- •1. Періодизація української культури.
- •2. Культура духовна і матеріальна.
- •3. Функції культури.
- •4. Стоянки первісних людей на території України.
- •5. Трипільська культура.
- •6. Культура скіфів.
- •7. Культура стародавніх слов’ян.
- •8.Формування та основні риси кам’яної доби.
- •9.Мистецтво кам’яної доби на території України.
- •10.Біблія в культурі українського народу.
- •11.Українські переклади Біблії.
- •12.Античний світ та характерні риси його культури.
- •13.Монументальний живопис, вазопис, скульптура в античних містах-полісах.
- •14.Українські скульптори (й.Г.Пінзель, і.Кавалерідзе, л. Позен, м. Микешин, о.Архипенко).
- •15. Особливості античної міфології.
- •16.Слов’янська міфологія.
- •17.Архітектура Київської Русі.
- •18.Середньовіччя як епоха в історії світової та української культури.
- •19.Основні стилі Середньовіччя: візантійський, романський і готичний.
- •20.Українська культура в епоху середньовіччя: дохристиянська і християнська.
- •21.Творчість й.Г. Пінзеля.
- •22.Християнське мистецтво: книжкова мініатюра, іконопис, найвідоміші пам’ятки Русі, їх оздоблення.
- •23.Фольклор і народна культура.
- •24.Українська народна пісня, її виконавці і популяризатори. Літературні пісні, що стали народними.
- •25.Кобзарське мистецтво і його найвидатніші представники.
- •26.Звичаї та обряди українців.
- •27.Гуманізм як ціннісна основа культури Відродження.
- •28.Титани європейського Відродження.
- •29.Українське культурне піднесення кінця хv – початку хvіі ст.
- •30.Вишивка. Килимарство
- •31.Писанкарство. Різьба по дереву.
- •32.Кераміка. Вироби зі скла.
- •33.Народна архітектура.
- •34.Українське національне вбрання.
- •35.Стиль бароко у світовому мистецтві.
- •36.Визначальні риси українського бароко, козацьке бароко.
- •37. Братські школи. Острозька та Києво-Могилянська академії.
- •38.Іван Мазепа – гетьман-будівничий, поет.
- •39.Г.Сковорода – філософ, письменник, музикант.
- •40.Режисер та скульптор і.Кавалерідзе.
- •41.Визначні діячі української музики хvіі – хvііі ст. (м. Дилецький, м. Березовський, а. Ведель, д. Бортнянський).
- •42. М.Лисенко та розвиток української музичної культури хіх – початку хх ст.
- •43. Вклад українців у світове оперне мистецтво.
- •44.Зірки української естради.
- •45.Епоха Просвітительства в Європі і в Україні.
- •46.Стиль рококо і класицизм в європейському та українському мистецтві.
- •47.Стильові течії в європейському та українському мистецтві кінця хvііі – першої половини хіх ст.: романтизм; сентименталізм, реалізм.
- •48.Стильові течії в європейському та українському мистецтві другої половини хіх ст.: 1) натуралізм; 2) імпресіонізм, 3) символізм, 4) неореалізм.
- •49.Українське мистецтво хіх ст.: архітектура, образотворче мистецтво, музика, театр корифеїв.
- •50.Т.Шевченко-художник.
- •51.Катерина Білокур і її доля.
- •52.Творчість Марії Приймаченко.
- •53.Скульптор і художник Олександр Архипенко.
- •54.Мистецтво Тетяни Яблонської.
- •55.Театр корифеїв.
- •56.Реформатор українського театру Лесь Курбас.
- •57.Театральна родина Стадників.
- •58.Модернізм як стильова течія у світовому та українському мистецтві.
- •59.Історичний авангардизм. Неоавангардизм.
- •60.Злети і втрати української культури хх ст.
- •61.«Розстріляне Відродження».
- •62.«Відлига» і поява «шістдесятників».
- •63.Постмодернізм в українському мистецтві к. Хх – поч.. Ххі ст.
- •64.Вклад Олександра Довженка у світове кіно.
- •65.Актор, режисер, сценарист Іван Миколайчук.
- •66.Артист театру і кіно Богдан Ступка.
- •67.Велико-Сорочинський іконостас.
- •68.Картина «Катерина» т.Шевченка.
- •69.Скит Манявський як духовна пам’ятка.
- •70.Софія Київська. Мозаїки і фрески Софії Київської.
- •71.Кирилівська церква: її побудова та реставрація.
- •72.Почаївська лавра: історія створення, святині, стилі побудови основних церков.
- •73.Києво-Печерська лавра.
- •74.Зарваниця.
- •75.Замки України.
- •76.Фортеці України.
- •77.«Цар-колос» к.Білокур.
- •78.«Українська ніч» а.Куїнджі.
- •79.Андріївська церква.
- •80.Палаци у Качанівці, Сокиринцях.
- •81.Саркофаг Ярослава Мудрого.
- •82.Скіфська золота пектораль.
- •83.Будинок з химерами в. Городецького.
- •84.Знаменитий фільм «Тіні забутих предків» с. Параджанова.
- •85.Фільм «Земля» о. Довженка.
- •86.Вірш в. Сосюри «Любіть Україну» і його доля.
- •87.Кіноповість «Україна в огні» о. Довженка, її історія.
- •88.Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану».
- •89.Ікона Волинської Богоматері. Ікона Хомської Богоматері.
- •90.Цикл анімаційних фільмів в.Дахна про козаків.
66.Артист театру і кіно Богдан Ступка.
Богдан Ступка – це людина, яку не потрібно представляти. Скоріше, це його ім’я презентує сучасні кіно й театр. Його задіяність у будь-якій постановці чи зйомці викликає стовідсотковий інтерес у публіки та ЗМІ.
Богдан Ступка народився 27 серпня 1941 року. Український актор театру і кіно, лауреат Шевченківської премії 1993 року (за головну роль у виставі «Тев'є-Тевель» за Шолом-Алейхемом). Народний артист СРСР (1991). До сцени звик змалку, батько його співав у хорі в оперному театрі, старший мамин брат був там же солістом, тітка — головним концертмейстером.
У 1961 році Ступка закінчив акторську студію при Львівському театрі імені Марії Заньковецької (тут він тривалий час працював), а в 1964 році — заочне відділення театрознавчого факультету Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. Його наставником протягом усього творчого життя був Сергій Данченко, який у 1978 році очолив київський театр імені І. Франка й переманив туди Ступку. Після смерті Данченка Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка очолив його учень Богдан Ступка.
У кіно Богдан Сильвестрович вперше випробував свої сили у фільмі Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою» (1971). Ступка тоді зіграв Ореста Дзвонаря, на цю роль претендував і Миколайчук. Але оскільки стрічка була на заборонену в радянські часи тему — боротьбу загонів УПА, то влада не хотіла, аби вояком повстанської армії був Іван Миколайчук. Тож затвердили Ступку, за яким після театральної ролі Річарда III закріпився негативний імідж, але його трактування образу виявилося настільки вдалим, що роль Ореста (воїна УПА, в якого закохалася головна героїня, красуня Дана (Лариса Кадочникова), і досі одна з найкращих у списку актора Загалом у Ступки — понад 100 ролей у кіно та більш ніж 50 на сцені.
У його послужному списку — ряд історичних постатей: гетьмани Іван Брюховецький («Чорна рада») та Іван Мазепа («Молитва за гетьмана Мазепу»), Чингісхан («Таємниця Чингісхана»), Богдан Хмельницький («Вогнем і мечем»), Олександр Керенський («Червоні дзвони»), Борис Годунов («Кремлівські таємниці»), Остап Вишня («Із житія Остапа Вишні»).
У 2006 році на екрани вийшла російська стрічка «Заєць над безоднею» Тиграна Кеосаяна, де Ступка зіграв генсека Бежнєва (Брежнєва без літери «р»). Він знявся також у Романа Качанова в комедійному детективі «Взяти Тарантіну» (тут його партнеркою по фільму була Людмила Ґурченко). У 2007 році знявся у фільмі режисера Володимира Бортка «Тарас Бульба» (прем'єра фільму відбулася у 2009 році), де виконав головну роль.
У листопаді 2008 року Богдан Ступка отримав нагороду за найкращу чоловічу роль на III-му Римському кінофестивалі — за головну роль в українсько-польському фільмі "Серце на долоні" режисера Кшиштофа Зануссі. Під час вручення нагороди актор сказав: «Мрією мого життя було, щоб українська культура стала відома в цілому світі. Мрії повинні збуватися, і я щасливий, що маю можливість сприяти цьому».
Популярність українського актора не обмежується батьківщиною. Завдяки участі в інтернаціональних проектах артист здобув популярність і за кордоном, зокрема в Росії, де він на початку 2010-го став кращим актором року і лауреатом премії «Золотий орел».
27 серпня Народному артистові України, художньому керівникові Національного академічного драматичного театру ім. Франка Богдану Ступці виповнилось 69 років.
Незабаром на Хрещатику у Києві з'явиться "Алея Зірок". Тих знаменитостей, чиї імена мають бути увіковічені першими, обирають кияни. На звання "Зірка мистецтва" (кіно, театр, література) претендують актор Богдан Ступка, письменниця Ліна Костенко, актори Ада Роговцева, Ольга Сумська, Наталія Сумська та Анатолій Хостікоєв. Наразі у голосуванні лідирує Богдан Ступка. І це не дивно, адже життєвий принцип Ступки – порядність, толерантність. Найприємніше у роботі – «спілкування з різними людьми. В людях найбільш за все ціную розум».
