1.5 Циклічність кризових явищ: закономірність і повторюваність
Циклічність процесів спостерігається всюди: у природі, людському суспільстві при розвитку соціальних і економічних явищ, а також у виробництві. Соціальні й економічні явища, розвиток виробництва протікаютьциклічно шляхом чергування підйомів і спадів, але по висхідній кривій. Часовий лаг між спадами і підйомамискладає цикл розвитку. Найбільша увага приділяється дослідженню періодичності і тривалості економічних і виробничих циклів.
У 20-х роках XX ст. економіст-аграрник професор Н. Кондратьєв (1892—1938) розробив теорію економічних циклів (нині вона відома як теорія довгих хвиль). Він вважав, що існують великі цикли розвитку промисловості і сільського господарства (48-55 років) і малі (8—10 років). Великий цикл складається з підвищувальної і понижуючої хвиль (мал. 1). Перша хвиля відноситься до пожвавлення і піднесення промисловості і сільського господарства, друга — до їхнього спаду. Малі цикли економічного розвитку вписуються у великі цикли. При цьому характер малого циклу залежить від того, на яку хвилю великого циклу він приходиться: якщо на підвищувальну, то ефект економічного підйому підсилюється, а кризові явища слабшають; якщо ж на понижуючу, то криза і депресія підсилюються, а виробництво знижується (мал. 2). Таким чином, Н. Кондратьєв виділив 2,5великих цикли за 140 років (з 80-х років XVIII в. до 20-х років XX в.).
На
думку Н. Кондратьєва,
довгі підвищувальні хвилі були
зв'язані з корінними
якісними зрушеннями в розвитку
продуктивних сил і виробничи відносин: 
Рис. 2. Принцип накладення коротких хвиль циклічності розвитку економіки на довгу хвилю (по Н.Кондратьєву)
І. переходом від стадії капіталістичної кооперації і мануфактури до стадії великого машинного виробництвав результаті промислової революції і створення адекватної матеріально-технічної бази машинноговиробництва;
ІІ. переходом від панування приватної індивідуальної власності на капітал до панування акціонерного капіталу в середині XIX в.;
ІІІ. переходом від капіталізму вільної конкуренції до корпоративного капіталізму XX в. у результаті електротехнічної революції, концентрації і централізації капіталу і виробництва;
ІV. формуванням корпоративно-державного капіталізму в період між двома світовими війнами на основі підвищення ступеня усуспільнення й інтернаціоналізації капіталу і виробництва. В даний час, на думку професора В. Осокіной, до початку великої підвищувальної хвилі, відповідно до теорії Н. Кондратьєва, варто віднести якісні зрушення, викликані науково-технічною революцією, розвитком кібернетики, електроніки і впровадженням державного стратегічного планування економіки.
Таким чином, хронометричну послідовність підвищувальних і понижуючих циклів, по Н. Кондратьєву, можна представити в такий спосіб:
1-й цикл:
підвищувальна хвиля — з 1787-1791 до 1810-1817 р.;
понижуюча хвиля — з 1810-1817 до 1844-1851 р.
2-й цикл:
підвищувальна хвиля — з 1844—1851 до 1870-1875 р.;
понижуюча хвиля — з 1870-1875 до 1890-1896 р.
3-й цикл:
підвищувальна хвиля — з 1890-1896 до 1914-1920 р.;
понижуюча хвиля — з 1914-1920 до 1945-1950 р.
4-й цикл:
підвищувальна хвиля — з 1945-1950 до 1970-1975 р.;
понижуюча хвиля — з 1970—1975 р. до кінця XX в.
На підставі теорії Н. Кондратьева можна з високим ступенем імовірності передбачати періодичність спадів і підйомів виробництва. Цінність цієї теорії полягає в тім, що вона є методологією прогнозування циклічності і характеру розвитку економіки.
Вагомий внесок у розвиток теорії циклів у 30—40-х роках XX ст. вніс англійський економіст Дж. Кейнс. На його думку, що вирішує роль у формуванні і періодичності циклів грає гранична ефективність капіталу, тобтомежа найбільших витрат і найменших доходів його функціонування. Крім того, Дж. Кейнс думав, що причиною циклічності є психологічний закон споживання, відповідно до якого люди зі зростанням доходів збільшують споживання, але в ще більшій пропорції зростає та частка доходу, що вони зберігають.
У формуванні економічного циклу беруть участь, по Дж. Кейнсу, що випливають фактори: сукупне споживання, гранична ефективність капіталу, психологічний закон споживання, зв'язаний із заощадженнями і нагромадженнями. Учений вважав, що тривалість економічного циклу залежить від тривалості служби таких елементів основних фондів, як устаткування, машини, а також прибуток, термін витрат надлишкових запасів товарів і послуг, зроблених понад попит. На його думку, термін реалізації цих запасів складає 3—5 років. На підставі своєї теорії Дж. Кейнс розробив практичні рекомендації з застосування економічних методів обмеження наслідків спадіввиробництва шляхом державного регулювання економіки через ставки відсотків, інвестиції, кредити, податки, ціни й інші економічні важелі.
Теорії економічних циклів Н. Кондратьєва і Дж. Кейнса розкривають основні закономірності, періодичність і структуру циклів. Облік їх у повсякденній практиці менеджменту дозволяє розробити підходи до управління в умовах кризових ситуацій. Це особливо актуально в даний час, коли кризові явища здобувають усе більш гострий характер.