- •1.1. Поняття і визначення, що використовують у бжд.
- •2.Аксіоми безпеки життєдіяльності. Системний підхід у бжд
- •3.Таксономія, ідентифікація і квантифікація небезпек
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •5. Категорії об'єктів господарства за рівнем загрози
- •6. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •Тема 2 Природні загрози та тип їхніх виявів і дії на людей, тварин, рослин, об'єкти економіки.
- •1.Класифікація небезпечних природних процесів і явищ.
- •2. Характеристика і наслідки дії природних загроз
- •2.2. Метеорологічно небезпечні явища
- •2.5. Біологічні небезпеки. До біологічних небезпек належать
- •1. Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища.
- •3. Пожежна безпека. Пожежа спричиняє:
- •3.6. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій
- •4. Радіаційна безпека
- •1. Джерела радіації та одиниці її вимірювання.До джерел радіоактивності належать:
- •2. Норми радіаційної безпеки
- •4Класифікація радіаційних аварій
- •6. Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес
- •5.Хімічна безпека
- •Тема 4.
- •4.1. Глобальні проблеми людства: характеристика, причини виникнення і можливі способи їхнього вирішення.
- •4.1.1 Політичні проблеми
- •4.1.3. Соціально-економічні проблеми
- •4.1.4. Наукові проблеми
- •5.1. Загальний аналіз ризику в життєдіяльності людини.
- •5.3. Розподіл об'єктів господарювання за ступенем ризику їхньої господарської діяльності
- •5.4. Методологічні підходи до визначення ризику
- •6.1. Правові норми, структурно-функціональна схема та органи управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях в Україні.
- •6.1.1. Превентивні та ситуаційні норми в умовах надзвичайних ситуацій
- •6.1.2. Компенсаційні та регламентні норми і процедури їх застосування
- •4. Програми підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях
- •Тема 7.Управління силами та засобами ог під час нс
- •1. Організація оповіщення та інформування населення
- •4. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи
5.3. Розподіл об'єктів господарювання за ступенем ризику їхньої господарської діяльності
Згідно зі Законом України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" кожне підприємство повинно здійснювати декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки, яке проводиться
з метою запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру |
а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенно-природного характеру |
та їхніх наслідків |
Збиток навколишньому середовищу (екологічний) та інші види збитку,
повинні бути оцінені кількісно |
у вигляді можливих ризиків заподіяти шкоду |
Усі види збитку повинні бути компенсовані
об'єктом господарювання (ОГ) |
або споживачем його продукції. |
Це враховується у собівар тість та ціну продукції |
Для об'єкта підвищеної небезпеки прийнятний ризик встановлюється
з урахуванням створюваного ним масштабу небезпеки |
розташування в регіоні інших підприємств |
що мають об'єкти підвищеної небезпеки |
якщо сумар ний ризик виникнення наслідків |
не перевищує встановленого "Метод. визн. Ризиків» |
Встановлюється значення,
вище якого ризик вважається абсолютно неприйнятним (верхній рівень) |
і значення, нижче якого ризик вважається абсолютно прийнятним (нижній рівень). |
Для життя людини рекомендується вважати неприйнятним:
К, > 10"5 - для територіального ризику за межами санітарно-захисної зони підприємства, до якого належить хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки,
Рч > 10" - для індивідуального ризику - для людини, яка знаходиться в конкретному регіоні за межами санітарно-захисної зони підприємства, до якого належить хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки (в місті, селищі, селі, на території промислової зони підприємств і організацій тощо),
К5> 10~5 - для соціального ризику загибелі понад 10 чоловік протягом одного року у виділеному регіоні за межами санітарно-захисної зони підприємства, до якого належить хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки (місті, селищі, селі, на території підприємств і організацій).
В усіх випадках ризик аварій на об'єкті підвищеної небезпеки для населення рекомендується вважати абсолютно прийнятним за таких рівнів:
- територіального ризику К.( < 10"7;
- індивідуального ризику К.; < 10"8;
- соціального ризику К.з < 10"7 чи Мц < 10"
Для прийняття рішень щодо дозволів на експлуатацію, будівництво чи реконструкцію об'єктів підвищеної небезпеки, може використовуватися кожний з перерахованих вище критеріїв прийнятного ризику (територіальний, індивідуальний чи соціальний) чи їхня сукупність, залежно від специфіки об'єкта.
5.4. Методологічні підходи до визначення ризику
Науковим підґрунтям розроблення Методики стала світова методологія аналізу ризику. Згідно якої аналіз ризиків передбачає
попередження несприятливих наслідків дій небезпеки на об'єкти |
обґрунтування управлінських рішень щодо зменшення рівня ризику |
Системний аналіз ризику складається з трьох процедур:
оцінки ризику |
управління ризиком |
інформування про ризик |
Оцінка ризику. Метою оцінки ризиків є
виявлення небезпек, отримання та узагальнення якісної та кількісної |
інформації про рівні та наслідки дій шкідливих і небезпечних чинників на об'єкти впливу |
визначення ймовір ності наслідків для попередження розвитку несприятливих ефектів |
для обґрунтування управлінських рішень щодо зменшення рівня ризику. |
Процедура оцінки ризику припускає здійснення взаємозв'язаних етапів та має три її найважливіші складові (три етапи):
ідентифікація небезпек передбачає встановлення спроможності чинника небезпеки викликати несприятливі ефекти або наслідки у об'єктів негативного впливу. Вибір найуразливіших об'єктів та пріоритетних шкідливих та небезпечних чинників |
оцінка ризику впливу встановлюються причинові зв'язки між впливом потенційно небезпечного чинника і розвитком несприятливих ефектів та наслідків у об'єкта впливу, а також кількісно оцінюють їхній ризик у вигляді ймовірності виникнення. |
та характер ристика ризику |
Оцінка ризику охоплює:
аналіз частоти |
аналіз наслідків |
та їхнього поєднання. |
Визначено 4 методологічні підходи до оцінки ризику на ПНО:
Інженерний – є розрахунком ймовірностей аварій збір статистичних даних про аварії та пов'язані з ними викиди |
модельний Розробляють математичні моделі процесів, які призводять до небажаних наслідків для людини та навколишнього середовища |
експертний недостатньо статистичних даних або не зовсім зрозумілі деякі принципові залежності. Запрошують експертів |
соціологічний. визначають сприйняття населенням того чи іншого ризику Визначається оцінка ризику під час соціологічного опитування |
метод аналогій
|
є одним із методів оцінювання ризику та порівняння цієї ризикованої ситуації з аналогічною |
ймовірнісно-статистичний метод |
є основним методом для майбутніх інфраструктур з оціненням ризику в галузях господарського комплк. |
До українських методик аналізу ризику та його оцінювання належать:
Методика прогнозування наслідків виливу небез печних хімічних речовин під час аварій на промислових об'єктах |
"Методика визначення ризиків для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки" |
"Методика оцінювання збитків від надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру" |
"Методика оцінювання безпеки складного об'єкта в умовах невизна ченості" |
"Методику оцінювання ризику техногенної, природної небезпеки в регіональ ному вимірі" |
Етапи управління техногенною безпекою основуються на методології управління техногенним ризиком:
1 етап: збір/аналіз інформації про небезпеку |
2 етап оцінювання ризику; |
3 етап: контроль ризику. здійснюється порівняльна оцінка ризиків та аналіз їхнього розподілу |
Управління ризиком
Базується на сукупності отриманих висновків під час оцінювання ризику. Управління ризиком спрямовано на обґрунтування найкращих за умови конкретної ситуації, рішень з його усунення або мінімізації та прийняття управлінських рішень |
Управління ризиком складається
з вибору стратегії зниження та контролю ризику |
а також з прийняття управлінських рішень, та визначається комплекс заходів щодо запобігання або обмеження дії шкідливих та небезпечних чинників на об'єкти впливу. |
Основним питанням теорії і практики безпеки життєдіяльності є питання підвищення рівня безпеки.
Порядок пріоритетів під час розроблення будь-якого проекту потребує, щоб вже на перших стадіях розроблення продукту або системи у відповідний проект, наскільки це можливо, були враховані елементи, що унеможливлюють небезпеку.
На жаль, це не завжди можливо. Якщо виявлену небезпеку неможливо подолати повністю, необхідно знизити ймовірність ризику до припустимого рівня відповідним рішенням.
Досягти цієї мети можна:
відмова від робіт, , які мають високий ступінь небезпеки; |
заміна небезпечних операцій менш небезпеч ними |
Удоскона лення технічних систем та об'єктів |
розроблення та викорис тання спеціальних засобів захисту |
організаційні захо ди, зокрема контроль за рівнем безпеки, навчання людей з питань безпеки |
Для того, щоб надати перевагу конкретним заходам та засобам або певному їхньому комплексу,
порівнюють витрати на ці заходи та |
засоби і рі вень зменшення шкоди |
який очікується в результаті їхнього запровадження. |
Такий підхід до зменшення ризику небезпеки зветься управління ризиком. |
Управління ризиком –
процес прийнят тя рішень |
і здійснення заходів, |
спрямованих на забезпечення мінімально можливого (припустимого) ризику. |
Інформування про ризик.
Відповідна інформація, отримана під час оцінювання |
має бути відома широким верствам суспіль ства |
фахівцям, представникам засобів масової інформації, зацікавленим групам |
Інформування здійснюється через обговорення проблематики щодо ризиків |
та заслуховування відповідних звітів на громадських слуханнях |
Тема 6
Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно-територіальних об'єктів у надзвичайних ситуаціях
6.1. Правові норми, структурно-функціональна схема та органи управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях в Україні.
6.1.1. Превентивні та ситуаційні норми в умовах надзвичайних ситуацій.
6.1.2. Компенсаційні та регламентні норми і процедури їхнього застосування.
6.2. Моніторинг НС та порядок його проведення. Захисні бар'єри і види цивільного захисту.
6.3. Управління, прийняття рішень та інформаційна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій.
6.4. Програми підготовки населення до дій у НС.