- •1. Періодизація української культури.
- •2. Культура духовна і матеріальна.
- •3. Функції культури.
- •4. Стоянки первісних людей на території України.
- •5. Трипільська культура.
- •6. Культура скіфів.
- •7. Культура стародавніх слов’ян.
- •8.Формування та основні риси кам’яної доби.
- •9.Мистецтво кам’яної доби на території України.
- •10.Біблія в культурі українського народу.
- •11.Українські переклади Біблії.
- •12.Античний світ та характерні риси його культури.
- •13.Монументальний живопис, вазопис, скульптура в античних містах-полісах.
- •14.Українські скульптори (й.Г.Пінзель, і.Кавалерідзе, л. Позен, м. Микешин, о.Архипенко).
- •15. Особливості античної міфології.
- •16.Слов’янська міфологія.
- •17.Архітектура Київської Русі.
- •18.Середньовіччя як епоха в історії світової та української культури.
- •19.Основні стилі Середньовіччя: візантійський, романський і готичний.
- •20.Українська культура в епоху середньовіччя: дохристиянська і християнська.
- •21.Творчість й.Г. Пінзеля.
- •22.Християнське мистецтво: книжкова мініатюра, іконопис, найвідоміші пам’ятки Русі, їх оздоблення.
- •23.Фольклор і народна культура.
- •24.Українська народна пісня, її виконавці і популяризатори. Літературні пісні, що стали народними.
- •25.Кобзарське мистецтво і його найвидатніші представники.
- •26.Звичаї та обряди українців.
- •27.Гуманізм як ціннісна основа культури Відродження.
- •28.Титани європейського Відродження.
- •29.Українське культурне піднесення кінця хv – початку хvіі ст.
- •30.Вишивка. Килимарство
- •31.Писанкарство. Різьба по дереву.
- •32.Кераміка. Вироби зі скла.
- •33.Народна архітектура.
- •34.Українське національне вбрання.
- •35.Стиль бароко у світовому мистецтві.
- •36.Визначальні риси українського бароко, козацьке бароко.
- •37. Братські школи. Острозька та Києво-Могилянська академії.
- •38.Іван Мазепа – гетьман-будівничий, поет.
- •39.Г.Сковорода – філософ, письменник, музикант.
- •40.Режисер та скульптор і.Кавалерідзе.
- •41.Визначні діячі української музики хvіі – хvііі ст. (м. Дилецький, м. Березовський, а. Ведель, д. Бортнянський).
- •42. М.Лисенко та розвиток української музичної культури хіх – початку хх ст.
- •43. Вклад українців у світове оперне мистецтво.
- •44.Зірки української естради.
- •45.Епоха Просвітительства в Європі і в Україні.
- •46.Стиль рококо і класицизм в європейському та українському мистецтві.
- •47.Стильові течії в європейському та українському мистецтві кінця хvііі – першої половини хіх ст.: романтизм; сентименталізм, реалізм.
- •48.Стильові течії в європейському та українському мистецтві другої половини хіх ст.: 1) натуралізм; 2) імпресіонізм, 3) символізм, 4) неореалізм.
- •49.Українське мистецтво хіх ст.: архітектура, образотворче мистецтво, музика, театр корифеїв.
- •50.Т.Шевченко-художник.
- •51.Катерина Білокур і її доля.
- •52.Творчість Марії Приймаченко.
- •53.Скульптор і художник Олександр Архипенко.
- •54.Мистецтво Тетяни Яблонської.
- •55.Театр корифеїв.
- •56.Реформатор українського театру Лесь Курбас.
- •57.Театральна родина Стадників.
- •58.Модернізм як стильова течія у світовому та українському мистецтві.
- •59.Історичний авангардизм. Неоавангардизм.
- •60.Злети і втрати української культури хх ст.
- •61.«Розстріляне Відродження».
- •62.«Відлига» і поява «шістдесятників».
- •63.Постмодернізм в українському мистецтві к. Хх – поч.. Ххі ст.
- •64.Вклад Олександра Довженка у світове кіно.
- •65.Актор, режисер, сценарист Іван Миколайчук.
- •66.Артист театру і кіно Богдан Ступка.
- •67.Велико-Сорочинський іконостас.
- •68.Картина «Катерина» т.Шевченка.
- •69.Скит Манявський як духовна пам’ятка.
- •70.Софія Київська. Мозаїки і фрески Софії Київської.
- •71.Кирилівська церква: її побудова та реставрація.
- •72.Почаївська лавра: історія створення, святині, стилі побудови основних церков.
- •73.Києво-Печерська лавра.
- •74.Зарваниця.
- •75.Замки України.
- •76.Фортеці України.
- •77.«Цар-колос» к.Білокур.
- •78.«Українська ніч» а.Куїнджі.
- •79.Андріївська церква.
- •80.Палаци у Качанівці, Сокиринцях.
- •81.Саркофаг Ярослава Мудрого.
- •82.Скіфська золота пектораль.
- •83.Будинок з химерами в. Городецького.
- •84.Знаменитий фільм «Тіні забутих предків» с. Параджанова.
- •85.Фільм «Земля» о. Довженка.
- •86.Вірш в. Сосюри «Любіть Україну» і його доля.
- •87.Кіноповість «Україна в огні» о. Довженка, її історія.
- •88.Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану».
- •89.Ікона Волинської Богоматері. Ікона Хомської Богоматері.
- •90.Цикл анімаційних фільмів в.Дахна про козаків.
15. Особливості античної міфології.
Слово «Антична» в перекладі з латинської означає «стародавня». Античну міфологію поряд з біблійною по праву вважають найбільш значною за ступенем її впливу на подальший розвиток культури багатьох народів. Під античною міфологією розуміється, спільність грецьких і римських міфів, тому іноді можна зустріти термін «греко-римська міфологія», хоча основою для римської міфологічної системи була все-таки саме грецька. Римляни багато в чому запозичили легенди Еллади, іноді по-своєму трактуючи образи і видозмінюючи сюжети. Завдяки поширеним у Європі латині і давньогрецькій мові античні міфи, отримали не тільки широке розповсюдження, але зазнали глибокого осмислення та вивчення. Неможливо переоцінити і їх естетичне значення: не залишилося ні одного виду мистецтв, який не мав би у своєму арсеналі сюжетів, заснованих на античної міфології - є вони а скульптурі, в живопису, музиці, поезії, прозі і т. Д. Уже в найдавніших пам'ятниках грецького творчості ясно позначається антропоморфіческій характер грецької політеїзм, пояснює національний особливостями всього культурного розвитку в цій сфері; конкретні представлення переважають над абстрактними, як і в кількісному відношенні людиноподібні боги і богині, герої і героїні переважають над божествами абстрактного значення (які, у свою чергу, отримують антропоморфіческіе риси)
16.Слов’янська міфологія.
Слов'яни вірили у багатьох богів. Сучасні вчені мають думку, що язичницькі боги, яких вважають виявом початкової міфології, насправді були уявленнями наших предків про Всесвіт. Першоджерелами Всесвіту вважали вогонь та воду. Більшість язичницьких богів слов'ян відомі з народної творчості: пісень, колядок.Головні східнослов'янські боги:Перун — був богом князівської дружини, всі міфи про Перуна, що збереглися в Україні, змальовують його стрільцем.Хорс — назва бога Сонця на Русі.Дажбог — бог достатку, також вважався уособленням Сонця, покровитель Руської землі.Стрибог — бог вітру.Мокоша — ймовірно, богиня-мати, богиня землі, родючості і ткацтва.Сімаргл — ймовірно, божественний вісник. Велес — покровитель скотарства та поезії.Сварог —, бог-коваль, навчив людей шлюбу, хліборобства і подарував їм плуг.Сварожич — бог вогню. Лада - богиня гармонії в природі, любові в шлюбі, мати-годувальниця Миру..Важливою пам'яткою є «Велесова книга» — літературна пам'ятка нібито язичницьких часів. В ній приводяться назви багатьох богів (частина з них не згадана в жодних інших джерелах), а також повідомляється як велика таємниця, що насправді всі ці боги — це одне ціле («бог єден і множествен»), що на погляди деяких дослідників є ідеєю єдинобожжя в досить незвичному вигляді.
17.Архітектура Київської Русі.
Якісно новий рівень розвитку архітектури пов'язаний з переходом від дерев'яного до кам'яного і цегельного будівництва..Перші кам'яні споруди були створені в період князювання Володимира Великого. На центральній площі древнього Києва звели церкву Успіння Богородиці. Найбільше поширення на Русі отримало хрестово-купольне планування соборів. Така композиція храму базувалася на християнській символіці, підкреслюючи її призначення. Особливого значення надавалося куполу, його призначення — концентрувати духовну енергію людей, «молитовне горіння» і направляти в небо. Згідно з візантійською традицією куполи покривали свинцевими, позолоченими або забарвленими в зелений колір листами. Стіни соборів викладалися з рядів каменю, які чергуються, і плінфи. Пізніше київську кладку запозичила і Візантія. Втіленням головних архітектурних досягнень Русі став Софійський собор у Києві. Він був споруджений при Ярославові Мудрому. Софіївський собор став місцем посадження на князівський стіл і поставляння на митрополичий престол, місцем прийому іноземних послів, зустрічей князя з народом. У своєму первинному вигляді собор являв собою п'ятинефну хрестокупольну будівлю з тринадцятьма куполами. Зовні до будівлі з трьох боків примикала арочна галерея.
