4. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи

Біологічні аварії можливі на виробництві живих вакцин, у мікробіологічних лабораторіях, які працюють з біологічним матеріалом, у сховищах колекційних ПБА

Характерним для біологічних аварій є тривалий час розвитку, наявність прихованого періоду у виявленні уражень, стійкість, труднощі з виявленням та ідентифікацією збудника (токсину).

Загальне керівництво, організацію та контроль за проведенням заходів з локалізації та ліквідації осередку біологічного зараження здійснюють сані­тарно-протиепідемічні комісії при органах влади.

В зоні біологічної аварії організовується санітарно-епідеміологічна та біологічна розвідка з метою виявлення факту викиду біологічного агента, зокрема ідентифікації, визначення виду збудника.

У разі виявлення біологічних засобів негайно оповіщаються населення та відповідні сили системи цивільного захисту про зараження біологіч­ними агентами.

Під карантином слід розуміти систему державних заходів, до яких належать режимні, адміністративно-господарчі, протиепідемічні, санітарні та лікувально-профілактичні заходи

Обсервація - це комплекс ізоляційно-обмежувальних, протиепідемічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на локалізацію осередку біологічного зараження та ліквідації у ньому інфекційних захворювань.

оточення та збройну охорону кордонів вогнища зараження його ізоляції від навколишніх територій;

розгортання на основних транспортних магістралях контрольно-пропускних пунктів та санітарно-контрольних пунктів

ввезенням продовольства, медикаментів та предметів першої необхідності для населення

організація спеціальної комендантської служби в зоні карантину для забезпечення встановленого порядку та режиму

обмеження контактів між окремими групами населення

У результаті техногенних аварій, катастроф, стихійних лих, застосування зброї масового ураження може бути зараження радіоактивними, небезпечними хімічними та біологічними речовинами

Знезараження є частиною ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і заходів, які проводяться по захисту населення.

Знезараження - комплекс заходів з дезактивації, дегазації та дезінфекції заражених поверхонь.

Знезараження також передбачає санітарне оброблення людей та ветери­нарне оброблення тварин.

Дезактивація - видалення радіоактивних речовин із забруднених повер­хонь, об'єктів до допустимих норм забруднення.

Основні способи: механічний та фізико-хімічний.

Техніка, майно, одяг, місцевість, продукти харчування, вода, які забруднені радіоактивними речовинами підлягають дезактивації.

змивання РР дезактивуючим розчином, водою і розчинниками з одночас­ною обробкою забрудненої поверхні щітками дегазаційних машин і приладів

змивання РР струменем води під тиском

знищення РР газокрапельним потоком

знищення РР витиранням забрудненої поверхні тампонами, які змочені у дезактивуючому розчині, водою і розчинниками

змітання радіоактивного пилу віниками, щітками тощо

знищення радіоактивного пилу методом пилевідсмоктування.

проводиться обмиванням водою. Обмивання починається з даху і ведеться зверху вниз. Особливо старанно обмиваються вікна, двері, карнизи і нижні поверхи будинку.

проводиться за допомогою обмивання дезактивуючим розчином, водою, обмітанням мітлами і щітками, а також протиранням. Починати слід зі стелі. Стеля, стіни, майно протира­ють вологими ганчірками, підлога миється теплою водою з милом або 2—3% содовим розчином.

може проводитися змиванням радіоактивного пилу струменем води під великим тиском за допомогою поливальних машин або змітанням радіоактивних речовин підмітально-прибиральними машинами.

дезактивуються шляхом зняття зараженого шару ґрунту товщиною 5—10 см, дорожними машинами (бульдозерами, грейдерами), засипкою забруднених ділянок шаром чистого ґрунту товщиною 8—10 см; переорюванням зараженої території плугом на глибину до 20 см, збиранням снігу та льоду. Щоб зменшити перенесення радіаційного пилу з одного місця на інше використовують в'яжучі рецептори, які створюють плівку, перешкоджаючи пилоутворенню.

проводиться кількома способами, зокрема: фільтруванням, перегонкою, за допомогою іонообмінних смол або відстоюванням криниці, шля­хом багаторазового відкачування з них води і знищенням ґрунту з дна, а ділянка місцевості, яка прилягає до криниці у радіусі 15—20 м дезактивується шляхом зняття шару ґрунту товщиною 5—10 см з наступним засипанням її не заб­рудненим піском.

Хімічний спосіб взаємодія хімічних речовин з отруйними речовинами, що знімає токсичність. Користуються дегазаційними розчинами або водними кашками ДТС ГК (хлорне вапно), можна використовувати промислові відходи, які містять у собі речовини лугової та окислювально-хлоруючої дії. Відходи обробки вовни, льону, бавовни, віскози; від мийки склянок з-під пива, вина і безалкогольних напоїв;

Фізико-хімічний засіб змиванні ОР за допомогою мийних речовин або розчинників. Порошки "Дом", "Єва" та інші мийні засоби у вигляді водного розчину (влітку) або розчину в аміачній воді (взимку). При дегазації розчинниками ОР не знешкоджуються, а розчиняються і ви­даляються з зараженої поверхні разом з розчинником. Розчинниками можуть бути — бензин, гас, дизельне пальне, діхлоретан, спирт

Фізичний засіб заснований на випаровуванні ОР з зараженої поверхні і част­ковим їх розкладанням під дією високотемпературного газового потоку. Прово­диться за допомогою теплових машин.

Хімічний спосіб — знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезінфікуючими речовинами — основний спосіб дезінфекції.

Фізичний спосіб дезінфекції — кип'ятіння білизни, посуду та інших речей. Використовується, в основному, при кишкових інфекціях.

Механічний спосіб здійснюється такими ж методами, що і дегазація і перед­бачає видалення зараженого грунту або використання мастил.

Санітарна обробка — ліквідація з особового складу радіоактивних речовин, знешкодження та видалення ОР

Дезактивація — знищення РР із забруднених поверхонь до допустимих розмірів зараження, безпечних для людини.

Дегазація — знешкодження забруднених об'єктів шляхом руйнування (нейтралізації) чи знищення отруйних речовин.

Дезінфекція — знищення заразних мікробів і руйнування токсинів на об'єктах, які були заражені.

Дезінсекція — знищення комах і кліщів.

Дератизація — знищення гризунів.

Часткова спеціальна обробка проводиться силами особового складу і формувань і населення самостійно.

Повна спеціальна обробка проводиться силами штатних невоєнізованих формувань - ЦЗ санітарної обробки людей і обеззараження одягу Для безпосереднього ведення робіт створюються невоєнізовані формування: збірні загони (команди, групи) РХЗ; команди, групи знезараження; санітарні обмивальні пункти (СОП) (на базі лазні);

проводиться при радіоактивному, хімічному або біологічному забрудненні. Це механічне видалення РР з відкритим частин тіла, зі слизистих оболонок очей, носа ротової порожнини, одягу, спорядження і одягнутих засобів індивідуального захисту.

знімають засоби захисту шкіри і обтрушують їх чи протирають ганчіркою, змоченою водою (дезактивуючим розчином);

не знімаючи протигаза, обтрушують або обмітають радіоактивний пил з одягу.

коли є можливість, то верхній одяг знімають і витріпують.

обмивають чистою водою відкриті частини тіла, потім маску протигаза, знімають протигаз і старанно миють водою обличчя, прополіскують рот і горло.

При зараженні краплиннорідкими ОР необхідно, не знімаючи протигаза, провести обробку відкритих шкірних покривів, забруднених ділянок одягу, взуття, спорядження і маски протигаза. Така обробка проводиться з використанням індивідуального протихімічного пакету (ІПП-8), причому краплі потрібно зняти протягом 5 хвилин після попадання.

обмивання тіла людини теплою водою з милом з обов'язковим зніманням білизни та одягу, санітарній обробці підлягають усі після виходу з осередку ураження (зони зараження) не пізніше 5 годин після забруднення. Через 12 годин проводити обробку немає сенсу. Одяг підлягає заміні якщо після його витрушування залишкове радіоактивне зараження перевищує допустиму величину.

Необхідно насамперед ізолювати їх від зовнішнього середовища шляхом збереження їх у тарі, яка герме­тичне закривається, чи укрити захисними ма­теріалами (поліетиленова плівка, щільний папір, клейонка тощо).

Хліб, сухарі, кондитерські вироби загорнути в щільний папір і вкласти в металеві каструлі, поліетиленові мішки.

Цукор, борошно, крупу, вермішель доцільно тримати в пакетах із щільно­го паперу, уклавши в ко­робки, шухляди, викладені зсередини клейонкою чи іншим плівко­вим матеріалом.

М'ясо, ковбаси, рибні вироби у холодильники.

Масло, молоко, рослинні жири зберігають в металевих чи скляних банках із кришками, які щільно закриваються.

Овочі зберігають у дерев'яних шухлядах, укривши їх брезентом або іншою щільною тканиною.

Використовують льохи, підвали, овочесховища замазавши в них щілини в стінах, дверях, закривши вентиляційні отвори і вікна щитами, толем, чи цеглою. Двері ущільнити цупким матеріалом.

Овочі, що зберігаються по­за приміщеннями, вкривають матами з очерету, соломи, а потім засипають ґрунтом товщиною 15-20 см.

Весь посуд повинний закриватися щільними кришками, а відра і ванни — накриватися щільним матеріалом.

Запаси води необхідно створювати з розрахунку на кожну людину на добу тільки для готування їжі від 3 до 5 літрів.

Для захисту колодязів навколо зрубу насипають глиняний шар товщиною до 50 см і шириною 1,5-2 м., зверху насипають шар щебеню товщиною 10-15 см. Верхню частину дерев'яного зрубу оббивають дошками або багатошаровою фанерою. Над ко­лодязем улаштовують навіс, а шахту закривають щільною криш­кою, оббитою листовим залізом або толем. Бажано із шахти коло­дязя викачати воду й очистити дно.

підлягають дезактивації, а ті, що зберігаються в герметичної тарі, використовують після ретельного обмивання посуду теплою водою.

М'ясо, сир, масло, в негерметичній тарі, об­робляються шляхом зняття ножем зараженого шару товщиною не менше 2-3 см.

Картоплю, моркву, буряк та інші овочі і фрукти ре­тельно миють струменем води, при дво-триразовому промиванні досягається видалення до 80% радіоактивних речовин. При знятті шкірки з овочів з наступним кип'ятінням їх до напівготовності відбувається остаточне видалення радіонуклідів. Найбільше наповнення стронцію-90 відбу­вається в столовому буряку (у 6-8 разів більше), тому він підлягає найбільш ретельній обробці.

Молоко, заражене радіоактивними речовинами, у домашніх умовах не вживається, воно підлягає переробці у сир або масло.

Олію відстоюють протягом 3-5 діб і верхній шар вживають у їжу.

відстоювання - виділення тільки нерозчинні радіонукліди

фільтрування (пісок, торф, гравій) досягається очищення до 70%.

коагулювання (глина, кальцинована сода, фосфати) з на­ступним відстоюванням можна вида­лити до 40% радіонуклідів стронцію і цезію.

перегонку

можна отримати шляхом улаштування спеціальних колодязів на відстані від берега водойми 5-10 м. При цьо­му дно колодязя повинне бути нижче поверхні рівня води у водоймі.

Якщо ґрунт берега не пропускає води, то між водоймою і ко­лодязем обладнують фільтруючу траншею або трубу.

Найкращі результати для видалення радіонуклідів з води до­сягаються при перегонці чи пропущенні її через іонообмінні смоли.

Насамперед у раціон харчування повинні входити такі речо­вини, які перешкоджають засвоєнню організмом радіонуклідів, найкраще природні, ор­ганічні, котрі не дають побічних негативних явищ. Це пектини або полісахари­ди, органічні речовини, які вступають у контакт з радіонуклідами, позбавляють їх можливості розчинятися в клітинах живого ор­ганізму.

Пектини входять до складу багатьох продуктів, а тому слід більше вживати яб­лук, гарбузи, ріпи, моркви, буряка, капусти, сливи, полуниці, вишні, чорноплідної горобину, обліпихи.

Засвоєнню радіонуклідів в організмі перешкоджають і фрук­тові соки (гра­натного, яблучного, грушевого, сливового, томатного, виноград­ного), до складу яких входять органічні кислоти, здатні вступа­ти в тісну взаємодію з радіонуклідами і, утворивши з ними ряд спо­лук, видаляють їх з організму.

Для підтримки потрібної кількості калію в організмі слід спо­живати петрушку, шпинат, цибулю, часник, брюссельську і цвітну капусту, турнепс, щавель, селеру та інші види зелених культур.

Зменшення радіоактивного впливу дає нормальне співвідношення в організмі кальцію і магнію. Для цього треба систематично вживати молоко і сир, а також бобові культури — квасолю, горох та ін.

Не виключена мож­ливість потрапляння в організм людини «гарячих» часток — дуже руйнівних для живих клітин радіоактивних елементів. Несучи великі дози радіації, вони руйнують навколо себе усі ткани­ни, викликаючи їх злоякісне переродження. Важливо для цього вживати продукти, де є волокнисті речовини: капусту, буряк, моркву, житній хліб.

Продукти, які ма­ють яскраво-жовті і червоні пігменти, зменшують імовірність по­яви раку. Це помідори, червона морква, вишня, смородина. При цьому важливо, щоб вживались вони систематично, створюючи своєрідний бар'єр загрозливим хворобам.