2.6.3. Метод визначення кількості соматичних клітин у молоці з використанням лічильника соматичних клітин

 Метод заснований на фарбуванні ядер соматичних клітин спеціальним флуоресцентним реагентом. Після впливу світла на забарвлене ядро клітини виникає сигнал флуоресценції, зареєстрований у вигляді зображення. За отриманим зображенням визначається кількість соматичних клітин. Результат кількості соматичних клітин відображається на дисплеї приладу. Лічильник соматичних клітин – прилад із застосуванням прямої флуоресцентно - оптичної технології .

Особливості проведення аналізу.

Проба відбирається в спеціальний флакон після того , як збірне молоко ретельно перемішано (не менше 5 хв). Перед вимірюванням необхідно дочекатися зникнення піни в молоці.

Зберігання проб молока: молоко до проведення аналізу можна зберігати в холодильнику не більше 36 ч. Заморожене молоко не підлягає аналізу даним методом.

Зберігання касет: касети зберігають у закритих пакетах в холодильнику. Касети можна піддавати дії прямого сонячного світла. Реагенти , що містяться в касетах , розкладаються під дією світла за 1 хв.  

Проведення аналізу:

- Натиснути кнопку " On / Off" для включення або виключення приладу . Прилад оснащений функцією автоматичного виключення, яка виконується, якщо прилад протягом 2 хв не використовувався;

- Вийняти одну касету з пакету;

- Обережно перемішати пробу, для цього кілька разів перевернути флакон з молоком. Температура проби повинна бути в діапазоні від 10 °С до 40 °С;

- Помістити всмоктуючий отвір касети в пробу молока і натиснути на поршень. Упевнитися, що молоко дійшло до середини доріжки 3. Молоко вступить в реакцію з реагентами. Протягом наступних 2 хв касету необхідно помістити в прилад і запустити вимір;

- Помістити касету в прилад, при цьому всмоктуючий отвір касети повинен бути зліва. Закрити кришку відсіку для зразка, тому що відкрита кришка може призвести до похибки результатів вимірювання;

- Натиснути кнопку «RUN» для виконання вимірювань. Дисплей покаже проходження різних етапів процедури вимірювань;

- Записати відображене на дисплеї значення кількості соматичних клітин у молоці;

- Вийняти касету з приладу. Викинути використану касету в урну для сміття;

- Після завершення вимірювання закрити в приладі кришку відсіку для зразка.

Обробка результатів. Діапазон вимірювань лічильника становить від 10000 до 4000000 соматичних клітин/см³, що на дисплеї приладу відображається як 10-4000/ml. Отже, кількість соматичних клітин у досліджуваному молоці відповідає показу приладу, помноженому на 10 клітин/см³.

2.7. Сичужно-бродильна проба

 Метод заснований на здатності молока-сировини зсідатися під дією сичужного ферменту, а також мікроорганізмів сирого молока сприяти цьому процесу за рахунок зброджування лактози і зниження рН. За характером утвореного згустку оцінюють якісний склад мікрофлори молока-сировини та його сиропридатність.

Приготування розчину контрольного зразка сичужного ферменту (КОСФ).

1 г контрольного зразка сичужного ферменту з активністю 100 тис. од. розчиняють в 100 см³ дистильованої води, нагрітої до (30±1) °С, перемішують і витримують не менше 15 хв . Зберігають при температурі 4-10 °С протягом 2 діб.

 Проведення аналізу.

У чисто вимиті широкі пробірки, добре просушені і обполоснули два- три рази досліджуваним молоком, наливають близько 30 см³ молока. Потім вносять в кожну пробірку по 1 см³ розчину сичужного ферменту, добре перемішують і ставлять на 12 год у водяну баню або термостат при температурі (38±1) °С, після чого виймають з бані і проводять візуальну оцінку.

По результатам візуальної оцінки молоко-сировину відносять до одного із трьох класів, наведених в таблиці 12.

Таблица 12 - Клас молока по сичужно-бродильній пробі

Клас	Оцінка якості молока	Характеристика згустку
I	Добре	Згусток з гладенькою поверхнею, пружний на дотик, без вічок на продольному розрізі, плаває в прозорій сироватці, яка не тянеться і не гірка на смак
II	Задовільне	Згусток м’який на дотик, з поодинокими вічками (1-10), рваний, але не спучений
III	Погане	Згусток з багаточисленними вічками, губчатий, м’який на дотик, спучений, спливає вгору або замість згустку утворюються пластівці

-2.8. Сичужна проба

 Метод заснований на здатності молока, підданого попередній температурній обробці (пастеризації), зсідатися під дією сичужного ферменту. За характером отриманого згустку оцінюють якість молока- сировини на його придатність для виробництва сиру.

Приготування розчину контрольного зразка сичужного ферменту

1 г контрольного зразка сичужного ферменту з активністю 100 тис. од. розчиняють в 100 см³ дистильованої води, нагрітої до (30±1) °С, перемішують і витримують не менше 15 хв. Зберігають при 4-10 °С протягом 2 діб.

Підготовка молока до випробування

Молоко-сировину від індивідуальних постачальників, що не піддане температурній обробці, пастеризують в лабораторних умовах. Для цього в колбу місткістю 250 см³ поміщають близько 150 см³ молока, закривають пробкою або фольгою. Колбу з молоком поміщають у водяну баню з температурою (64±1) °С і витримують протягом 30 хв, після чого молоко в колбі охолоджують до температури не вище 38 °С.

Таблица 12 - Клас молока по сичужній пробі

Добавлений об’єм розчину КО СФ, см	Характеристика згустку	Оцінка молока по зсіданню	Клас
0,5	Згусток з гладенькою поверхнею, пружний на дотик, без вічок	Добре	1
1,0
0,5	Згусток з гладенькою поверхнею, м’який на дотик, без вічок	Задовільне	2
1,0	Згусток з гладенькою поверхнею, пружний або м’який на дотик, без вічок
0,5	Згусток с нерівною поверхнею, м’який на дотик, спучений, з наявністю вічок, дряблий або у вигляді пластівців	Не задовільне	3
1,0

Молоко з оцінкою "добре" і "задовільне" (1 і 2 класу, відповідно) вважається сиропридатним, молоко з оцінкою "незадовільне" (3 клас) - несиропридатним.

Контрольні питання:

1. Як готують розведення молока для мікробіологічних досліджень?

2. Методика визначення загальної кількості мікроорганізмів чашковим методом

3. Як підраховують загальну кількість мікроорганізмів, визначену

1ашковим методом?

4. Які розведення молока і на яке середовище висівають для визначення бродильного титру молока?

5. Наведіть визначення бродильного титру і колі-титру молока

6. На якому середовищі ідентифікують БГКП?

7. При яких температурі й тривалості термостатируют посіви для обліку загальної кількості мікроорганізмів і для визначення коли - титру?

8. Суть методики проведення реакції на редуктазу з метиленовим синім і з резазурином

9. Якими методами визначають кількість соматичних клітин у молоці?

10. Які методики визначення інгібувальних речовин у молоці Ви знаєте?

11. З якою метою проводять сичужно-бродильну і бродильну проби молока?

Додаток А

Редуктазная проба з метиленовим синім

Забарвлення проби в залежності від класу молока

Додаток Б

Редуктазна проба з резазуріном

Кольорова шкала для визначення класу молока за редуктазною пробою

с резазуріном

Примітка:

При визначенні інгібуючих речовин у молоці:

- При наявності інгібуючих речовин вміст пробірок матиме забарвлення, характерне для молока першого класу за кольоровою шкалою для визначення класу молока по редуктазній пробі;

 - При відсутності інгібуючих речовин вміст пробірок матиме рожевий або білий колір.

Додаток В

Ознаки росту БГКП на середовищі Кесслера

	Вихідне середовище без ознак росту		Середовище з ознаками росту

Додаток Г

Середовище Ендо

Вигляд колоній Е. coli у прохідному світлі.

Відмінна особливість – червоний відбиток навколо колонії

Вигляд колоній Е. coli у відбитому світлі.

Відмінна особливість – металевий блиск колоній

Додаток Д

Тести для контролю антибіотиків у молоці

Кольорова шкала для тестових наборів при контролі антибіотиків у молоці

Обробка результатів:

- Ріст тест-культури. Інгібуючі речовини в пробі відсутні

- Пригнічення росту тест-культури. Наявність інгібуючих речовин у пробі

- Обмежений ріст тест-культури. Ймовірна наявність слідів інгібуючих

речовин у пробі

Список використаної літератури

1. Н.Г. Меркулова, М.Ю. Меркулов, И.Ю. Меркулов. ПРОИЗВОДСТВЕННЫЙ КОНТРОЛЬ В МОЛОЧНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ. Практическое руководство. – Издательство «Профессия», 2010. – 651 с.

2. Г.Н. Крусь, А.М. Шалыгина, З.В. Волокитина. Методы исследования молока и молочных продуктов. – Москва, «Колос», 2000. – 367 с.

3. К.К. Горбатова. Биохимия молока и молочных продуктов. – Санкт-Петербург, «Гиорд», 2004. – 313 с.

4. В.О. Ромоданова, Т.П. Костенко. Лабораторний практикум з технохімічного контролю. – Київ, НУХТ, 2003. – 165 с.

5. П.К. Полищук, Э.С. Дербинова, Н.Н. Казанцева. Лабораторный практикум по микробиологии молока и молочных продуктов. – М.: «Легкая и пищевая промышленность», 1982. – 199 с.

6. Инструкция по микробиологическому контролю производства. – Москва, 1987. – 121 с.

7. Инструкция по технохимическому контролю на предприятиях молочной промышленности. – Москва, 1988. – 237 с.

8. Настанова по застосуванню набору хімреактивів для ветсанекспертизи молочних продуктів. – Міністерство аграрної політики, державний департамент ветеринарної медицини. – Київ, 2002. – 4 с.

55