливих речовин; виконані комплекси організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і медико-санітарних заходів.

Заходи по забезпеченню безпеки праці під час роботи з шкідливими речовинами повинні передбачати:

- заміну шкідливих речовин найменш шкідливими, сухих способів переробки матеріалів, які виділяють пил – мокрими; обмеження вмісту домішок шкідливих речовин в сировині і кінцевому продукті; вибір відповідного виробничого обладнання, що не допускають виділення шкідливих речовин в повітря робочої зони в небезпечних кількостях, а також правильну експлуатацію санітарно-технічного обладнання і пристроїв (опалення, вентиляції, водопроводу, каналізації); раціональне планування промислових площадок, будівель і приміщень; контроль за вмістом шкідливих речовин в повітрі робочої зони; застос. засобів індивідуального захисту працюючих; проведення попередніх та періодичних медичних оглядів осіб, що мають контакт зі шкідливими речовинами

41.Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну

Повітряний обмін в приміщеннях необхідний для підтримання оптимальних параметрів повітряного середовища.

Розрахунок необхідного повітрообміну проводиться з врахуванням кількості працюючих; за кількістю виділених в повітря робочої зони газів, парів і пилу; за вологовиділенням: за надлишковими тепловиділеннями. З врахуванням кількості працюючих розрахунок повітрообміну проводиться тільки при нормальному мікрокліматі і відсутності шкідливих речовин або вмісту їх в межах допустимих норм. При надходженні в повітря робочої зони шкідливих газів, парів і пилу необхідний повітрообмін. При виділенні надлишкового тепла необхідний теплообмін . Коли невідомі види і кількість шкідливих речовин, що виділяються або кількість їх незначна, застосовують метод визначення необхідної кількості повітря за кратністю повітрообміну. Кратність повітрообміну показує, скільки разів потягом години замінюється весь об’єм повітря в даному приміщенні. Потрібно також забезпечувать баланс повітрообміну :

кількість повітря, що находить в приміщення за одиницю часу повинна дорівнювати кількості повітря, що видаляється.

42. Вентиляція, її види, вибір та конструктивне оформлення

Вентиляцією називають сукупність заходів та засобів, що забезпечують організований і регульований повітрообмін у виробничих,житлових та громадських будівлях.Вентиляція залежно від способів приведення в рух повітря, може бути природною, механічною (примусовою чи штучною) чи комбінованою. За своїм призначенням вентиляцію поділяють на робочу та аварійну. Загальнообмінна вентиляція сприяє підтриманню необхідних параметрів повітряного середовища у всьому об¢ємі приміщення. Місцева вентиляція влаштовується лише у місцях виділення шкідливих речовин.Припливна вентиляція створює сприятливі умови в обмеженій частині приміщення шляхом подачі чистого повітря ззовні. Витяжна вентиляція запобігає розповсюдженню забруднюваності повітря в робочій зоні та приміщеннях шляхом видалення забрудненого повітря в атмосферу.Усю сукупність пристроїв для обробки, транспортування,подачі і видалення повітря називають вентиляційною системою.

Припливна вентиляційна система нагнітає чисте повітря в приміщення. Витяжна вентиляційна система видаляє забруднене повітря в атмосферу