- •1.1. Поняття і визначення, що використовують у бжд.
- •2.Аксіоми безпеки життєдіяльності. Системний підхід у бжд
- •3.Таксономія, ідентифікація і квантифікація небезпек
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •5. Категорії об'єктів господарства за рівнем загрози
- •6. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •Тема 2 Природні загрози та тип їхніх виявів і дії на людей, тварин, рослин, об'єкти економіки.
- •1.Класифікація небезпечних природних процесів і явищ.
- •2. Характеристика і наслідки дії природних загроз
- •2.2. Метеорологічно небезпечні явища
- •2.5. Біологічні небезпеки. До біологічних небезпек належать
- •1. Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища.
- •3. Пожежна безпека. Пожежа спричиняє:
- •3.6. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій
- •4. Радіаційна безпека
- •1. Джерела радіації та одиниці її вимірювання.До джерел радіоактивності належать:
- •2. Норми радіаційної безпеки
- •4Класифікація радіаційних аварій
- •6. Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес
- •5.Хімічна безпека
- •Тема 4.
- •4.1. Глобальні проблеми людства: характеристика, причини виникнення і можливі способи їхнього вирішення.
- •4.1.1 Політичні проблеми
- •4.1.3. Соціально-економічні проблеми
- •4.1.4. Наукові проблеми
- •5.1. Загальний аналіз ризику в життєдіяльності людини.
- •5.3. Розподіл об'єктів господарювання за ступенем ризику їхньої господарської діяльності
- •5.4. Методологічні підходи до визначення ризику
- •6.1. Правові норми, структурно-функціональна схема та органи управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях в Україні.
- •6.1.1. Превентивні та ситуаційні норми в умовах надзвичайних ситуацій
- •6.1.2. Компенсаційні та регламентні норми і процедури їх застосування
- •4. Програми підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях
- •Тема 7.Управління силами та засобами ог під час нс
- •1. Організація оповіщення та інформування населення
- •4. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи
4.1.4. Наукові проблеми
освоєння Світового океану |
космічного простору, |
довгострокове прогнозування розвитку людства |
Проводяться дослідження щодо використанням космосу і у військових цілях.
Серед проблем, що тільки постають, фахівці найчастіше називають
вивчення будови Землі |
управління погодою і кліматом. |
Особливу тривогу в останній час викликає зростання
організованої злочинності |
міжнародного тероризму |
наркоманії |
порушення прав людини |
Ці нові проблеми ще не отримали
офіційного статусу глобальних, |
але є надто серйозними і навіть небезпечними для розвитку людства |
4.2. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров'я людини
Соціальними називаються небезпеки,
що широко розповсюджені в суспільстві і загрожують життю і здоров'ю людей |
Носіями соціальних небезпек є люди, що створюють певні соціальні групи |
і поширення соціальних небезпек зумовлене особливостями поведінки цих людей |
Соціальні небезпеки можуть бути класифіковані за певними ознаками.
За природою пов'язані:
з психічним впливом на людину (шантаж, шахрайство, злодійство |
з фізичним насильством (розбій, бандитизм, терор, зґвалтування) |
з уживанням речовин, що руйнують організм людини (нарком.,алкогол., куріння) |
з хворобами (СНІД, венеричні захворювання та ін.) небезпеки суїцидів |
За масштабами подій –
локальні |
регіональні |
глобальні |
За статево-віковою ознакою розрізняють
характерні для дітей |
молоді |
жінок |
людей похилого віку |
Соціальні небезпеки
За організацією соціальні небезпеки можуть бути
випадковими |
навмисними. |
4.3. Психологічна надійність людини та її роль у дотриманні заходів безпеки
У будь-якій діяльності людини виділяють два компоненти:
фізіологічний |
психологічний |
Основні психологічні особливості людини з погляду БЖД:
пам'ять |
увага |
мислення |
ризик |
обережність |
сенсомоторні реакції |
воля |
В останні роки все більше зростає вплив людського чинника на травматизм і аварійність у виробничій і побутовій сферах життєдіяльності.
Часто психофункціональний стан людини не відповідає
складності і інтенсивності її матеріально-практичної діяльності |
виникає нервово-емоційне напруження і, як наслідок, втома, перевтома, стрес. |
В такій ситуації виникає загроза реалізації небезпеки
не тільки безпосередньо для виконавця |
але і для інших людей |
Більшість нещасних випадків пов'язана саме з психофізіологічними чинниками.
Психофізіологічні чинники потенційної небезпеки постійної дії:
недоліки органів відчуття (дефекти зору, слуху); |
порушення зв'язків між сенсорними та моторними центрами головного мозку (неадекватна реакція на дію органів відчуття) |
дефекти координації рухів (для особливо складних рухів та операцій) |
підвищена емоційність |
відсутність мотивації до трудової діяльності. |
Психофізіологічні чинники потенційної небезпеки тимчасової дії:
недостатність досвіду |
необережність; |
втома (фізіологічна і психологічна |
емоційні явища (конфліктні ситуації, стреси) |
Будь-який вид діяльності людини викликає втому –
зниження продуктивності праці |
через витрату енергетичних ресурсів організму. |
Найчастіше фізіологічна втома настає під час
статичної фізичної діяльності людини |
меншою мірою - під час динамічного |
Люди з хронічною перевтомою характеризуються
порушенням сну |
не відновлюють своєї працездатності до наступного робочого дня, |
стають чутливими до несприятливих чинників довкілля |
Такий стан може викликати,
з одного боку, серйозні захворювання організму |
з іншого - створити небезпечні ситуації для інших людей |
Велике значення для діяльності людини мають типи нервової системи, яких за І.П. Павловим чотири:
сильний неврівноважений - холерик, |
сильний врівноважений рухливий - сангвінік |
сильний врівноважений інертний -флегматик |
та слабкий - меланхолік |
Тип нервової системи є природженим і незмінним упродовж життя |
але на нього впливає середовище, яке формує характер |
що важливо для професійної діяльності, для повсякденної безпеки |
Всі індивідуальні риси людини проявляються сукупно в її темпераменті, характері |
Характер - сукупність
найстійкіших психічних рис особистості людини |
які виявляються в її вчинках та діях |
Це результат природжених і набутих форм поведінки і в цьому, за І.М. Сєченовим, вирішальну роль мають виховання і навчання.
Характер в першу чергу залежить
від виховання, але основою його є темперамент |
як постійна сукупність генетично зумовлених нейрохімічних процесів в корі головного мозку. |
Важливими у формуванні характеру є мотиви, тобто прагнення досягти поставленої мети. |
Темперамент (лат. - співрозмірність, співвідношення) –
індивідуальна особливість психіки людини, |
сукупність її психічних властивостей |
основу яких складає відповідний тип нервової системи. |
Важливою особливістю людини є потреба
в спілкуванні |
контактуванні |
налагодженні інформаційно-речовинних зв'язків з іншими |
Психологічна реакція людей на небезпеку
Пізнавши психіку людини, можна знайти шлях до підвищення безпеки її життєдіяльності. |
|
На нервово-психологічні порушення, що можливі в разі надзвичайних ситуацій, |
а також на травматичні тілесні пошкодження особливо треба зважати під час надання медичної допомоги потерпілим. |
Руйнівну дію стихійних лих |
технологічних і екологічних катастроф |
порівнюють із катастрофами на території воєнних дій. |
|
Практично у кожної людини у важких умовах виникають напруження психоемоційної сфери. |
Виникають мимовільні реакції організму, як відповідь на незвичайну ситуацію. |
||
Розрізняють декілька форм психічної напруги:
інтелектуальна |
емоційна |
вольова |
мотиваційна |
Наслідки психоемоційної напруги можуть бути оцінені як мужність, стійкість.
Частіше спостерігаються такі стани, як
збудження |
гальмування |
страх, який у окремих людей переходить у паніку, відчуття втоми, (фрустрація). |
Всі названі стани характеризуються порушеннями процесів
мислення |
емоційних та |
рухових реакцій |
На вираження таких відхилень впливають такі фактори:
конституційний нахил |
загальний рівень розвитку |
інтелект людини |
інформування про ситуацію, яка виникла |
звичний тип реагування на стрес |
Мають значення фактори, які послаблюють нервово-психічну сферу у НС:
фізичні перевантаження |
психоемоційні перевантаження |
діяльність або чекання |
вимушена бездіяльність |
||
недостатність, (або надлишок) інформації |
якість харчування |
ступінь узгодженої праці в колективі |
|||
Дуже часто в умовах надзвичайної ситуації виникає стрес
реакція організму на певні подраз нення, які діють тривалий час і тому стають неприємними і небажаними, |
тобто спосіб досягнення стійкості організму до дії негативних чинників будь-якого походження. |
Ознаки стресового напруження –
неможливість зосередитися |
часті помилки в роботі |
постійне відчуття втоми |
швидка мова |
біль голови |
спини, шлунку |
В стресовому стані підвищена
збудливість, |
поганий апетит із постійним відчуттям недоїдання |
втрата почуття гумору |
Стреси, конфлікти, зумовлені ними депресивні стани, психологічні кризи
істотно знижують психофізіологічну безпеку людини |
У учасників екстремальної ситуації спрацьовують механізми психологічного захисту |
що проявляється в різних типах реагування. |
В перші години і добу після катастрофи у людей, зокрема і тих, які не потерпіли, виникають такі стани:
Збудження, яке проявляється насторогою, вразливіс тю, тривогою, яка може переростати в страх, жах,панічний стан |
Гальмування, яке проявляється зниженням розумової і рухової активності, відчуженням, |
Перехідні стани -розгублення, здивування, нерозуміння, істерика |
У частини людей з'являється відчуття втоми в результаті виснаження нервово-психічких процесів |
Спостерігається намагання уникнути всякої ситуації і як наслідок, немотивовані проступки і дії.
Паніка як крайній стан напруженості,
Може охоплювати одну людину |
або групу людей |
У деяких ситуаціях стан паніки має "епідемічні" властивості. |
До інших проявів неправильної поведінки можуть бути зараховані
неадекватна ейфорія |
примітивні дії |
невпорядкована діяльність |
У окремих осіб може бути виникнення істеричних реакцій –
сліпоти |
глухонімоти |
міркування на рівні дитячого віку |
втрата чутливості |
псевдо-паралічі |
Всі перераховані відхилення в поведінці спостерігаються в перші години екстремальної ситуації і у багатьох припиняються протягом кількох діб. Масовими симптомами в зоні катастрофи можуть бути легкі, не завжди небезпечні для життя всього тіла психоневрологічні реакції –
дрижання кінцівок |
збліднення або почервоніння шкіри |
Психосоматичні синдроми і захворювання |
гіпертонічні кризи |
інфаркти міокарду |
приступи бронхіальної астми |
порушення мозкового кровообігу |
передчасні роди |
Людей в екстремальних станах поділяють на три групи:
особи із ситуаційними розладами поведінки, у яких спостерігається реакція напруження, тривога, страх і нервова демобілізація упродовж 2-24 годин |
особи із пограничними станами типу псевдопаралічів і синдромами соматичних порушень; |
особи із психотичними порушеннями. |
Люди всіх груп вимагають екстреної медичної допомоги. 2 і 1 групи -термінової госпіталізації та лікування. |
Тема 5
Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС
1. Загальний аналіз ризику в життєдіяльності людини.
2. Окремі види ризиків та їхня характеристика. Концепція прийнятного ризику.
3. Розподіл об'єктів господарювання за ступенем ризику їхньої господарської діяльності.
4. Методологічні підходи до визначення ризику.
