2. Дайте поняття дитячого колективу, визначте особливості його формування та розвитку.

Успішна діяльність педагога-організатора не можлива без опори на колектив, його важливим завданням є формування, згуртування колективу. Колектив здатний до саморозвитку, а організатор як умілий диригент повинен керувати цим процесом.

Термін «колектив» походить від латинського collectives – збірний. Він означає соціальну групу, об’єднану на основі суспільно значимих цілей, загальних ціннісних орієнтацій і спільної діяльності. У реальному житті існують різні колективи: навчальні, виробничі, студентські, спортивні та інші. Колективи можуть бути одновікові та різновікові, первинні (клас, студентська група) і загальні, які об’єднують декілька первинних колективів (наприклад, загальношкільний колектив).

Функції колективу:

• організаторська (полягає в об'єднанні особистостей для виконання певних завдань);

• виховна (спрямована на створення оптимальних умов для всебічного виховання, психічного й соціального розвитку особистості);

• стимулююча (сприяє формуванню морально-ціннісних стимулів діяльності особистості, регулює поведінку членів колективу, впливає на формування в особистості цілеспрямованості, волі, гуманності, працьовитості, совісності, чесності, гідності тощо).

У педагогіці колективом називають об’єднання вихованців, якому властивий цілий ряд важливих ознак.

1. Загальна соціально значима мета. Мета колективу обов’язково повинна збігатися з суспільними цілями, не суперечити пануючій ідеології, конституції і законам держави.

2. Спільна суспільно корисна діяльність, яка складає основний зміст його життя. Основним видом діяльності школярів є навчання, пов’язане з працею, іншими видами суспільно корисної діяльності. В організованому колективі діє тенденція постійного збагачення його життєдіяльності і розширюється діапазон суспільно корисних справ, поглиблюється зміст окремих видів діяльності. Саме у цьому найповніше реалізується зміст навчально-виховного процесу.

3. Організована структура. Єдиний шкільний колектив складається з колективу педагогів і загального колективу учнів. Загальний учнівський колектив поділяється на первинні колективи — класи. Організація, спілкування і відносини в колективі забезпечують формування особистості, розвиток її здібностей, талантів, гуманістичну спрямованість.

4. Учнівський колектив має органи управління: загальні збори, учнівський комітет і рада колективу, комісії, штаби; у первинних колективах також працюють загальні збори та інші органи самоуправління, обираються уповноважені особи та ін. Самоуправління покликане задовольнити інтереси всіх і кожного.

5. Наявність у відносинах між членами колективу певної морально-психологічної єдності, яка терпима до плюралізму думок, але не суперечить домінантній системі ідей, ідеології колективу, яка виховує у своїх членів відданість обраним ідеалам.

Як відзначає психолог А.М. Лутошкін, розвиток колективу схожий на шлях до вершини, має декілька етапів, що слід подолати.

„Піщаний розсип” - люди ще мало знають одне одного, немає спільних інтересів, спільних справ, відсутній твердий авторитетний центр, група існує формально.

„М’яка глина” - в групі на цьому етапі помітні перші зусилля по згуртуванню колективу, об’єднуючою ланкою є формальна дисципліна і вимоги старших, відносини в групі різні – доброзичливі і конфліктні, з’являються угрупування.

„Блимаючий маяк” - колектив турбується про кожного члена, переважає бажання працювати разом, допомагати одне одному, існує авторитетний актив, однак ініціатива проявляється не завжди, недостатня наполегливість при подоланні труднощів.

„Червоні вітрила” - в колективі діє принцип „ один - за всіх, а всі – за одного”, є надійний актив, група допомагає іншим колективам на їх прохання, однак не завжди вистачає мужності визнати власні помилки.

„Палаючий факел” - це справжній колектив, де всі працюють безкорисно, є справжня дружба, взаєморозуміння, відповідальність.

Робота по досягненню спільної мети обов’язково повинна бути спільною. Основне завдання організатора полягає у тому, щоб згуртовувати і формувати колектив та удосконалювати свій стиль керівництва.

А. М. Лутошкін визначає, що стилі керівництва треба поєднувати між собою та вважати на те, який ступінь розвитку має колектив, його особливості тощо.

„Стріла”- одноосібне прийняття рішень та вольові вимоги-накази учасникам справи.

„Бумеранг”- врахування думок учасників при прийнятті рішень, аналіз справи, оцінка внесків кожного учасника.

„Човник” - прагнення до компромісу при протиріччях у колективі.

„Пліт”- дії в залежності від бажання колективу.

В групах на рівні „піщаний розсип” кращим може виявитись стиль керівництва „стріла”(наполегливий, вимогливий, наказуючий), інші стилі мають допоміжний характер.

У групах „м’яка глина” стиль „стріла” може домінувати, однак все активніше вводяться прийоми стилю „бумеранг” (колегіальний, дорадчий, консультативний).

В групах „блимаючий маяк” ефективніше поєднання стилів „стріла” і „бумеранг”, з метою створення позитивного емоційного клімату в колективі в окремих випадках використовують як допоміжні стилі „човник”, „пліт”.

Організація і керівництво групою через органи самоврядування і актив стає основним на етапах „червоні вітрила” поряд зі стилем „бумеранг”, в основі взаємовідносин – повна довіра.

В групах „палаючий факел” в основі керівництва – самоврядування, керівні функції організатора мають допоміжний характер.