2. Визначення основних показників молока

2.1. Визначення густини молока аерометричним методом

Густина — одна з характеристик молока. Це маса молока, яка визначається за одиницею об’єму, кг/м³, при температурі
20 °С. Густина нормального коров’ячого молока коливається в
межах 1027-1032 кг/м³. Для визначення густини молока, вершків, напоїв з наповнювачами всіх видів, кисломолочних напоїв,
маслянки та сироватки використовують ареометри типу АМТ з
термометром та ціною поділки шкали 1,0 кг/м³ або АМ без термометра з ціною поділки 0,5 кг/м³. Ареометр у рідині опускається
доти, доки вага витісненої ним рідини не дорівнюватиме вазі ареометра. Чим більшу густину має рідина, тим меншої глибини досягає ареометр.

Методика визначення. Визначення густини необхідно проводити не раніше, ніж через 2 год після доїння, оскільки відразу після доїння молоко містить велику кількість бульбашок повітря, і його густина не може бути визначена правильно. Крім того,
густина молока змінюється залежно від стану жиру (рідкий або твердий).

Перед визначенням густини пробу з відстояним прошарком
нагрівають до (35 ± 5) °С, перемішують та охолоджують до (20 ±2) °С.

Ареометри та необхідна скляна апаратура повинні бути ретельно вимиті мийними розчинами, обполіснуті дистильованою
або кип’яченою питною водою, а залишки вологи вилучені лляною тканиною або рушником. Потім вся апаратура повинна бути
витримана на повітрі до повного висихання.

При масових аналізах допускається обполіскування циліндра молоком, відібраним для чергового визначення густини другої
проби досліджуваного молока.

До робочої частини підготовленого до вимірювання ареометра не дозволяється торкатися руками. Ареометр беруть за вільну
від шкали верхню частину стрижня. Ареометри, термометри та
мішалки, підготовлені до вимірювання, зберігають у циліндрах,
накритих накривним склом або поліетиленовим чохлом.

Пробу об’ємом 0,25 або 0,50 дм³ старанно перемішують та
обережно, щоб не утворилась піна, переливають (по стінці) у сухий
циліндр, який слід тримати у трохи нахиленому положенні. Піну,
що утворилась на поверхні проби в циліндрі знімають мішалкою.

При виникненні розбіжностей в оцінці густини молока застосовують метод, який полягає в тому, що пробу нагрівають до
(40 ± 2)°С, витримують при цій температурі протягом (5 ± 1) хв,
охолоджують до (20 ± 2)°С та проводять вимірювання густини
молока ареометрами типу АМ або АМТ₃).

Проведення вимірювань. Циліндр з досліджуваною пробою
ставлять на рівній горизонтальній поверхні та вимірюють температуру проби. Відлік показань температури проводять не раніше ніж через 2-4 хв після опускання термометра в пробу.

Сухий, чистий ареометр повільно опускають у досліджувану пробу доти, доки до передбаченої відмітки ареометричної
шкали не залишиться 3-4 мм, потім залишають його у вільно плаваючому стані. Ареометр не повинен дотикатися до стінок циліндра.

Розміщення циліндра з пробою на горизонтальній поверхні
по відношенню до джерела світла повинно бути зручним для відліку показань по шкалі густини та шкалі термометра.

Перший відлік показань густини ρ₁ проводять візуально зі
шкали ареометра через 3 хв після його встановлення у нерухомому стані. Після цього ареометр обережно підіймають до рівня баласту в ньому і знову опускають, залишаючи у вільно плаваючому
стані. Після встановлення його в нерухомому стані проводять другий відлік показань густини ρ₂. При відліку показань густини око
повинно бути на рівні меніска. Відлік показань проводять за верхнім краєм меніска.

Відлік показань в ареометрах типів АМ та АМТ₃ проводять
до половини ціни найменшої поділки шкали, типів АОН-1 та
АОН-2 — до ціни найменшої поділки.

Потім заміряють температуру проби.

Вимірювання температури проби при використанні ареометрів типів АМ, АМТ₃, АОН-1 та АОН-2 проводять за допомогою
ртутних та нертутних скляних термометрів.

Розбіжність між повторними визначеннями густини (послідовно одне визначення за одним в одній і тій самій пробі) не повинна
перевищувати 0,5 кг/м³ для ареометрів типу АМ, АМТ₃ і 1,0 кг/м³ —
для АОН-1 та АОН-2. При проведенні масових вимірювань густини
молока допускається: при вимірюванні густини чергової проби
молока дотикаються нижнім кінцем ареометра, який витягають
з молока, до другої внутрішньої поверхні циліндра та негайно після стікання з ареометра основної частини молока занурюють його
в другий циліндр з новою пробою молока, не допускаючи засихання молока на поверхні ареометра.

За середнє значення температури досліджуваної проби беруть середнє арифметичне результатів двох показів: t₁ та t₂.

Якщо проба під час визначення густини мала температуру
вище або нижче 20 °С, то до показів ареометра вносять поправку: на кожен градус вище 20 °С добавляють 0,2 кг/м³, а на кожний градус нижче 20 °С – віднімають таку ж поправку.

Результати визначення густини також можна привести до температури 20 °С за спеціальними таблицями, які складені з врахуванням вище наведених
поправок.