77.«Цар-колос» к.Білокур.

Цар Колос. 1949 р.-основна тема картини-зобращення квітів і колосків!Колос-голова всьому-з нього хліб!Три картини Білокур — «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» — були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі (1954). Тут їх бачить Пабло Пікассо. В основному Катерина Білокур малювала квіти. Нерідко в одній картині поєднувала весняні й осінні — така картина і створювалася з весни до осені. 6 жоржин на картині «Колгоспне поле» малювала три тижні.Крім квітів, є автором пейзажів та портретів.Олійні фарби, якими малювала Катерина Білокур. Яготинська картинна галереяДекілька разів зверталася до сюжету лелеки, котрий приносить дитину, але відмовилася від цієї ідеї через подив і нерозуміння оточуючих, котрі чекали від неї лише квітів.Аквареллю й олівцем працювала мало. Художницю більше приваблювали олійні фарби. Сама робила пензлі — вибирала з котячого хвоста волосини однакової довжини. Для кожної фарби — свій пензлик. Самотужки опанувала техніку ґрунтування полотна.Є представницею так званого «наївного мистецтва» — групи художників, що не здобули академічної освіти, проте стали частиною загального художнього процесу.

78.«Українська ніч» а.Куїнджі.

Художник-живописець, пейзажист, Академік, керівник класу пейзажної і перспективною живопису Академії мистецтв. Представник романтичного напрямку російського живопису другої половини дев'ятнадцятого століття. У 1876 р. він показав картину "Українська ніч", в якій зумів передати чуттєве сприйняття південної літньої ночі, з небаченою для свого часу сміливістю узагальнюючи колір і спрощуючи форму. Картина стала сенсаційною подією мистецького життя. Картина викликала захоплення у шанувальників і одночасно розпалювала пристрасті у недоброзичливців. Куїнджі звинувачували в прагненні до дешевого оригінальничання і навіть у використанні якихось таємних прийомів, на зразок прихованої підсвічування картин, нібито що додавала їм таку незвичайну ефектність. «Українська ніч» — картина українського художника Архипа Куїнджі (1841/1842 — 1910), написана 1876 року. Картина зберігається в Третьяковській галереї. Розмір картини — 79 × 162 смКартина «Українська ніч» уперше була показана 1876 року на 5-й виставці Товариства пересувних художніх виставок («передвижників») і мала там великий успіх. Вона також експонувалася у відділі російського мистецтва на Всесвітній виставці 1878 року в ПарижіЦя картина вважається переломною в творчості художника. Починаючи з неї, Куїнджі відійшов від академічного романтизму своїх ранніх робіт, а відмінною рисою його творчості стала екзотичність зображення[6]. Велика частина картини «Українська ніч» написана оксамитовими синьо-чорними тонами, і лише світлі стіни сільських хат-мазанок у правій частині картини яскраво сяють в місячному світлі.

79.Андріївська церква.

Андрі́ївська це́рква — барокова церква Св. Андрія у Києві.Збудована в 1744–1767 роках (за іншими даними 1749–1754) за проектом архітектора Бартоломео Растреллі на Андріївській горі в пам'ять відвідин Києва імператрицею Єлизаветою Петрівною, на місці Хрестовоздвиженської церкви. Крім цієї роботи, в Україні є ще одна споруда авторства Б. Растреллі — Маріїнський палац.Входить до складу Національного заповідника «Софія Київська». В церкві проводяться богослужіння Української автокефальної церквиОднокупольний храм з п'ятиглавим завершенням має форму хреста (31,5-22,7 м), в кутах якого розміщені декоративні вежі на масивних стовпах, що відіграють роль своєрідних контрфорсів. Зовні контрфорси прикрашені пілястрами й прикриті трьома парами колон з капітелями коринфського ордеру.До храму з боку вулиці ведуть круті чавунні сходи.Вся маса церкви спирається на двоповерховий будинок-стилобат з 8 кімнатами на кожному поверсі, стіни якого являють собою фундаменти церкви.Навколо церкви — балюстрада, з якої відкривається мальовнича панорама Подолу й Дніпра.Внутрішнє оздоблення церкви, розроблене Б.Растреллі, ближче до стилю барокко. Воно було виготовлене за формами українських різьбярів М. Чвітки, Я. Шевлицького, московських майстрів І. та В. Зиміних, П.Ржевського та інших.Іконостас церкви оздоблено різьбленим позолоченим орнаментом, скульптурою й живописом, який 1754–1761 рр. виконали О. П. Антропов та І. Я. Вишняков. Антропову належать картини «Зішестя Святого Духа на апостолів», «Нагорні проповіді Христа» (прикрашають кафедру), композиція «Таємна вечеря» (у вівтарі) та інш.У церкві є полотна «Вибір віри князем Володимиром» (невідомого автора) і «Проповідь апостола Андрія скіфам» (бл. 1847 р., укр. художника П. Т. Бориспольця); живопис у вівтарній частині церкви на зворотній стіні іконостаса створили художники І. Роменський й І. Чайковський.На будівництво церкви витратили 23 500 штук цегли, 28 970 пудів цвяхів; на позолоту верхів — 1590 книжок і 20 аркушів листового золота.У 1978–1979 рр. провели чергову реставрацію храму.З 1968 року Андріївська церква була філією заповідника «Софійський музей». З 1990-х рр. перебуває в користуванні УАПЦ.