- •1. Мета та завдання вивчення дисципліни «Основи охорони праці», основні розділи
- •2. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •3. Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- •4. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- •5. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •6. Законодавство України про охорону праці
- •7. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •8. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •9. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •10. Обов’язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •11 Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці.
- •12. Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп): визначення, основні вимоги та ознаки, структура та реєстр
- •13. Стандарти в галузі охорони праці, система стандартів безпеки праці, міждержавні та національні стандарти України з охорони праці
- •14. Санітарні, будівельні норми, інші загальнодержавні документи з охорони праці
- •15.Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура, розробка та затвердження. Інструкції з охорони праці.
- •16. Фінансування охорони праці, основні принципи і джерела
- •17. Система державного управління охороною праці в Україні
- •18. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •20. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •21. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації
- •22. Служба охорони праці підприємства, завдання, функції, підпорядкованість, чисельність, права працівників, організація роботи
- •23. Комісія з питань охорони праці підприємства, основні завдання та права
- •24. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
- •25. Атестація робочих місць за умовами праці, мета та зміст, порядок проведення
- •27. Стимулювання охорони праці
- •28. Принципи організації та види навчання з питань охорони праці
- •29. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників під час прийняття на роботу і в процесі роботи посадових осіб та працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •30. Інструктажі з питань охорони праці, їх види, порядок проведення
- •31. Стажування та допуск працівників до самостійної роботи
- •32. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру, основні причини інциденти та невідповідності
- •33. Мета та завдання профілактики нещасних випадків, професійних захворювань і отруєнь на виробництві, основні заходи по їх запобіганню
- •34. Основи фізіології та гігієни праці, їх значення
- •35. Роль цнс в трудовій діяльності. Втома
- •36. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці, оцінка умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці
- •40. Гранично-допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин, заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони
- •41.Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну
- •42. Вентиляція, її види, вибір та конструктивне оформлення
- •43. Основні світлотехнічні величини
- •46. Джерела штучного освітлення, лампи, світильники та експлуатація систем виробничого освітлення
- •47. Вібрація, її джерела, класифікація і характеристики
- •48. Дія вібрації на людину, гігієнічне нормування, методи контролю параметрів вібрації
- •49. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій.
- •50. Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість та звукова потужність джерела звуку
- •51. Класифікація шумів, їх нормування, контроль параметрів
- •53. Інфразвук, його джерела, параметри, нормування та контроль рівнів
- •54. Ультразвук, його джерела, параметри, нормування та контроль рівнів
- •55. Дія ультразвуку та інфразвуку на людину, основні методи та засоби захисту
- •59. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону
- •60.Особливості інфрачервоного, ультрафіолетового та лазерного випромінювань, нормування та методи контролю.
- •62. Виробничі джерела іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання
- •63. Шкідливість іонізуючого випромінювання, методи та засоби захисту персоналу від його дії у виробничих умовах
- •64. Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами, санітарно-захисні зони підприємств
- •65. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, до енерго- та водопостачання, каналізації, транспортних комунікацій, до виробничих та допоміжних приміщень
- •67. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •68. Безпека під час експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •70. Дія електричного струму на організм людини, електричні травми
- •71. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •72. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •73. Умови ураження людини електричним струмом
- •74. Напруга дотику і крокова напруг
- •75. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
- •80. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту
- •81 Пожежна сигналізація. Засоби пожежегасіння
- •83. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
35. Роль цнс в трудовій діяльності. Втома
В основі діяльності нервової системи лежить універсальний фізіологічний процес розповсюдження збудження — нервовий імпульс. Нервовий імпульс, розповсюджуючись по поверхні нервової клітини і її відростків, виконує в нервовій системі функцію носія інформації. Передача інформації здійснюється з допомогою зміни або послідовності нервових імпульсів в часі, або розподілу між різними клітинами. Переважною формою нервової діяльності є рефлекси. Розрізняють три фази зміни функціонального стану ЦНС під час роботи: 1 — фаза інерційного гальмування на початку роботи, яка відповідає періоду втягування в роботу тривалістю від кількох хвилин до кількох десятків хвилин; II — фаза робочого збудження, яка відповідає стійкій працездатності, а її тривалість залежить від важкості виконуваної роботи; III стан вторинного гальмування, який виникає під час роботи внаслідок розвитку втоми. Втома — це стан, що спричинюється інтенсивною і тривалою роботою, характеризується тимчасовим зменшенням працездатності, виражається зниженням кількості та якості роботи і погіршенням координації робочих функцій. Боротьба з втомою і перенапруженням має проводитись комплексно, включаючи технічні, організаційні, гігієнічні та психофізіологічні заходи. Зокрема, правильний режим праці та відпочинку, механізація та автоматизація операцій, належні санітарно-гігієнічні умови тощо
36. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці, оцінка умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці
Умови праці - сукупність чинників виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час виконування нею трудових обов’язків. Чинники:
Важкість праці – х-ка трудового процесу, що відображає навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму, що забезпечують його діяльність. Важкість праці х-ся фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням в просторі. Напруженість праці –відображає навантаження переважно на ЦНС, органи чуттів, емоційну сферу працівника. До факторів, що х-ть напруженість праці відносять: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, режим роботи. Оцінюють умови праці на підставі «Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу».
1-й клас – оптимальні умови праці –2-й клас – допустимі умови праці –З-й клас – шкідливі умови праці –
4-й_клас_небезпечні_умови_праці
Оцінка умов праці сприятиме встановленню рівнів професійного ризику для розробки профілактичних заходів та обґрунтування заходів соціального захисту працюючих.
Належні, безпечні та здорові умови праці повинні забезпечуватися підтримуванням оптимальних або допустимих параметрів мікроклімату виробничих приміщень, гранично допустимої концентрації газів, парів та пилу, граничнодопустимих рівнів шкідливих випромінювань, виробничого пилу та вібрацій, естетичної та соціально-психологічної обстановки на робочих місцях та в колективі. До загальних заходів забезпечення належних умов праці відносяться удосконалення технологічних процесів та устаткування, їх раціональне розміщення, механізація і автоматизація технологічних операцій і процесів, раціональна вентиляція, опалення та кондиціювання повітря, раціоналізація режимів праці та відпочинку, медико-біологічні та профілактичні засоби підвищення працездатності, використання засобів індивідуального захисту
