2. Стан обліку формування фінансових результатів на підприємстві

2.1 Економічний зміст

Метою правильного визначення фінансових результатів є надання користувачам оприлюдненої, повної, неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від реалізації сільськогосподарської продукції підприємства за звітний період.

Доходи і витрати відображуються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження чи сплати грошей.

Якщо актив забезпечує економічну вигоду протягом кількох звітних періодів, то витрати відображуються у бухгалтерському обліку і звітності на основі систематичного та раціонального їх розподілу протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

Доходи і витрати включаються до Звіту згідно з принципами відповідності витрат і доходів. Отже, якщо виникає дебіторська заборгованість учасника підприємства за внесками до статутного капіталу, дохід не виникає, а коли ж дебіторська заборгованість виникає за відвантажену продукцію, то це збільшує дохід. Аналогічно, якщо підприємство нараховує дивіденди акціонерам, витрати не збільшуються, а якщо проводиться нарахування оплати праці та відрахування на соціальні заходи, то це збільшує витрати.

Доходи і витрати, які відповідають критеріям, викладеним вище, наводять у Звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду.

У бухгалтерському обліку чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності та включає:

• чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

• валовий прибуток (збиток);

• фінансові результати від операційної діяльності;

• прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування;

• прибуток (збиток) від звичайної діяльності;

• прибуток (збиток) від надзвичайної діяльності.

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.

Наступним кроком до визначення чистого прибутку (збитку) є визначення валового прибутку (збитку), який розраховується, як різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Валовий прибуток визначається лише за результатами роботи основної діяльності підприємства. В ньому не знайшли відображення адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати (собівартість реалізованих виробничих запасів, сумнівні борги та витрати від знецінення запасів, втрати від операційних курсових різниць, визнані екологічні санкції, а також всі інші витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства). До валового прибутку не включені також суми інших доходів від операційної діяльності підприємства (дохід від курсових різниць, відшкодування раніше списаних активів, дохід від реалізації оборотних активів тощо).

Тому поряд з визначенням валового прибутку від основної діяльності є показник - фінансовий результат (прибуток, збиток) від операційної діяльності. Він розраховується як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Крім операційної діяльності підприємство може здійснювати інвестиційну та фінансову діяльність, у результаті якої виникають також відповідні доходи та витрати. До доходів інвестиційної та фінансової діяльності належать:

• дохід від участі в капіталі (отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства);

• інші фінансові доходи (дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій);

• інші доходи (від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів тощо).

До витрат інвестиційної та фінансової діяльності належать:

• витрати на відсотки та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу;

• збитки, спричинені інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства;

• собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, втрати від неопераційних курсових різниць, втрати від уцінки необоротних активів тощо.

Якщо фінансові результати операційної діяльності об’єднати з фінансовими результатами інвестиційної та фінансової діяльності, то можна визначити фінансові результати від звичайної діяльності підприємства до оподаткування прибутку.

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових та інших витрат (збитків), фінансових та інших витрат (збитків).

Податок на прибуток визначається згідно з П(с)БО 17 «Податок на прибуток».

Фінансовий результат від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток.

Окремо від фінансових результатів від звичайної діяльності відображуються невідшкодовані збитки та прибутки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо).

Останнім кроком формування прибутку є визначення чистого прибутку підприємства. Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податку з надзвичайного прибутку.

Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати від звичайної діяльності та надзвичайних подій Планом рахунків передбачено рахунок 79 «Фінансові результати».

За кредитом рахунка 79 «Фінансові результати» відображуються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток.

Необхідно зазначити, що підприємство веде журнально – ордерну форму обліку, яка передбачає: здійснення записів у журналах – ордерах у порядку реєстрації операцій; об’єднання в записах синтетичного та аналітичного обліку; відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій в розрізі показників, необхідних для здійснення управління, контролю, аналізу та складання бухгалтерської звітності і застосування журналів – ордерів за декількома рахунками, які мають між собою економічний зв’язок; побудова облікових регістрів із заздалегідь вказаною кореспонденцією рахунків і показниками, необхідними для складання бухгалтерської звітності.

Головна книга як зведений обліковий регістр дозволяє отримувати певну інформацію не за місяць(як журнали – ордери і відомості), а наростаючим підсумком.

Головний бухгалтер в кінці року складає баланс (дод.2), Звіт про фінансові результати (дод.3), Звіт про рух грошових коштів (дод.4), Звіт про власний капітал (дод.5), Примітки до фінансової звітності (дод.6). Всі ці документи підписує головний бухгалтер, керівник і на їхніх підписах ставиться печатка господарства. Також на підприємстві складають форми 50 с.-г. (дод.7), яка показує основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств.