Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
скан.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
88.63 Кб
Скачать
  1. Зміст освіти в національній школі, його основні компоненти.

Зміст освіти - система знань, практичних умінь і навичок, досвіду творчої діяльності, світоглядних ідей, якими учні оволодівають в процесі навчання.

Зміст освіти складається з чотирьох основних компонентів:

  • досвіду пізнавальної діяльності, зафіксованого у формі її результатів - знань;

  • досвіду різних способів діяльності - у формі умінь діяти за зразком;

  • досвіду творчої діяльності - у формі умінь приймати нестандартні рішення в проблемних ситуаціях;

  • досвіду ставлення до навколишньої дійсності - у формі світоглядних, морально-естетичних орієнтацій.

Вимоги держави і суспільства до змісту, обсягу та рівня загальноосвітньої підготовки громадян України визначає державний стандарт освіти. Державний стандарт загальної середньої освіти - звід норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової та повної загальної середньої освіти і гарантії держави щодо її здобуття. Вони розробляються Кабінетом міністрів України раз на 10 років і складається з таких компонентів:

  • Базовий навчальний план;

  • Освітні стандарти галузей знань (навчальних предметів);

  • Державні вимоги до мінімального рівня засвоєння змісту загальної середньої освіти за ступенями навчання.

Зміст освіти конкретизується в нормативних документах: навчальних планах, програмах, підручниках, навчальних посібниках.

  1. Закономірності та принципи виховання.

Закономірності виховання •— стійкі, повторювані, об’єктивно існуючі зв’язки у вихованні, реалізація яких сприяє ефективному розвитку особистості.

У процесі виховання особливо важливими є такі закономірності: Органічний зв’язок виховання із суспільними потребами та умовами виховання. Взаємодія у виховному процесі всієї сукупності різноманітних чинників. Опора у виховному процесі на позитивні якості дитини. Результати виховання залежать від виховного впливу на внутрішній світ дитини, її духовну, емоційну сфери. Визначальними у вихованні є діяльність і спілкування.

Принципи виховання — керівні положення, які відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту, організації і методів виховного впливу. Принципи виховання - це вихідні положення, на які спирається вчитель для ефективної організації системи виховної роботи.

Для правильної побудови процесу виховання виділяють такі його основні принципи: принцип гуманізму виховання; принцип урахування

вікових та індивідуальних особливостей школярів; принцип виховання в діяльності і спілкуванні; принцип стимулювання дитини до самовиховання; принцип національного виховання; принцип

культуровідповідності; принцип природовідповідності; принцип етнізації; принцип інтегративності; принцип цілісного підходу до виховання. Охарактеризувати їх.

  1. Суть процесу виховання. Структура процесу виховання.

Виховання - цілеспрямований вплив на розвиток особистості. З

психологічної точки зору структура особистості не є однорічною. Дещо умовно тут можна виділити дві сфери: мотиваційно-ціннісну (потреби, почуття, переконання, цінності, ідеали, риси характеру тощо) та інструментальну (знання, уміння, навички, здібності).

Процес виховання має дві сторони: 1) зовнішня - вплив вихователя на вихованця; 2) внутрішня - внутрішня реакція вихованця на зовнішній педагогічний вплив.

Мета виховання в педагогіці формулюється Із суспільних цілей виховання. У суспільних цілях втілюються філософські, естетичні та біологічні уявлення про ідеальну людину та її призначення в житті суспільства. У сучасній педагогіці зберігається ідея всебічного гармонійного розвитку особистості. Набув чітких рис педагогічний ідеал людини високих духовних цінностей, яка дотримується загальнолюдських норм моралі.

Структура виховного процесу передбачає: 1) чітке формулювання виховної мети; 2) визначення змісту виховання, що відповідає поставленій меті; 3) вибір форм та методів виховання з метою найефективнішої реалізації змісту виховання; 4) умови, які впливають на ефективність виховного процесу; 5) передбачені педагогічні результати.

Існує два розуміння процесу виховання: 1) процес виховання як теоретичний об’єкт; 2) виховний процес як реальна практика.

Виховний процес - закономірний розвиток взаємодіючих сторін (суб’єктів виховання). Основним елементом процесу виховання є педагогічна взаємодія вихователя і вихованця.