- •Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки 6.090102 «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва»
- •Техніка безпеки в лабораторії
- •Лабораторна робота № 1 тема: Відбір проб і визначення основних показників складу та якості молока
- •Відбирання проб
- •1.1. Відбирання проб молока-сировини та підготовка їх до аналізу
- •1.2. Відбирання проб питного молока (готового продукту) та підготовка їх до аналізу
- •Визначення основних показників молока
- •2.1. Визначення густини молока аерометричним методом
- •2.2. Визначення кислотності молока титрометричним методом (титрована кислотність)
- •2.3. Визначення кислотності молока шляхом вимірювання рН (активна кислотність)
- •2.4. Визначення масової частки жиру в заготівельному та пастеризованому молоці
- •2.5. Визначення масової частки білка в молоці
- •2.5.1. Визначення масової частки білка у молоці методом формольного титрування.
- •Лабораторна робота № 2 тема: Відбір проб і визначення основних показників складу та якості кисломолочних продуктів
- •Відбирання проб кисломолочних продуктів і підготовка їх до аналізу
- •2. Визначення основних показників складу та якості кисломолочних продуктів
- •2.1. Визначення титрованої кислотності у кисломолочних продуктах
- •2.1.1. Визначення титрованої кислотності у кисломолочних напоях (простокваші, йогурті, кефірі, ацидофільному молоці і т.І.)
- •2.1.2. Визначення титрованої кислотності у сметані
- •2.1.3. Визначення титрованої кислотності у кисломолочному сирі та виробах із нього
- •2.2. Визначення активної кислотності рН кисломолочних продуктів
- •2.2.1. Визначення активної кислотності рН рідких кисломолочних продуктів
- •2.2.2. Визначення активної кислотності рН кисломолочного сиру
- •2.3. Визначення масової частки вологи й сухих речовин у кисломолочному сирі та виробах із нього прискореним методом на приладі Чижової
- •Визначення масової частки жиру в кисломолочних продуктах
- •Визначення масової частки жиру в кисломолочних напоях (простокваші, йогурті, ацидофіліні, кефірі, ряжанці тощо)
- •Визначення масової частки жиру в сметані, кисломолочному сирі та виробах із нього
- •Лабораторна робота № 3 тема: Відбір проб і визначення основних показників складу та якості вершкового масла
- •1.Відбирання проб та підготовка їх до аналізу
- •2. Визначення показників складу та якості вершкового масла
- •2.1. Визначення титрованої кислотності масла
- •2.2. Визначення кислотності плазми масла
- •2.3. Визначення масової частки вологи в маслі із застосуванням технічних терезів
- •2.4. Визначення масової частки сухої знежиреної речовини в маслі
- •2.6. Визначення масової частки жиру в маслі
- •Лабораторна робота № 4 тема: Відбір проб і визначення основних показників складу та якості сиру
- •1. Відбирання проб та підготовка їх до аналізу
- •2. Визначення показників складу та якості сирів
- •2.1. Визначення масової частки вологи та сухої речовини сиру на приладі Чижової
- •2.2. Визначення титрованої кислотності для твердого сиру
- •2.3. Визначення рН твердого сиру
- •2.4. Визначення масової частки жиру у твердому сирі
- •2.5. Визначення масової частки хлориду натрію у твердому сирі
- •Лабораторна робота № 5-6 тема: Визначення основних мікробіологічних показників молока
- •1. Відбір проб молока і підготовки до дослідження.
- •2. Визначення основних мікробіологічних показників молока
- •2.1. Облік загальної кількості мікроорганізмів чашковим методом.
- •2.2. Визначення бактеріального обсіменіння молока за редуктазною пробою.
- •2.2.1. Проба на редуктазу з метиленовим синім (блакитним).
- •2.4. Визначення інгібуючих речовин у молоці
- •2.4.1. Визначення інгібуючих речовин з резазуріном
- •2.4.2. Визначення інгібуючих речовин з метиленовим синім
- •2.5.1. Визначення антибіотиків у молоці чашковим методом з тест-культурою Bac. Stearothermophilus
- •2.5.2. Визначення антибіотиків і сульфаніламідів у молоці за допомогою copan test
- •2.5.3. Визначення антибіотиків бета-лактамної групи у молоці за допомогою тесту charm rosa mrl
- •2.6.1. Візуальний метод визначення соматичних клітин
- •Кількість соматичних клітин у молоці в залежності від консистенції згустку
- •2.6.3. Метод визначення кількості соматичних клітин у молоці з використанням лічильника соматичних клітин
- •2.7. Сичужно-бродильна проба
2.6.1. Візуальний метод визначення соматичних клітин
Метод визначення соматичних клітин (домішки анормального молока) у збірному коров’ячому молоці (ГОСТ 23453-79) базується на взаємодії препарату «Мастоприм» з соматичними клітинами, в результаті чого змінюється консистенція молока.
Для приготування розчину препарату «Мастоприм» 2,5 г препарату вносять у мірну колбу місткістю 100 см3 і доливають до мітки дистильованою водою, нагрітою до температури 30-35 ºС.
Для проведення дослідження в лунку пластинки ПМК-1 вносять 1 см3 ретельно перемішаного молока і додають 1 см3 2,5 %-ного водного розчину препарату «Мастоприм». Молоко з розчином препарату інтенсивно перемішують пластмасовою або дерев’яною паличкою протягом 10 сек. Отриману суміш із пластинки неодноразово піднімають паличкою вгору на 5-7 см, після чого протягом не більше 60 сек. і оцінюють результати. Домішку анормального молока у збірному коров’ячому молоці визначають за зміною консистенції молока із врахуванням кількості соматичних клітин у відповідності з табл. 10.
Таблиця 10
Кількість соматичних клітин у молоці в залежності від консистенції згустку
-
№ з/п
Характеристика консистенції молока
Кількість соматичних клітин в 1 см3 молока
1
Однорідна рідина або слабкий згусток, який злегка тягнеться за паличкою у вигляді нитки
до 500 тис.
2
Виражений згусток, при перемішуванні якого добре видно виямку на дні лунки пластинки. Згусток не викидається з лунки
від 500 тис. до 1 млн.
3
Щільний згусток, який викидається паличкою з лунки пластинки
більше 1 млн.
2.6.2. Визначення кількості соматичних клітин з використанням віскозиметра
Під час проведення аналізу слід враховувати температуру приміщення: вона повинна бути в інтервалі від 10 до 30 ºС. Кислотність досліджуваного молока повинна бути 16-21 ºТ.
У прилад заливають 5 см3 водного розчину препарату «Мастоприм» і 10 см3 досліджуваного молока (перемішаного і профільтрованого через 4 шари марлі). Суміш перемішують 30 сек. Після перемішування визначають час витікання суміші через капіляр.
За кінцевий результат приймають середнє арифметичне двох паралельних досліджень, розбіжність між якими не повинна перевищувати для часу витікання суміші від 12,0 до 18,0 сек – 1 сек; від 18,1 до 25,0 – 2 сек; від 25,1 до 31,0 – 3 сек; від 31,1 до 37,0 – 4 сек; від 37,1 до 46,0 – 5 сек; від 46,1 до 58,0 – 6 сек.
Кількість соматичних клітин визначають по часу витікання суміші згідно з таблицею 11.
Таблиця 11
Залежність кількості соматичних клітин від тривалості витікання суміші
Час витікання суміші, сек |
Кількість соматичних клітин в 1 см3 молока, тис. |
12,0 – 18,0 18,1 – 25,0 25,1 – 31,0 31,1 – 37,0 37,1 – 46,0 46,1 – 58,0 |
до 300 301 – 500 501 – 750 751 – 1000 1001 – 1250 1251 – 1500 |