2. Визначення основних мікробіологічних показників молока
2.1. Облік загальної кількості мікроорганізмів чашковим методом.
Чашковий метод - найбільш простий метод кількісного обліку мікроорганізмів, що застосовується для визначення мікробів, здатних рости на щільних живильних середовищах. Він заснований на обліку колоній на агарі в чашках Петрі. Кожне розведення висівають не менш чим у дві чашки Петрі глибинним або поверхневим способом.
При глибинному посіві стерильною піпеткою вносять 1 мл розведеної проби на дно стерильної чашки. Якщо піпетка не дотикалася до сторонніх предметів, то її можна використати для посіву цієї ж проби в другу чашку. Для посіву наступного розведення беруть нову стерильну піпетку. У чашки виливають по 15 мл розплавленого і охолодженого до температури 44—45 °С живильного середовища, ретельно перемішують із попередньо внесеним досліджуваним матеріалом, після чого чашку залишають у горизонтальному положенні для застигання середовища.
При поверхневому посіві розплавлене живильне (середовище МПА) попередньо розливають у чашки Петрі. Після застигання середовища підсушують його поверхню, для чого чашку поміщають у сушильну шафу або термостат (температура 40—50 °С) догори дном, край чашки піднімають і ставлять на ободок кришки, через отвір, що утвориться, випаровується конденсаційна вода. Підсушування ведуть доти, поки з поверхні середовища не зникнуть краплі конденсаційної води. Желатинові середовища не підсушують. Після підсушування на поверхню живильного стерильного середовища піпеткою вносять певні розведення проби в кількості 0,1 мл. Посівний матеріал рівномірно розподіляють по всій поверхні середовища стерильним шпателем, обережно втираючи рідину в середовище. Для кожного посіву використають окремі стерильну піпетку й стерильний шпатель.
Після посіву чашки поміщають у термостат догори дном і витримують при температурі 21-22 ° С (желатинові середовища) або 35-37 °С (агарові середовища). Через 48 год, користуючись лупою, підраховують колонії, для чого вибирають ті чашки, у яких колонії ізольовані одна від одної і їх кількість не менше 20 і не більше 300. Якщо кількість колоній велика й прямий рахунок їх неможливий, то застосовують рахункові камери Вольфгюгеля (рис. 2) або інші.
Рахункова камера Вольфгюгеля складається зі скляної пластинки, що розділена на 144 квадрата площею 1 см2, причому квадрати, розташовані по діагоналі, розділені на 9 малих квадратів. Чашку кладуть нагору дном під скляну пластинку, підраховують кількість колоній в 10 квадратах, визначають середнє число колоній в одному квадраті (1 см2) і обчислюють кількість колоній на всій площі чашки.
Рис.
2. Камера
Вольфгюгеля для підрахунку колоній
Так, якщо в 10 квадратах 220 колоній, то в 1 квадраті 22 колонії, а на поверхні всієї чашки ця кількість буде дорівнює 22, помноженим на площу чашки (πr2).
В окремих випадках при великій кількості колоній дно чашки Петрі де ділять на 4-6 однакових секторів, підраховують число колоній в 2-3 протилежних секторах, знаходять середнє арифметичне число колоній в одному секторі, що множать на загальну кількість секторів всієї чашки.
Визначивши одним з описаних способів кількість колоній, що виросли на чашці Петрі (уважають умовно, що кожна колонія виросла з однієї клітини), і знаючи ступінь розведення, внесеного в дану чашку, підраховують кількість мікроорганізмів, що втримуються в 1 м або в 1 мл проби.
Наприклад, якщо при посіві проби 1:10000 (IV розведення) виросло на чашці 139 колоній, то кількість мікробів в 1 мл (або 1 г) дорівнює:
139 ×10000 = 1390 000.