- •Перелік питань до державного екзамену педагогіка
- •Методика музичного виховання (теоретична та практична підготовка)
- •Навчально-методичне забезпечення педагогіка
- •Педагогіка як наука про виховання. II предмет, основні функції та категорії.
- •Поняття про особистість та її формування. Структура особистості за к.Платоновим.
- •Фактори розвитку особистості.
- •Структура педагогічної науки та її галузі.
- •Методи науково-педагогічних досліджень та їх характеристика.
- •Проблема мети виховання в педагогіці.
- •Поняття про дидактику та її основні категорії. Процес навчання і його структура.
- •Основні закономірності, принципи і правила навчання та їх характеристика.
- •Функції процесу навчання та їх реалізація в середній школі.
- •Поняття методів і засобів навчання та їх класифікація.
- •Урок в сучасній школі. Вимоги до уроку.
- •Поняття про форми організації навчання та форми організації навчальної діяльності учнів.
- •Зміст освіти в національній школі, його основні компоненти.
- •Закономірності та принципи виховання.
- •Суть процесу виховання. Структура процесу виховання.
- •Поняття про засоби, методи і прийоми виховання та їх класифікацію.
- •Поняття про позакласну і позашкільну роботу в системі виховання особистості. Позашкільні навчально-виховні заклади в системі освіти в Україні.
- •Трудове виховання і профорієнтація школярів сучасної школи.
- •Зміст та завдання фізичного розвитку і фізичного виховання. Форми і методи фізичного виховання учнів.
- •Зміст та завдання розумового виховання. Шляхи і засоби формування світоглядних позицій учня.
- •Основи морального виховання школярів: зміст, завдання, засоби.
- •Зміст та завдання естетичного виховання.
- •Організаційні форми виховної роботи.
- •Поняття про колектив. Стадії розвитку дитячого колективу.
- •Система освіти в Україні та її структура.
- •Управління навчально-виховним процесом. Діяльність адміністрації школи та органів самоврядування.
- •Методика музичного виховання як наукова дисципліна.
- •Професійні вимоги до вчителя музичного мистецтва
- •Урок музичного мистецтва як основна форма музичного виховання школярів.
- •Педагогічне значення українського фольклору в естетичному вихованні школярів.
- •Порівняльна характеристика педагогічних концепцій е. Жака- Далькроза, к. Орфа, 3. Кодая, їх вплив на українську музичну педагогіку.
- •Сутність педагогічної концепції д. Б. Кабалевського.
- •Поліцентрична інтеграція та художньо-педагогічні технології на уроках мистецтва.
- •Характеристика сучасних діючих програм з музичного мистецтва.
- •Музична грамота в структурі уроку, її зв’язок з іншими видами музичної діяльності.
- •Гігієна, співацький режим і охорона дитячого голосу.
- •Методика формування навичок хорового співу, етапи роботи над піснею.
- •Методика формування навичок багатоголосного співу.
- •Музично-ритмічні рухи як складовий компонент музичного виховання школярів.
- •Сутність музичного сприймання та педагогічні проблеми його формування.
- •Основні етапи організації слухання музики в класі та роль кожного з них в естетичному осягненні змісту музичного твору школярами.
- •Гра на дитячих музичних інструментах, виконавська майстерність учнів та її використання в навчально-виховному процесі школи.
- •Розвиток творчої активності школярів на уроках музичного мистецтва.
- •Музична гра в активізаціїтворчого потенціалу дітей.
- •21 Розвиток музичних здібностей школярів як педагогічна проблема.
- •Методика музичного виховання школярів 1-4 класів.
- •Методика музичного виховання школярів 5-8 класів.
- •Позакласні форми роботи з музично-естетичного виховання школярів.
- •Планування роботи як творчість учителя музичного мистецтва
- •Багатофункціональність педагогічної оцінки у процесі музичного розвитку школярів.
- •Основна література
Фактори розвитку особистості.
Людина як складний феномен. Розкрити зміст понять: індивід; особистість, індивідуальність.
Фактор - умова, чинник, який спричинює ті чи інші явища. Більшість сучасних дослідників схиляється до думки, що процес і результати людського розвитку детермінуються спільним впливом трьох генеральних факторів: спадковості, середовища (стихійного та
організованого), активності самої людини. Педагогіка як наука про виховання має чітко уявляти можливості та межі дії різних факторів на розвиток особистості.
Під спадковістю розуміється передача від батьків до дітей певних природних якостей і психологічних особливостей. Успадковують від народження: морфологічно-функціональну будову тіла; тип центральної нервової системи, властивості темпераменту; анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, аналізаторів, задатки, на основі яких розвиваються різноманітні здібності та якості.
Входження індивіда в соціальні стосунки, яке здійснюється шляхом засвоєння соціального досвіду і його відтворення у діяльності й спілкуванні називається соціалізацією. Поняття первинної та вторинної соціалізації, їх характеристики.
На відміну від стихійних соціальних впливів на особистість, виховання — це спеціально організований суспільний процес, спрямований на розвиток у неї певних цінностей, потреб, рис характеру, знань, умінь, навичок і здібностей. Будучи цілеспрямованим фактором розвитку особистості, виховання повинно враховувати вплив спадковості та стихійного середовища. Ефективність виховного впливу полягає в його цілеспрямованості, систематичності, кваліфікованому керівництві.
Аналіз різних підходів до розуміння сутності виховання та його ролі в розвитку особистості дає підстави виділити дві основні концепції виховання: технократичну і натуралістичну.
Підкреслюючи важливу роль у становленні особистості соціального середовища, у тому числі виховання, необхідно пам’ятати, що людина - активна, діяльна істота, а не пасивний об’єкт зовнішніх впливів.
Взаємодія факторів розвитку особистості та їх дієвість на різних етапах життєдіяльності.
Структура педагогічної науки та її галузі.
Сучасну педагогіку правильніше називати системою наук про виховання. Система педагогічних наук включає:
історію педагогіки (вона висвітлює процес розвитку теорії та практики навчання й виховання в різні історичні епохи, різних країн і народів);
загальну педагогіку (вивчає і формулює принципи, форми й методи навчання і виховання, які є загальними для всіх вікових груп та навчально-виховних закладів. У загальній педагогіці традиційно виділяють чотири розділи: загальні основи педагогіки; теорія навчання та освіти (дидактика); теорія виховання; теорія управління навчально-виховним процесом (школознавство);
вікову педагогіку (вивчає закономірності виховання й навчання, організаційні форми і методи навчально-виховного процесу стосовно різних вікових груп. Її напрями:
професійну педагогіку (досліджує і розробляє питання підготовки фахівців для різних галузей народного господарства). Залежно від рівня освіти існують такі напрями: педагогіка професійно-технічної освіти; педагогіка вищої школи;
спеціальну педагогіку (дефектологію) (вивчає проблеми і розробляє методи виховання, навчання та освіти дітей з різними фізичними або психічними вадами). Її напрями: сурдопедагогіка; логопедія; тифлопедагогіка; олігофренопедагогіка;
методики викладання окремих предметів (вивчають закономірності викладання і вивчення конкретних навчальних дисциплін у закладах освіти різних типів);
шкільну гігієну (вивчає і визначає санітарно-гігієнічні умови життя учнів, організацію навчального процесу залежно від віку, стану здоров’я);
порівняльну педагогіку (порівнює системи народної освіти різних країн);
галузеві педагогіки. До них належать спортивна, авіаційна, військова, інженерна, медична, культурно-освітня; педагогіка виправно- трудової системи, педагогіка підвищення кваліфікації та перекваліфікації спеціалістів, робітничих кадрів;
соціальну педагогіку (вивчає закономірності й механізми становлення і розвитку особистості в процесі здобуття освіти і виховання в різних соціальних інститутах, а також соціально орієнтовану діяльність освітніх, наукових, культурних та ін. закладів, які сприяють формуванню соціальної активності дітей та молоді в процесі вирішення суспільних, політичних, економічних та інших проблем суспільства).