В теорії управління

В теорії управління персоналом кар'єра — розглядається як результат свідомої позиції та активної поведінки службовця в фаховій діяльності, пов'язаної у одних з посадовим, у інших з професійним зростанням. Звідси класифікація фінансова кар'єра (тобто досягнення фінансового успіху)

горизонтальна кар'єра (значне збагачення фахового досвіду, зростання професійного авторитету особи без просування вгору щаблями службової ієрархії). Характерне для сталих, консервативних періодів розвитку, коли головні посади вже розділені і «соціальні ліфти» нагору для молоді не працюють, бо заблоковані старшим поколінням. Оновлення ж - процес важливий і необхідний, бо знімає проблему стагнації, проблему консерватизму, яка мала місце, наприклад, в роки генсека Л.Брежнєва.

Духовна кар'єра (само удосконалення).

Кар'єрне зростання до центру — зростання у наполегливих осіб із пасіонарністю і організаційними здібностями. Надає можливість вийти в центр управління закладу і активно впливати на прийняття нових рішень та ін.

Наукова кар'єра - пізнання, дослідництво, винаходи, аспірантура, наукові ступені.

В теорії управління

В теорії управління персоналом кар'єра — розглядається як результат свідомої позиції та активної поведінки службовця в фаховій діяльності, пов'язаної у одних з посадовим, у інших з професійним зростанням.

Звідси класифікація - фінансова кар'єра (тобто досягнення фінансового успіху)

горизонтальна кар'єра (значне збагачення фахового досвіду, зростання професійного авторитету особи без просування вгору щаблями службової ієрархії). Характерне для сталих, консервативних періодів розвитку, коли головні посади вже розділені і «соціальні ліфти» нагору для молоді не працюють, бо заблоковані старшим поколінням. Оновлення ж - процес важливий і необхідний, бо знімає проблему стагнації, проблему консерватизму, яка мала місце, наприклад, в роки генсека Л.Брежнєва.

Духовна кар'єра (само удосконалення).

Кар'єрне зростання до центру — зростання у наполегливих осіб із пасіонарністю і організаційними здібностями. Надає можливість вийти в центр управління закладу і активно впливати на прийняття нових рішень та ін.

Наукова кар'єра - пізнання, дослідництво, винаходи, аспірантура, наукові ступені.

Для сучасного стану суспільно-економічного життя характерні кілька типів кар’єри, які визначають організаційну поведінку працівника.

1. Ситуаційна кар’єра. Особливість цього виду полягає в тому, що поворотами в кар’єрі людини розпоряджається випадок.

2. Кар’єра «від начальника» – модифікація попереднього типу, коли увага акцентується на «начальнику» – особі, що приймає рішення; відповідно таку кар’єру називають «залежною», «підлабузницькою», «угодницькою».

3. Кар’єра залежно «від розвитку об’єкта». Бувають умови й ситуації, коли кар’єра людини перебуває нібито в його власних руках, де провідну роль відіграють його особистісні здібності, які індивід прикладає залежно від розвитку об’єкта й підтримки з боку керівництва.

4. Власноручна кар’єра, коли людина власними зусиллями й стараннями домагається певного положення в організації.

5. Кар’єра «по трупах» – тип кар’єри в його номінальному значенні. «Трупний кар’єрист» використовує різні методи й прийоми знищення тих, хто заважає йому підніматися кар’єрними сходами.

6. Системна кар’єра. Даний вид уважається найважливішою ознакою сучасного рівня кадрового менеджменту, оскільки розвиває й просуває працівників відповідно до розвитку підприємства чи організації. Системна кар’єра вимагає більш якісних інформаційних, організаційних, соціальних, соціально-психологічних і психологічних технологій. Її головні ідеї полягають у тому, щоб: з’єднати в єдине ціле різні складові частини кар’єри; створити організаційний фундамент для її планування; не піддаватися впливу випадкових факторів, протиставивши їм системний підхід і системні засоби, «кар’єрні технології»