- •1.1. Поняття і визначення, що використовують у бжд.
- •2.Аксіоми безпеки життєдіяльності. Системний підхід у бжд
- •3.Таксономія, ідентифікація і квантифікація небезпек
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •5. Категорії об'єктів господарства за рівнем загрози
- •6. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •Тема 2 Природні загрози та тип їхніх виявів і дії на людей, тварин, рослин, об'єкти економіки.
- •1.Класифікація небезпечних природних процесів і явищ.
- •2. Характеристика і наслідки дії природних загроз
- •2.2. Метеорологічно небезпечні явища
- •2.5. Біологічні небезпеки. До біологічних небезпек належать
- •1. Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища.
- •3. Пожежна безпека. Пожежа спричиняє:
- •3.6. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій
- •4. Радіаційна безпека
- •1. Джерела радіації та одиниці її вимірювання.До джерел радіоактивності належать:
- •2. Норми радіаційної безпеки
- •4Класифікація радіаційних аварій
- •6. Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес
- •5.Хімічна безпека
- •Тема 4.
- •4.1. Глобальні проблеми людства: характеристика, причини виникнення і можливі способи їхнього вирішення.
- •4.1.1 Політичні проблеми
- •4.1.3. Соціально-економічні проблеми
- •4.1.4. Наукові проблеми
- •5.1. Загальний аналіз ризику в життєдіяльності людини.
- •5.3. Розподіл об'єктів господарювання за ступенем ризику їхньої господарської діяльності
- •5.4. Методологічні підходи до визначення ризику
- •6.1. Правові норми, структурно-функціональна схема та органи управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях в Україні.
- •6.1.1. Превентивні та ситуаційні норми в умовах надзвичайних ситуацій
- •6.1.2. Компенсаційні та регламентні норми і процедури їх застосування
- •4. Програми підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях
- •Тема 7.Управління силами та засобами ог під час нс
- •1. Організація оповіщення та інформування населення
- •4. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи
6.1.2. Компенсаційні та регламентні норми і процедури їх застосування
Страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання
за шкоду, яку може бути заподіяно аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки |
здійснюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів України |
З серпня 1998 року "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру". |
Страхування відповідальності за спричинену шкоду внаслідок експлуатації небезпечного об'єкта.
Існують різні механізми державного регулювання промислової безпеки зумовлених |
відшкодування збитків аваріями і катастрофами на небезпечних промислових об'єктах |
До них належать різні форми державної компенсацій самострахування об'єктів |
об'єднані фінансові резерви об'єктів |
різні форми фінансових гарантій. |
6.2. Моніторинг НС та порядок його здійснення. Захисні бар'єри і види цивільного захисту.
Сьогодні в Україні, у зв'язку з небезпечними природними явищами, аваріями і катастрофами, становище характеризують як дуже складне.
Щоб отримати достовірну інформацію про стан довкілля |
необхідно проводити постійний моніторинг навколишнього середовища |
Для детального оцінювання небезпек обов'язково потрібно детально вивчити розташування області, ,
кліматичні умови забезпеченість ресурсами |
дослідити антропогенне навантаження |
надзвичайні ситуації така комплексна |
характеристика дасть змогу оцінити безпеки регіону. |
Система критеріїв оцінювання безпеки промислового виробництва локального рівня орієнтована на оцінювання безпеки окремих промислових об'єктів Оцінювання безпеки підприємства здійснюються на основі
технічної екологічної фінансової |
документацій |
відомостей про район його розташування |
та відповідних методик розрахунків показників безпеки. |
Основні характеристики ризику об'єктів і територій записують у паспортах ризику. Паспорт ризику – це документ
у якому наведено перелік всіх потенційно небезпечних об'єктів на території міста |
види можливих надзвичайних ситуацій |
прогноз можливих втрат та збитків на об'єктах, |
Ведення паспортів ризику потенційно небезпечних об'єктів,
дає змогу: враховувати всі джерела виникнення НС і вторинних вражаючих чинників |
оцінювати; можливі втрати і збитки у результаті НС приймати ефективні і заходи |
Тут обов'язко во приво дять ся переліки всіх небезпеч них об'єктів |
можливих видів НС на об'єктах і вторинних вражаючих чинників у результаті виникнення катастроф |
можливі види втрат і збитків на об'єктах захисту від НС |
Міри протидії НС, розроблені на основі вивчення й аналізу паспортів ризику |
Під час складання паспорта ризику підприємства (об'єкта) необхідно послідовно виконувати:
вивчення й аналіз діяльності підприємства з метою виявлення і формування переліку усіх джерел ризику |
аналіз кожного виду ризику і розрахунок імовірності виникнення НС цього виду |
формування локальних сценаріїв розвитку НС цього виду і загального сценарію з обліком вражаючих чинників; |
оцінка ймовірних людських і матеріальних втрат і впливу на навколишнє середовище можливих НС |
створення паспорта ризику підприємства (об'єкта) і практичних рекомендацій із протидії НС. |
Паспорт ризику підприємства (об'єкта), що відбиває поточний ступінь небезпеки об'єкта формується з
використанням ретроспективних і поточних даних і результатів їхнього аналізу; його основна мета - підготовка всіх необхідних даних |
для складання ефективних превентивних і оперативних планів протидії НС на об'єктов. рівні |
за зміни рівня ризику (закриття цехів, ріст площ об'єкта, будівництво нових цехів |
паспорт ризику підприємства коригується з урахуванням нових умов або складається заново |
Аналіз причин та розвитку різних НС показує їхня загальну рису - стадійність.
накопичення ефектів, що призводять до аварії |
період розвитку катастрофи |
екстремальний період, виділяєть ся основна частка енергії |
період загасання |
період ліквідації наслідків. |
Для утримання небезпечних матеріалів і процесів
встановлюється кілька послідовних бар'єрів та видів цивільного захисту |
їхня конкретна конструкція може розрізнятися залежно від активності матеріалу і можливих відхилень від нормальної експлуатації, здатних привести до неспрацьовування деяких бар'єрів |
Всюди де йдеться про захист і безпеку, існують бар'єри:
адміністративні |
законодавчі |
освітні, |
кваліфікацій ні |
психологічні |
Найважливішими природними бар'єрами захисту біосфери вважають:
магнітні пояси землі (пояс Ван Аліна) |
які захищають тваринний та рослинний світ |
озоновий шар атмосфери, який затримує небезпку для людей короткохвильове |
фотосинтез зелених рослин очищає атмосферу |
сили гравітації не допускаю ть розпорошення матеріальних |
потік сонячної енергії тепло вий режиму землі, |
6.3. Управління, прийняття рішень та інформаційна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій.Для координації діяльності, участі у формуванні та реалізації державної політики в галузі техногенно-екологічної безпеки, організації керівництва і проведенням робіт з ліквідації НС створюють на
держав ному |
регіональ ному |
районному (міському) |
об'єктовому рівнях |
постійні комісії з НС при виконавчих органах влади. |
У межах конкретної території, залежно від становища, за рішенням владних структур певного рівня встановлюють один із режимів функціонування системи захисту населення:
Режим повсякденного функціонування (нормальні умови) |
Режим підвищеної готовності |
Режим надзвичайної ситуації (у разі виникнення НС). |
Режим надзвичайного становища |
Керівники об'єктів повинні передбачити управління надзвичайними ситуаціями. Для убезпечення людини в НС стратегія управління повинна містити три цілі:
запобігання причин виникнення; |
запобігання НС |
пом'якшення, максимальне ослаблення наслідків НС. |
У практиці управління найбільший ефект дає
спільне використання всіх трьох стратегій |
особливо в разі промислових аварій У НС, |
викликаних стихійними лихами, |
пріоритет надається 2 і 3 стратегіям. |
У разі виникнення НС організовується надзвичайне управління, яке складається з чотирьох стадій ліквідації наслідків.
1. Стадія вжиття екстрених заходів.
2. Стадія оволодіння ситуацією й організації механізму надзвичайного управління в зоні лиха,
3. Основна і визначальна стадія.
4. Стадія відновлення,
ЕВАКУАЦІЯ
Упорядковане виведення чи вивезення людей з об’єктів і населених пунктів, перебування в яких стає небезпечним для життя.
Основним документом, який визначає обсяг, зміст , термін проведення евакуації населення є план цивільного захисту з розділом про захист населення
загальна |
часткова |
негайна |
тимчасова |
безповоротна |
План евакуації планується завчасно де передбачається:
підготовка транспорту |
створення структур і органів управління на період евакуації |
Охорона громадського порядку |
Може бути проведена за: виробничим принципом територіальним принципом Евакуаційні комісії: районні, міські, об’єктові
Ведуть облік населення, установ і організацій, що підлягають евакуації; визначення складу піших колон і уточнення маршрутів їх руху; вирішення питань транспортного забезпечення; підготовка проміжних пунктів евакуації, пунктів посадки і висадки; облік можливостей населених пунктів заміської зони щодо прийому та розміщення евакуйованих; встановлення зв’язку з евакоприймальною комісією та вирішення разом з ними питань життєдіяльності евакуйованого населення)
Міські евакокомісії:
створюють збірні евакопункти |
збирають населення |
проводять реєстрацію |
організовують посадку на транспорт або формують піші колони |
Піші колони: чисельність від 500 до 1000 осіб з розбивкою на 50-100 осіб рухаються з привалами 10-15 хв. – через кожних 1-1,5 год. руху та великі привали на 1-2 год у другій половині дня.
Евакоприймальні комісії – організовують приймальні евакопункти які:
зустрічають Розподіляють за населеними пунктами |
надають першу |
медичну допомогу розселяють |
людей вирішують питання життєдіяльності |