- •1. Мета та завдання вивчення дисципліни «Основи охорони праці», основні розділи
- •2. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •3. Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- •4. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- •5. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •6. Законодавство України про охорону праці
- •7. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •8. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •9. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •10. Обов’язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •11 Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці.
- •12. Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп): визначення, основні вимоги та ознаки, структура та реєстр
- •13. Стандарти в галузі охорони праці, система стандартів безпеки праці, міждержавні та національні стандарти України з охорони праці
- •14. Санітарні, будівельні норми, інші загальнодержавні документи з охорони праці
- •15.Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура, розробка та затвердження. Інструкції з охорони праці.
- •16. Фінансування охорони праці, основні принципи і джерела
- •17. Система державного управління охороною праці в Україні
- •18. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •20. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •21. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації
- •22. Служба охорони праці підприємства, завдання, функції, підпорядкованість, чисельність, права працівників, організація роботи
- •23. Комісія з питань охорони праці підприємства, основні завдання та права
- •24. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
- •25. Атестація робочих місць за умовами праці, мета та зміст, порядок проведення
- •27. Стимулювання охорони праці
- •28. Принципи організації та види навчання з питань охорони праці
- •29. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників під час прийняття на роботу і в процесі роботи посадових осіб та працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •30. Інструктажі з питань охорони праці, їх види, порядок проведення
- •31. Стажування та допуск працівників до самостійної роботи
- •32. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру, основні причини інциденти та невідповідності
- •33. Мета та завдання профілактики нещасних випадків, професійних захворювань і отруєнь на виробництві, основні заходи по їх запобіганню
- •34. Основи фізіології та гігієни праці, їх значення
- •35. Роль цнс в трудовій діяльності. Втома
- •36. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці, оцінка умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці
- •40. Гранично-допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин, заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони
- •41.Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну
- •42. Вентиляція, її види, вибір та конструктивне оформлення
- •43. Основні світлотехнічні величини
- •46. Джерела штучного освітлення, лампи, світильники та експлуатація систем виробничого освітлення
- •47. Вібрація, її джерела, класифікація і характеристики
- •48. Дія вібрації на людину, гігієнічне нормування, методи контролю параметрів вібрації
- •49. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій.
- •50. Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість та звукова потужність джерела звуку
- •51. Класифікація шумів, їх нормування, контроль параметрів
- •53. Інфразвук, його джерела, параметри, нормування та контроль рівнів
- •54. Ультразвук, його джерела, параметри, нормування та контроль рівнів
- •55. Дія ультразвуку та інфразвуку на людину, основні методи та засоби захисту
- •59. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону
- •60.Особливості інфрачервоного, ультрафіолетового та лазерного випромінювань, нормування та методи контролю.
- •62. Виробничі джерела іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання
- •63. Шкідливість іонізуючого випромінювання, методи та засоби захисту персоналу від його дії у виробничих умовах
- •64. Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами, санітарно-захисні зони підприємств
- •65. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, до енерго- та водопостачання, каналізації, транспортних комунікацій, до виробничих та допоміжних приміщень
- •67. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •68. Безпека під час експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •70. Дія електричного струму на організм людини, електричні травми
- •71. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •72. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •73. Умови ураження людини електричним струмом
- •74. Напруга дотику і крокова напруг
- •75. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
- •80. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту
- •81 Пожежна сигналізація. Засоби пожежегасіння
- •83. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
32. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру, основні причини інциденти та невідповідності
Виробнича травма - це травма що сталася внаслідок дії виробничих чинників.
Нещасний випадок на виробництві раптове погіршення стану здоровья чи настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов’язків внаслідок короткочасного впливу небезпечного або шкідливого чинника.
Проф.захв- не патологічний стан людини, обумовлений надмірним напруженням організму або дією шкідливого виробничого чинника під час трудової діяльності. Причини травматизму та профзахворювань можна поділити на технічні організаційні,_санітарно-гігієнічні,_психофізіологічні .
33. Мета та завдання профілактики нещасних випадків, професійних захворювань і отруєнь на виробництві, основні заходи по їх запобіганню
Метою профілактики виробничого травматизму є зменшення соц та екон збитків, зумовлених виробничим травматизмом та професійними захворюваннями.
Завданням є розробка та реалізація заходів щодо попередження нещасних випадків, захворюваності та поліпшення умов праці на основі ретельного дослідження причин їх виникнення та виявлення потенційних небезпек.
Детерміністичні методи – це методи, за якими аналіз приводиться з позиції потенційної небезпеки і які дозволяють виявити причинну обумовленість випадків травматизму. За монографічним методом ретельно розглядають усі обставини нещасного випадку, що аналізується. Екон. метод полягає у вивченні економічної шкоди від заподіяного травматизму, він не виявляє причини травматизму, застос. як доповнення до інших методів. При використанні методу анкетування розробляють проф. заходи щодо попередження нещасних випадків. Метод експертних оцінок базується на експертних висновках чи оцінках умов праці винесених експертами з числа фахівців з обговорюваної проблеми.
34. Основи фізіології та гігієни праці, їх значення
фізіологія праці, об’єктом вивчення якої є форми організації трудового процесу, обладнання, робочого місця та устаткування, фізіологічні зміни в організмі робітника, здоров’я працівників тощо. Основною метою фізіології праці є наукове обґрунтування рекомендацій щодо оптимізації трудового процесу в системі наукової організації трудової діяльності людини.
Гігієна праці – це галузь практичної і наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я працівників у його обумовленості умовами праці і на цій основі обґрунтовує заходи і засоби щодо збереження і зміцнення здоров’я працівників, профілактики несприятливого впливу умов праці. Виробнича санітарія – це система організаційних заходів та технічних засобів, що запобігають або зменшують вплив на працюючих шкідливих виробничих чинників.
Фізіологія та гігієна праці є основними джерелами для розробки обґрунтованих санітарно-гігієнічних нормативів, що регламентують основні вимоги охорони праці до проектування, будівництва, використання нових засобів праці та технологій, до виробничих приміщень, умов праці тощо
