Ресурси --------- організація --------- Товари та послуги
Отже, управління - це складний процес, який включає цілеспрямований вплив на об'єкти, системи з метою збереження їхньої сталості або переведення з одного стану в інший з метою досягнення певних цілей.
Існує вужче поняття: управління - це усвідомлена цілеспрямована діяльність людини, за допомогою якої він упорядковує і підкоряє своїм інтересам елементи живої і неживої природи, техніки.
Управління - це керівництво, здійснюване людиною (чи групою людей) по відношенню до певного об’єкта (найчастіше таким об’єктом виступає інша група людей, зайнятих безпосередньо виробництвом).
Управління організацією може бути представлене в єдності 2-ох підсистем: керуючої (суб’єкт управління) та керованої (об’єкт).
СУБ’ЄКТ УПРАВЛІННЯ
ОБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ
ОБ’ЄКТ УПРАВЛІННЯ
ВХІД ВИХІД
Рис. 1. Підсистеми управління
Від суб’єкта до об’єкта управління рухається командна інформація, у зворотному напрямку подається інформація про стан об’єкта та про виконання раніше поданих команд.
Вхід: навколишнє середовище впливає на систему. На вході подається інформація, матеріальні, трудові, фінансові, екологічні та інші чинники виробництва.
Через виходи система впливає на навколишнє середовище, видаючи послуги, товари, інформацію, фінанси.
Щоб ефективно управляти в умовах ринкової економіки (а це значно складніше, ніж в умовах централізованої командно-адміністративної системи), необхідно враховувати всі чинники внутрішнього і зовнішнього середовища. Це пов’язано з розширенням прав відповідальності та з необхідністю більш гнучкого пристосування до змін у зовнішньому середовищі. Всі різноманітні проблеми, які виникають перед організацією, неможливо вирішити без сучасного професійного менеджменту.
2. Поняття про менеджмент як науку
Термін „менеджмент” походить від англійського слова „to manage”, що означає керувати, управляти, хоч не можна стверджувати, що це ідентичний переклад.
Вирізняють такі тлумачення менеджменту:
спосіб, манера спілкування з людьми;
влада та мистецтво управління (керівника);
вміння організувати ефективну роботу управлінського апарату;
організаційна побудова.
В літературі можна знайти багато різних визначень менеджменту залежно від того, до якої школи управління належить вчений, який дає своє визначення.
менеджмент – це вміння досягати поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей;
менеджмент являє собою поточну діяльність з управління виробництвом товарів чи послуг у рамках певної організації (проф. В. І. Терещенко);
менеджмент – це процес роботи з людьми і через людей з іншими ресурсами організації для досягнення організаційних цілей (В.П.Петренко, М. О. Данилюк);
менеджмент – це сукупність принципів, методів, засобів і форм управління, спрямованих на збільшення прибутку (О. М. Сліпушко);
менеджмент – це система організації колективної праці, ефективного використання ресурсів, концентрації зусиль на безперервному підвищенні якості роботи персоналу підприємства (проф. Ф. І. Хміль);
менеджмент – складне соціальне явище, яке являє собою специфічну діяльність певної категорії людей у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ і багато в чому визначає ефективність цієї діяльності (проф. Ф. І. Хміль).
Ми обмежимося таким визначенням: Менеджмент (як вид діяльності) – це вміння досягати поставленої мети, використовуючи, інтелект, працю, мотиви поведінки інших людей.
Менеджмент – це система наукових знань, яка є теоретичною основою практики управління. Ця наука виникла з потреб практики як узагальнення кращих досягнень управління.
Далі з’ясуємо коли правомірним є вживати термін менеджмент, а коли управління. Так от, застосування терміну „управління” – правомірне щодо загальної характеристики цього виду людської діяльності, а менеджмент – щодо змісту форм і методів конкретного управлінського впливу суб’єкта на об’єкт, в умовах ринкових відносин. Цей термін (менеджмент) стосується тільки тих організацій, які здійснюють свою діяльність з метою отримання прибутку, незалежно від характеру діяльності.
Менеджмент є специфічною сферою знань, наукою, яка виділилась у самостійну галузь знань на поч.. ХХ ст. У 1911 році Фредерік Тейлор вперще вжив термін „наукове управління”.
Наука менеджмент, як і будь-яка інша наука має свій об’єкт і предмет вивчення.
Отже, об’єктом менеджменту, як науки є будь-яка складна соціо-техноіко-економічна система, яка діє у сфері суспільного виробництва, незалежно від форми власності із всіма наявними у ній процесами, явищами та їх носіями (люди).
Предметом вивчення науки менеджменту є найбільш значимі під теоретичним і практичним кутами зору закономірності, властивості, сторони, відносини і процеси, пов’язані із організацією спільної діяльності людей і управлінням нею для досягнення поставлених цілей.
Кінцевою метою менеджменту є забезпечення прибутковості чи дохідності в діяльності організації шляхом раціональної організації виробничого процесу, включаючи управління виробництвом і розвиток техніко-технологічної бази, а також ефективне використання кадрового потенціалу при одночасному підвищенні кваліфікації, творчої активності і відданості працівників інтересам організації.
Найважливішим завданням менеджменту є організація виробництва товарів і послуг з врахуванням потреб споживачів на основі наявних матеріальних і людських ресурсів і забезпечення рентабельності діяльності організації та її стабільного становища на ринку.
До завдань, які вирішують менеджери, відносяться також визначення конкретних цілей розвитку організації; виявлення пріоритетності цілей, їхньої черговості і послідовності вирішення; розробка стратегії розвитку організації: господарських завдань і шляхів їхнього вирішення; розробка системи заходів для вирішення проблем у різних часових періодах; визначення необхідних ресурсів і джерел їх забезпечення; встановлення контролю за виконанням поставлених завдань.