Електромеханічні машини.
Наприкінці 19 – на початку 20 ст. були винайдені електричні обчислювальні машини.
Американець Герман Голеріт сконструював машину-табулятор, яка опрацьовувала інформацію, занесену на перфокарти. Опрацювання результатів перепису населення США в 1890р. за допомогою таких табуляторів засвідчило їхню високу ефективність. після цього Г.Голеріт заснував фірму. що виготовляла табулятори.
У 1936 р. англійський учений Алан Т’юринг теоретично довів можливість створення універсальної машини.
Винахідником автоматичної обчислювальної машини вважають німецького вченого Кондрада Цузе. У Німеччині машину на базі електромагнітних реле побудували в 1941 р. Ця машина всю війну працювала на створення зброї, тому тоді про неї ніхто не знав.
В 1943 р. американський вчений Говард Айкен, використовуючи креслення Беббіджа, створює аналогічну машину “Марк 1”. Ця машина була створена на фірмі ІВМ. Їх використовували для обчислень під час роботи над створенням атомної бомби, а також для розрахунків траєкторій ракет.
На цьому закінчується період доелектронних машин.
Електронні машини
Під час другої світової війни професор Дж. Атанасов та його асистент К.Беррі (США) для побудови логічних схем з успіхом використали електронні радіолампи і створили першу електронну обчислювальну машину, яка називалась “АВС”. Ця машина могла розв’язувати лише специфічні задачі, тому вона ще не була універсальною.
Першу універсальну електронну обчислювальну машину “ЕНІАК” сконструйовано на замовлення міністерства оборони США в 1946 р. групою інженерів під керівництвом Джона Моучлі і Джона Преспера Еккерта. Маса “ЕНІАК” була ЗО т. Вона містила 18 тисяч радіоламп, через велику кількість випромінюваного тепла вимагала потужних кондиціонерів, швидкодія — 5 тисяч операцій за секунду. Програму роботи набирали вручну перемикачами і кабелями на спеціальному полі. Комп'ютер працював ненадійно, кожної години виходив з ладу. Тим не менше на ньому виконували найскладніші на той час розрахунки. . під керівництвом ДЖ.Моучлі та ДЖ.Еккерта. Власне з цього часу й починається доба комп’ютерів. Універсальність означає, що машина призначена для розв’язування різноманітних задач.
На перших комп’ютерах у випадку заміни однієї програми іншою потрібно було робити комутацію (змінювати спосіб з’єднання) блоків машини. Цей недолік усунув конструктор Моріс Вілкс з Англії, побудувавши у 1949 р. машину “ЕДСАК” (Він був створений в Кембріджському університеті (Англія)), де вперше реалізував сформульований Джоном фон Нейманом принцип зберігання програми у пам’яті машини. Американський математик Джон фон Нейман запропонував записувати програму в електронну пам'ять комп'ютера дяя її виконання. Досить з архіву занести програму в пам'ять — і комп'ютер готовий до роботи. Оскільки електронна пам'ять працює швидше, виконання програми із пам'яті різко збільшило швидкодію комп'ютера. З того часу в усіх комп'ютерах інформація, що обробляється, і необхідні для цього програми знаходяться в оперативній в пам'яті.
У 1951 р. на базі цієї ідеї в США почався серійний випуск універсальних комп’ютерів марки “ЮНІВАК”.
Основоположником обчислювальної техніки в СРСР і на Україні був академік Сергій Олексійович Лебедсв. Під його керівництвом в 1947 році був створений перший в Європі комп'ютер. Це відбулося в Електротехнічному інституті в Києві. Він називався “МЭСМ” (мала електронно-обчислювальна машина). Пізніше, уже в Московському інституті точної механіки і обчислювальної техніки С.О.Лебедев керував створенням найшвндкодіючої у світі на той час великої електронно-обчислювальної машини “БЭСМ-6” (1952 рік).