49. Форми організації праці на підприємствах готельного господарства, їх характеристика

Процес обслуговування вимагає такої організації праці, при якій забезпечуються максимальні зручності для споживачів готельних послуг і високий рівень культури обслуговування.

Чисельність персоналу, який належить до контактної зони, залежить не від обсягу реалізованих послуг, а від місткості підприємства готельного господарства.

На підприємствах готельного господарства для персоналу контактної зони тривалість робочого дня не нормована. Для цієї категорії працівників використовується підсумовування обліку робочого часу.

Роботу організовують за графіком у дві-три зміни з перервою у одну або дві доби.

Основні функціональні обов’язки персоналу підприємств готельного господарства викладені у відповідних типових положеннях й конструкціях. У цих документах визначені права й обов’язки працівни- К і наголошено, що належне виконання вимог споживачів готельних послуг і повне задоволення їхніх потреб є основним обов’язком готелю. У зв’язку з цим робота персоналу підприємств готельного господарства вимагає чіткості та високої організованості.

У роботі готельних підприємств використовують ручну й механізовану працю. Використання різного виду електричного та механічного обладнання значно полегшує працю персоналу та відповідно підвищує її продуктивність.

Для виконання операційних функцій активно впроваджують різні форми організації праці.

Зокрема в. готельних підприємствах застосовують колективний (бригадний) метод роботи покоївок, прибиральниць, ремонтників замість індивідуального закріплення за окремим працівником комплексу робіт). Зазначений метод істотно підвищує якість виконуваних рбіт. Колектив бригади відповідає за санітарно-технічний стан усього поверверху. У деяких засобах розміщення обслуговуючий персонал має суміжні професії.

Праця обслуговуючого персоналу підприємств готельного госпордарства відрізняється великим діапазоном виконуваних функцій, рму його чисельність визначають на основі штатних нормативів, які, It і будь-які технічні нормативи, не є постійними. Поліпшення умов раці та її більш раціональна організація, механізація роботи на бага- Вох ділянках, удосконалення методів обслуговування створюють

49. Робочий час працівників підприємства готельного господарства.

Робочий час – це час протягом якого працівник зобов'язаний виконувати завдання встановлене. Він складається із часу роботи і часу перерви. Режим робочого часу в підрозділах готельного господарства визначається по графіку, табелю робочого часу підприємства. Його складають з метою порядку, нормованості кожного робочого часу працівника. Для кожного з них свої норми виробітку, кожного місяця він різний, адже враховують вихідні та святкові дні. Також робочий час розбивають на зміни, але менеджери адміністрація та вищої ланки працюють щоденно та нормовано. Обслуговуючий персонал ділиться на зміни і завжди повинні працювати в повному складі до визначеного графіком часу. Технічний персонал працює згідно графіку та завжди всіх приладів та контролює порядок справність в підприємстві.

Праця персоналу готельних підприємств характеризується безперервним графіком роботи, нерівномірністю навантаження впродовж року, місяця, тижня й навіть доби. Чисельність обслуговуючого персоналу залежить не від обсягу послуг, що надаються, а від місткості готелів. Правильно розроблений і дотримуваний на підприємстві режим праці і відпочинку забезпечує підвищення продуктивності праці, поліпшення якості продукції, знижує виробничий травматизм. Згідно з трудовим законодавством, робочий тиждень складає 40 годин. Неповний робочий день встановлюється за згодою між робітниками та адміністрацією .