- •1. Дайте визначення посадових обов’язків та змісту роботи педагога-організатора.
- •2. Дайте поняття дитячого колективу, визначте особливості його формування та розвитку.
- •3. Охарактеризуйте методику колективного творчого виховання, мету, завдання, основні принципи.
- •Колективна творча справа (ктс) – як засіб залучення співпраці школярів та педагогів. Стадії ктс.
- •Визначте вимоги до планування виховної роботи в школі. Назвіть види та форми планів виховної роботи.
- •Дайте визначення шкільного самоврядування як засобу формування активної особистості учня. Назвіть завдання і функції шус, охарактеризуйте форми органів самоврядування в сучасній школі.
- •Визначте особливості позакласної та позашкільної виховної роботи. Назвіть форми виховної роботи, їх види.
- •8. Державна молодіжна політика та правові підстави діяльності дитячого та молодіжного руху.
- •Охарактеризуйте сучасні молодіжні та дитячі організації України, визначте особливості їх діяльності.
- •10. Вікові та психолого-педагогічні особливості школярів та їх врахування в роботі педагога-організатора.
- •11. Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх шкіл України» – як основний зміст виховної роботи на сучасному етапі.
- •12. Ціннісне ставлення до себе – як сучасний напрямок виховної роботи.
- •13. Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей – як сучасний напрямок виховної роботи
- •14. Ціннісне ставлення до праці – як сучасний напрямок виховної роботи.
- •15. Ціннісне ставлення до природи - як сучасний напрямок виховної роботи
- •16. Ціннісне ставлення до держави та суспільства, до праці – як сучасний напрямок виховної роботи
- •17. Ціннісне ставлення до культури та мистецтва – як сучасний напрямок виховної роботи
- •18. Особливості соціально-педагогічної роботи в школі. Взаємодія педагога - організатора та соціального педагога.
- •19. Значення шкільної туристично-краєзнавчої роботи
- •20. Види та методи проведення дослідження природно-територіальних комплексів рідного краю
- •21. Специфіка виховної роботи в позашкільних виховних закладах. Види та форми позашкільних закладів.
- •22. Визначте роль та місце дитячих оздоровчих таборів (дот) в системі виховної роботи згідно Закону України «Про оздоровлення та відпочинок»
- •23. Визначте, в чому полягають вимоги до організації гурткової роботи серед школярів. Види гуртків. Особливості планування та проведення занять.
- •24. Дайте поняття педагогічної творчості в роботі педагога –організатора
- •25. Охарактеризуйте сучасні виховні технології в роботі педагога-організатора
- •Література
Колективна творча справа (ктс) – як засіб залучення співпраці школярів та педагогів. Стадії ктс.
Колективні творчі справи — це прояв життєво-практичної громадської турботи про поліпшення спільного життя, це сукупність певних дій на загальну користь та радість. Це справа колективна, тому що планується, готується, здійснюється і обговорюється всіма учасниками. Вона — творча, тому що на кожній стадії її здійснення і учні, і педагоги ведуть пошук найкращих шляхів вирішення спільного завдання; бо справа не робиться по шаблону, завжди розкриває нові можливості її учасників.
Основною умовою успішного використання КТС є розвиток стосунків творчої співдружності між усіма учасниками цього процесу.
Основною ідеєю КТС є "усвідомлення і самоприйняття себе як творця загальної справи; визначення і розвиток учнями свого творчого потенціалу, своїх здібностей і можливостей, особливих особових рис, а також здібностей толерантної взаємодії в процесі спільної творчості".
Колективні творчі справи розрізняються за напрямками виховання: громадські, трудові, пізнавальні, спортивні, оздоровчі, художньо-естетичної творчості тощо.
Розрізняються наступні види колективних творчих справ.
Суспільні. КТС суспільного характеру сприяють збагаченню суспільного досвіду, розвивають громадянське ставлення до всіх подій у країні і за кордоном, вчать плюралізму думок і суджень. Словник: агітбригада, бесіда за "круглим столом", брифінг, декада художніх і документальних фільмів, диспут,
Трудові. Трудове і економічне виховання дітей та підлітків - це те, без чого ніде не може бути нормального виховання. Цілі і завдання трудового виховання - досягнення конкретних трудових завдань. Словник: зустрічі з людьми праці, благоустрій школи, виставка трудових досягнення, місто веселих майстрів, чергування, "фабрика" іграшок, естафета трудових справ.
Пізнавальні. Залучення до світу природи, включення дітей в екологічну турботу про живому світі природи - завдання справ. Вчити дітей "бачити Землю", допомогти рідній природі, усвідомлювати її значення, відчути красу рідного краю - ось програми цієї роботи. Словник: академія веселих наук, аукціон знань, вечір веселих завдань, зустріч з цікавими людьми, вечір розгаданих і нерозгаданих таємниць, вікторина тощо.
Художньо-естетичні КТС розвивають різні творчі здібності дитини - складацькі, акторські, режисерські, тощо, допомагають пізнати світ образотворчого, театрального, музичного, циркового мистецтва, світ народного фольклору, діти отримують практичні навички. Словник: авторський вечір, вечір поезії, вечір казок "Жили-були", виставка картин, картинна галерея, гуртки естетичного профілю, карнавал, КВК, кінофестиваль, фестиваль мистецтв.
Організаторські. Все, що діти роблять в своє задоволення, добровільно, є їх дозвіллєва діяльність. І все-таки є особливі ігри, дитячі забави, витівки, потіхи, які є колективними творчими справами. Ці КТС несуть заряд веселощів, усмішки, радості, що вже робить їх педагогічно цінними. Дозвілля дітей має бути повноправним видом діяльності, рівним всім іншим. Словник: аукціон забав, академія веселих наук, бал (новорічний, річний, ситцевий, літературний, осінній, квітів), день "рекордів Гіннеса ", дискотека, день фантазера," тощо.
Спортивно-оздоровчі. Рух є життя. Рухова діяльність - головна діяльність дитини. Вона повинна бути щоденною і різноманітною. Словник: веселі старти, спортивна спартакіада, зустрічі з майстрами спорту, день здоров'я, запуск моделей (планерів, паперових зміїв), зарядка, ігри на воді, спортивні, рухливі, на місцевості, конкурс знавців спорту, конкурс пірамід, тощо.
Стадії КТС — етапи організації та проведення колективної творчої справи, їх налічують шість: попередня робота, колективне планування, колективна підготовка справи, проведення справи, колективний аналіз, найближча післядія.
Попередня робота. Педагог-організатор визначає виховну мету для реалізації, згуртування дитячого колективу.
Планування. На цій стадії відбувається так звана "стартова бесіда", під час якої керівник колективу захоплює вихованців радісною перспективою цікавої й корисної справи. Для кого? Коли? Де? З ким разом? Тут же відбувається об’єднання у мікрогрупи: по квітах, геометричних фігурах, знаках Зодіаку, капітанам, листівкам, галузям наук, порам року тощо.
Педагог-організатор пропонує учасникам варіанти завдань. Представники мікроколективів задають, по необхідності, уточнюючі та конкретизуючі питання, ставлять додаткові "завдання на міркування" тощо.
Підготовка. Учасники мікрогруп створюють творчі проекти у своїх колективах. При цьому використовують не тільки досвід, отриманий під час колективного планування, але й весь досвід колишнього життя.
Проведення. Стадія проведення КТС - це підсумок роботи, проробленої при його підготовці.
Підведення підсумків. На цій стадії дорослий ставить завдання для міркування (можливо, у спеціальних анкетах): що у вас було гарно й чому? Що не вдалося здійснити й чому? Що пропонуєте на майбутнє? Педагог спонукує дітей зіставляти думки й пропозиції, уточнює питання, стимулює пошук причин успіхів і невдач, словом, здійснює товариську турботу про те, щоб дійсно кожний вихованець брав участь у загальних міркуваннях.
Післядія. Суспільна думка, вироблена на стадії колективного підведення підсумків КТС, стає змістом шостої стадії КТС - його найближчої післядії. Керівник колективу організує використання вихованцями в різних видах діяльності досвіду, накопиченого при плануванні, підготовці, проведенні й обговоренні КТС.
Основними умовами виховної ефективності КТС є:
· єдність життєво-практичного та виховного спрямування для поліпшення життя всередині колективу та навколишнього життя;
· творчий характер кожної справи: здійснення неперервного пошуку найкращих рішень життєво важливих завдань на всіх стадіях організації;
· єдність окремих стадій організації кожної справи.
