76.Фортеці України.

Хотинська фортеця (рум. Cetatea Hotinului) — фортеця 13 — 18 століття у місті Хотин на Дністрі, що у Чернівецькій області, Україна. Сьогодні на території фортеці розташований Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця». Одне з семи чудес України.

Хотинська фортеця веде свій початок від Хотинського форту, що був створений у 10 столітті князем Володимиром Святославичем як одне із порубіжних укріплень південного заходу Русі, у зв'язку з приєднанням до неї буковинських земель. Форт, який згодом було перебудовано у фортецю, знаходився на важливих транспортних шляхах, що з'єднували Київ із Пониззям, пізнішим Поділлям, і Придунав'ям.

Укріплення було споруджено на кам'янистому мисі, утвореному високим правим берегом Дністра і долиною впадаючої дрібної притоки. На початку воно являло собою замкнений земляний вал з дерев'яними стінами і оборонними спорудами. Завданням форту було оборона поселення Хотин і переправи через річку. Перша кам'яна фортеця була невеликою. Вона була розташована на самому мисі, там де сьогодні стоїть північна башта, і простягалася на південь до теперішнього комендантського палацу. Впродовж століть ця фортеця була таким собі «Феніксом», її неодноразово піддавали реконструкції та розширенню, вона потерпала і зазнавала руйнації від рук завойовників і знов відбудовувалася.

Наприкінці 11 століття Хотин належав до Теребовлянського князівства. У 1140-х роках він перейшов до Галицкого, а з 1199 року — Галицько-Волинського князівств.

У 1250—1264 роках князь Данило Галицький і його син Лев, перебудовували фортецю. Навколо неї з'явилися семиметрова кам'яна стіна та рови шириною до 6 метрів. У північній частині фотреці звели нові невеликі укріплення.

Так описав тоді місто саксонський принц Фрідріх Заальфельдский.Хотинська фортеця в формі чотирьохкутника,1800 на 730 ,має четверо воріт.Ворота називались :Водяні,Стамбульські,Бендерські і Корохові.В середині замку знаходяться палац паші,мечеть,тур. баня,багато магазинів і 40 різних будинків, в яких могло би розміститись 800 чоловік.Місто розташоване вище фортеці і оточене грабовим палісадом до самої фортеці.одне передмістя називалось Константинополь,а ін. біля воріт які виходили на дорогу до Окопів ,називалося Румля.Між двома передмістями був сад Осман паші,який виходив і поза палісад.Малий струмок,який стікав в Дністер ділив місто і фортецю на дві частини.Місто було забудоване дер. будинками.При фортеці знаходилось 7000 війська,комендантом тоді там був Осман паша та жив ага яничар Друру оглу.Його брат був убитий в одній з сутичок під Хотином.

Кам'янець - Подільська фортеця

Історія

Кам‘янець-Подільська фортеця (Antimurale Christianitas – форпост Християнства) була споруджена для захисту Турецького мосту, що є сполучним перешийком між Старим містом, укладеним в петлю річки, і “великою землею”.

На підставі археологічних даних на території сучасної фортеці в IX – XII ст. існував дитинець із земляним валом і дерев‘яною стіною, що захищає давньослов‘янське поселення Галицько – Волинського князівства.

Дерев‘яні укріплення були замінені на кам‘яні після пожежі на рубежі XII – XIII ст. А вже в 1240 році орди Батию (1209 – 1255/1256), правителя улусу Джучі (Золотої Орди), розбивши стіни, увірвалися в місто і знищили його жителів. У наслідку чого більш ніж на сторіччя Кам‘янець перейшов під владу татаро – монгол.

У 1793 році Кам‘янець – Подільський офіційно було приєднано до Російської імперії, а в 1795 році став центром Подільської губернії.

Архітектура

Завдяки неприступності, створеної спільним зусиллями людини і природи, за Кам‘янець

– Подільської фортецею з середньовіччя закріпилася репутація “побудованої рукою Бога”. Природа подарувала фортеці високі прямовисні береги і широке русло Смотрича (завширшки до 250 м), а людина спорудила високі стіни з амбразурами і обладнала їх потужними знаряддями (10 гармат і 1 тарасниця).

Центральна частина фортеці, її ще називають Старий замок, складає замкнутий неправильний чотирикутник кріпосних стін площею 1,5 га з одинадцятьма вежами по периметру.

З півдня (ліворуч від входу в замок) бастіон захищають:

Перша ліворуч від входу у фортецю гранчаста вежа була споруджена в 1505 – 1515 рр. на третю частину данини Св. Петра, надіслану Папою Римським Юлієм II (лат. Iulius PP. II 1443 – 1513).

На початку XIX століття саме в цій вежі тричі був ув‘язнений ватажок селянського руху Устим Кармелюк (1787 – 1835).

Особливістю вежі є її архітектура: 1 – 2 яруси в перерізі – квадрат, 3 – 4 – восьмигранник, 5 – циліндр.

Далі височить вежа Ковпак (конц XIV ст. – початок XVI ст.), яка побудована у формі циліндра з конусним дахом. Вона була значно модернізована у 1544 році, коли був укріплений фундамент, оштукатурені фасади, прохід всередині стін замінений на зовнішній з північного боку.

Цікавою особливістю архітектурної вежі є напис над дерев‘яними дверима на латині “Вірний друг більш рідкісний над фенікса”.