Білет № 6 .

1. Теорії походження держави Київської Русі.

До походження Київської Русі вперше звернувся легендарний літописець Нестор в «Повісті минулих літ». Трактування цього питання є одним із найзаплутаніших у вітчизняній та світовій історіографії.

Перші спроби знайти вирішення цієї проблеми були здійснені ще середньовічними хроністами, які штучно пов'язували ранню історію Русі з відомими їм народами східної Європи - скіфами, кельтами, сарматами, аланами.

У середині ХVIII ст. німецькі історики, члени Петербурзької Академії наук Г. Байєр та Г. Міллер обгрунтували теорію норманізму. Посилаючись на літописну легенду про прикликання варягів на Русь, ці вчені висунули тезу щодо скандинавського походження Давньоруської держави. Рішучим опонентом і палким критиком норманізму став М. Ломоносов. Дискусії продовжувались багато століть.

На захист своєї теорії норманісти висували такі аргументи:

1) Русь отримала назву від «Руотси». Так у середині XI ст. фіни називали шведів;

2) більшість імен руських послів, що зафіксовані в договорах з Візантією (911, 944), мають скандинавське походження – Карл, Інегельд, Фарлоф, Веремуд та ін. ;

3) візантійський імператор Константин Багрянородний у своєї книзі «Про управління імперією» (бл.950) наводить як слов'янські, так і руські назви дніпровських порогів. Більшість руських назв мають давньонорманське походження;

4) ісламські географи та мандрівники IX - X ст. завжди чітко розділяли «русів» і «слов'ян».

На противагу антинорманісти стверджували:

1) Назва «Русь» слов'янського походження, оскільки тісно пов'язана з назвами річок Рось, Руса, Роставиця у Центральній Україні;

2) Жодного племені чи народу під назвою «руси» не було відомо у Скандинавії і про нього не згадує жодне древньонормандське джерело;

3) Один з найдавніших ісламських письменників Ібн-Хордадберг (бл.840-880) чітко називає русів слов'янським племенем;

4) Археологічні матеріали із міст та торговельних шляхів Східної Європи свідчать про обмежений, фрагментарний вплив «варязьского чинника».

Кожна з позицій мала свої сильні та слабкі місця, що спричинило поглиблення дискусії. Нині норманська теорія походження Давньоруської держави поступово втрачає своє наукове значення. Спробою кардинально змінити напрям пошуку стала хозарська гіпотеза, яка виводила коріння Київської держави із Хозарського каганату. Її автор, професор Гарвардського Університету (США) О. Пріцак, стверджував, що поляни були не слов'янами, а різновидом хозар, а їхня київська гілка - спадкоємницею роду Кия, який заснував Київ у VIII ст.. Однак ця версія не витримує критичної перевірки.

Отже, паросток державності Київської Русі не був завезений із-за моря варягами чи пересаджений сусідами-хазарами. Державність слов'ян виросла на місцевому грунті задовго до IX ст. внаслідок складного і тривалого соціально - економічного та культурного розвитку слов'янського суспільства.

2. Положення церкви в XVI ст. Берестейська унія.

Берестейська унія - 1596 р.- створення української греко-католицької (уніатської) церкви. Католицька церква намагалася утвердити католицизм в українських землях, її мета - приєднання православної національної церкви до католицької. Йшлося не про об'єднання на рівних засадах, а про приєднання східної православної християнської церкви до католицької західної. Ватикан вирішив створити нову уніатську церкву, за допомогою якої можна було б православних навернути до католицизму, зберігаючи обряди православ'я, але визнаючи верховенство Ватикану і приймаючи догмати католицизму про непогрішимість і божественність Папи Римського.

Причини - прагнення Ватикана підпорядкувати католицтву східну православну церкву, створивши перехідний період для повного переходу православних українців до католицизму; бажання ряду православних священиків зрівнятися в правах з католицькими, прагнення захистити себе від впливу Московського патріарха і т.д..

Суть унії - укр. церква визнавала основні догмати католицизма, але не переходила під владу Ватикана, визнавши своєю главою - Папу Римського. Богослужіння залишалося на слов'янській мові.

Наслідки унії – створення уніатської греко-католицької української церкви, перехід у лоно католицизму, фактична заборона православної церкви; переслідування священиків, що залишилися вірними православ'ю. І як результат унія розділила українців на 3 конфесії – православна церква, католицька церква, греко-католицька або уніатська церква, поклавши початок відмінностям, що пізніше розвилися між західними і східними українцями.

Проти Унії виступили народні маси (козацьке повстання 1594 - 1596 р., повстання городян Луцька в 1620 р., у м. Острозі в 1638 р. і т. д.). Проти Унії вели боротьбу частина дворянства на чолі з князем Костянтином Острожским (1527-1608), а також укр. братерства. Це змусило в 1633 р. знову розв'язати легальне існування православної церкви. Проте наступ католицизму та уніатства в Україні тривав.

Білет № 7 .