42. М.Лисенко та розвиток української музичної культури хіх – початку хх ст.

Без імені М. Лисенка неможливо собі уявити не те, що музичне життя України наприкінці ХІХ ст., а й розвиток української культури взагалі. Микола Віталійович Лисенко ( народився у 1842 р. у с. Гриньки, Полтавської губернії, помер у 1912 р. у Києві* – композитор, піаніст, педагог, хоровий диригент, громадський діячМ. Лисенко є засновником національно-музичної творчої школи, основоположником української класично музики. Він написав 80 творів на слова “Кобзаря” Т. Шевченка, композицій на твори М. Старицького, С. Руданського, Лесі Українки, О. Олеся, М. Вороного, І. Франка. М. Лисенко є також основоположником інструментальних жанрів української музики, серед яких рапсодії, сюїта, соната., полонези, ноктюрни. Автор фольклорних праць “Дума про Хмельницького і Барабаша” (1888*, “Про торбан і музику пісень Відорта” (1892*, “Народні музичні інструменти на Україні” (1894*, а також ряду праць із історії української народної культури. Для хору обробив 200 пісень, для фортепіано з голосом – понад 300. М. Лисенко формував і збагатив майже всі існуючі в музиці жанри, розвинув вітчизняну науку про музичну творчість. Педагогічною діяльністю М. Лисенко заклав підвалини вищої спеціальної музичної освіти в Україні. Його учні, а саме Я. Стеценко, Я. Степовий, М. Леонтович стали також відомими композиторами. Тож недаремно К. Станіславський називав М. Лисенка “сонцем української музики”. На батьківщині він створює опери світового рівня “Чорноморці” (1872*, “Різдвяна ніч” (1876*, “Утоплена” (1884*, “Наталка Полтавка” (1889*, “Тарас Бульба” (1890*, “Енеїда” (1910*, а також дитячі опери “Коза-Дереза”(1888*, “Пан Коцький” (1891*, “Зима й Весна” (1892*. Сам виступає на концертах, організовує хори, з якими витупає у містах і селах України. Влаштовував щорічні шевченківські концерти, урочистий концерт до 100-річчя з дня народження М. Глинки (1904*. Разом з М. Кошицем був організатором музично-хорового товариства “Київський Боян”, головою якого був до кінця життя. М. Лисенко був також засновником і головою ради правління “Українського клубу

43. Вклад українців у світове оперне мистецтво.

Відомі оперні співаки: буковинці . Оксана Петрусенко співачка лірико-драматичним сопрано, народна артистка України з 1939 р., визначний майстер української вокальної школи, одна з кращих виконавець українських народних пісень. Соломія Крушельницька , співачка з лірико-драматичним сопрано, педагог. Навчалася у Львівській консерваторії, пізніше – в Італії. Співала у Львівській та Одеській опері, а також за кордоном – у Варшавській опері, театрі “Ла Скала” у Мілані. Анатолій Солов’яненк – український співак (лірико-драматичний тенор*, народний артист СРСР . Навчався у російських педагогів, закінчив Київську консерваторію, стажувався у міланському театрі “Ла Скала – соліст Київського театру опери та балету. Співав у “Метрополітен-опера” , Нью-Йорк*. Кирило Стеценко – автор 50 солоспівів для фортепіано, дитячих опер “Івасик Телесик”, “Котик та півники”, церковних кантів, 2 літургій, панахиди, музики до 3 українських комедій, зошити колядок та щедрівок.. Микола Леонтович . Написав оперу “Русалчин Великдень”, відому обробку твору “Щедрик”, кант “Почаївська Мати Божа”. Перемишлянська школа – Михайло Вербицький , автор оперети “Гриць Мазниця”, “Школяр на мандрівці”, мелодрами “Підгоряни”, 12 симфоній-увертюр, музики до кількох п’єс, хорів, солоспівів, інструментальної музики, а головне – музики до українського гімну “Ще не вмерла Україна”, Сидір Воробкевич – письменник, священик, композитор, автор оперети “Козак і бандурист”, мелодрами “Гнат Приблуда”, опери “Убога Марта”, історичних драм з музикою “Петро Конашевич Сагадачний”, “Кочубей і Мазепа”, понад 400 хорів, понад 40 солоспівів на власні тексти, методичних і музикознавчих праць. Анатолій Вахнянин написав оперу “Купало”, музику до драм, трагедій, вокальні та хорові мініатюр Борис Лятошинський – представник авангарду та експериментаторства у музиці. Опери “Золотий обруч”, “Щорс”, 5 симфоній, 3 симфонічні поеми, сюїта “Тарас Шевченко”, кантата “Заповіт”, музика до вистави і кінофільму “Тарас Шевченко”.