3. Загальна структура дипломної роботи спеціаліста
3.1. Згідно стандарту ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення», дипломна робота спеціаліста (рис. 3.1) складається із:
титульної сторінки (Додаток А);
завдання на дипломну роботу спеціаліста (Додаток Б);
анотації та ключових слів (на українській та англійській мовах) (Додаток В);
переліку умовних позначень (за потреби) (Додаток Д);
змісту (Додаток Л);
вступу(Додаток Л1);
основної частини (Додаток Л2);
висновків та пропозицій;
додатків
списку використаних джерел (Додаток Е).
Подання голові державної екзаменаційної комісії щодо захисту дипломної роботи спеціаліста (Додаток Р), відгук керівника (Додаток П), рецензія (Додаток С), документи про впровадження (Додаток УР), додаються. Усі перелічені документи кладуть в конверт, який приклеюють до внутрішньої сторони першої сторінки обкладинки. (обкладинка дипломної роботи має зовнішній та внутрішній боки (1 і 2 (остання) сторінки обкладинки твердої палітурки), на яких розміщують необхідні дані)/
3.2. Рекомендований обсяг дипломної роботи спеціаліста – 100 - 120 сторінок.. До цього обсягу не включено список використаних джерел та додатки. Допускається відхилення в межах ± 10%.
4. Зміст дипломної роботи спеціаліста
Зміст дипломної роботи спеціаліста визначається її темою. Теми дипломних робіт затверджуються кожного року на засіданнях кафедри.
Титульна сторінка є першою сторінкою дипломної роботи спеціаліста і оформлюється відповідно до вимог, установлених інститутом (додаток А).
Завдання на дипломну роботу спеціаліста – 2 сторінки одного аркуша – складається студентом разом з керівником (або науковим керівником (консультантом), (за потреби) дипломної роботи студента (додаток Б).
Формування і затвердження завдання направлено на досягнення наступних цілей:
окреслити методологічні рамки розробки теми шляхом визначення наукового об’єкту, предмету і мети роботи;
визначити основні напрямки роботи та відобразити їх в структурі дипломної роботи студента;
встановити базу дослідження на матеріалах якої виконується дипломна робота студента;
Рис. 3.1 Структурна схема дипломної роботи
сформулювати завдання, що дозволяють продемонструвати набуті студентом професійні компетенції;
забезпечити шляхом індивідуалізації завдань та їх прив’язки до конкретних баз дослідження, самостійність роботи студента над дипломною роботою.
У завданні зазначаються:
тема дипломної роботи та наказ по інституту, яким вона затверджена (вписується після отримання наказу);
термін подання студентом завершеної роботи, який встановлюється рішенням випускової кафедри з урахуванням часу, необхідного для отримання відгуку керівника, візи завідувача випускової кафедри про допуск до захисту, рецензії на дипломну роботу та подання секретарю ДЕК не пізніше ніж за два дні до захисту;
цільова установка та вихідні дані до роботи;
перелік графічного матеріалу;
консультанти по роботі;
перелік питань, які повинні бути розроблені.
Формулювання цих завдань з кожної частини роботи повинно бути в наказовому способі, тобто починатися зі слів: «Розробити...», «Обґрунтувати...», «Оптимізувати...», «Провести аналіз...», «Розрахувати...» тощо;
календарний план виконання роботи;
дата видачі завдання.
Завдання підписується керівником дипломної роботи студента, який несе відповідальність за реальність виконання та збалансованість його обсягу з часом, відведеним на дипломне проектування, а також студентом, який своїм підписом засвідчує дату отримання завдання для виконання.
Завдання є необхідною складовою дипломної роботи спеціаліста. Внесення до нього суттєвих змін допускається, як виняток, рішенням випускової кафедри на прохання керівника дипломної роботи не пізніше місяця від початку дипломного проектування.
Завдання студент розміщує у дипломній роботі після титульного аркуша
В анотації (додаток В, В1) – 2 сторінки (на українській та англійській мовах) – зазначається прізвище та ініціали студента; назва дипломної роботи спеціаліста; основний зміст та результати дослідження (обсягом до 800 знаків). Викладення матеріалу в анотації повинно бути стислим і точним. Належить використовувати синтаксичні конструкції, притаманні мові ділових документів, уникати складних граматичних зворотів.
Необхідно використовувати стандартизовану термінологію, уникати маловідомих термінів і символів. Після кожної анотації наводять ключові слова відповідною мовою.
Ключові слова (слова специфічної термінології за темою, які найчастіше зустрічаються у дипломній роботі) наводяться у називному відмінку. Ключовим словом називається слово або стійке словосполучення із тексту анотації, яке з точки зору інформаційного пошуку несе смислове навантаження. Сукупність ключових слів повинна відображувати поза контекстом основний зміст дипломної роботи. Кількість ключових слів – 5-7.
Анотація повинна бути написана українською та англійською мовами, розміщуватися на окремому аркуші разом з ключовими словами та передувати змісту (зміст та оформлення мають бути ідентичними).
Анотація підписується студентом в нижньому правому куті аркуша (додаток В, В1).
4.4. Якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то перелік умовних позначень повинен бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують після анотації, перед змістом дипломної роботи.
Перелік слід друкувати у дві колонки: у лівій за абеткою наводяться скорочення, а у правій – їх детальне розшифрування (додаток Д).
Якщо в дипломній роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення повторюються менше трьох разів, перелік не складають, їхнє розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.
Зміст (1-2 сторінки) дипломної роботи спеціаліста відображається в плані, розробленому за допомогою наукового керівника (додаток Л).
У змісті роботи повинні бути передбачені три блоки (розділи): теоретичний, аналітичний, практичний (проектний).
Матеріал роботи має бути викладено як єдине ціле у логічній послідовності.
Зміст (план) починають з нової сторінки. Зміст включає: вступ; послідовно перелічені назви усіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки); висновки та пропозиції; список використаних джерел; додатки. Назви розділів і підрозділів мають бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її.
Навпроти кожної позиції змісту проставляються номери сторінок, які вказують на початок викладення матеріалу.
4.6. У вступі (додаток Л1) зазначається проблема, що потребує вирішення, ступінь її дослідження, актуальність проведення і мета досліджень у обраному напрямі, завдання, що вирішуються для досягнення мети, об'єкт і предмет досліджень, визначаються методи дослідження та джерела інформації; наукова новизна та практична значущість роботи (за наявності і за потреби). Також зазначається апробація результатів досліджень – виступи на студентських наукових конференціях, публікації результатів дослідження. Обсяг вступу, зазвичай, не повинен перевищувати 3 – 4 сторінки.
Актуальність теми подається у вигляді критичного аналізу та шляхів розв'язання проблеми, обґрунтування необхідності досліджень для підприємств та організацій. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання.
Мета – це уявлення про результат. Ставлячи мету, дослідник уявляє собі, який результат він має намір одержати, яким буде цей результат Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.
Далі необхідно вказати на конкретні завдання, що мають бути вирішені відповідно до мети. Завдання роботи повинні бути чітко сформульованими та відображати заходи стосовно досягнення мети дослідження. Це робиться у формі перерахування (розглянути...; виявити…; проаналізувати…; установити…)
Мета та завдання роботи повинні бути чітко сформульованими та відображати тематику дослідження.
Об'єкт дослідження визначається разом з вибором теми і є однією із сторін діяльності господарюючого суб'єкта (методологічна характеристика дослідження; процес чи явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Визначення об'єкта пов'язано з відповіддю на питання: що розглядається?). Наприклад: господарська діяльність, фінансовий стан, капітал/активи підприємства, фінансова стійкість підприємства, платоспроможність страхової компанії, комунікаційна політика підприємства, та ін.
Предмет дослідження міститься в межах проблемного об'єкта, який потребує вирішення (методологічна характеристика того, що знаходиться в межах об'єкту дослідження. Предмет позначає аспект розгляду, дає представлення про те як розглядається об'єкт, тобто визначення предмета пов'язано з відповіддю на питання: як розглядається об'єкт дослідження). Наприклад, підходи та методи економічного діагностування стану підприємства, поліпшенні фінансового стану, управління капіталом/активами підприємства, управління фінансовою стійкістю підприємства, управління платоспроможністю страхової компанії та ін.
Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага, оскільки предмет дослідження визначає тему дипломної роботи спеціаліста, яка визначається на титульному аркуші як її назва.
База дослідження. Базою дослідження може бути підприємство, організація, установа приватної або державної форми власності, органи державного управління або контролю.
Методи дослідження. Подають перелік використаних наукових принципів, методології та методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети, зокрема, методи логічного узагальнення, статистичні, фінансові, інші специфічні прийоми і методи.
Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.
Метод – сукупність прийомів, операцій і способів теоретичного пізнання і практичного перетворення дійсності, досягнення визначених результатів.
Методика – розглядається як інструкція діяльності по реалізації методу дослідження. Методи доведення достовірності можна об’єднати у три групи:
- аналітичні
- експериментальні
- підтверджені практикою.
Аналітичні методи є найбільш результативними. Їх сутність – доведення результату (теореми, формули, закону) через математичні перетворення. Ці методи використовуються тоді, коли автору вдалося побудувати математичну модель досліджуваного явища.
Сутність експериментальних методів перевірки достовірності полягає у відтворенні на фізичній, цифровій або аналоговій моделі досліджуваного явища і порівнянні теоретичних та експериментальних результатів.
При підтвердженні наукового результату практикою необхідно, щоб виведені теоретичні положення збігалися з явищами, що спостерігаються у практичних ситуаціях.
Наукова новизна (якщо це присутнє в дипломній роботі) повинна містити результати самостійного аналітичного та експериментального характеру. Подають коротку анотацію нових наукових та практичних положень (рішень), запропонованих студентом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).
Практична значущість (якщо це присутнє в дипломній роботі) повинна містити результати власних досліджень, що можуть бути упроваджені в діяльність підприємств, установ.
Кожне наукове положення або практичну розробку чітко формулюють, відокремлюючи їх основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення або практична розробка повинні читатися і сприйматися легко і однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в дипломній роботі спеціаліста зроблено те або інше, а сутності і новизни положення із написаного виявити неможливо.
Апробація роботи повинна містити назви статей, тез доповідей, підготовлених за матеріалами роботи, виступи на науково-практичних конференціях, інших наукових заходах (за наявності).
Структура роботи. З яких частин складається робота, на скількох сторінках викладена, скільки містить в собі таблиць, рисунків, формул, додатків.
Цей останній абзац вступу не виділяється жирним шрифтом і має містити наступну інформацію: дипломна робота виконана на ___ сторінках, містить ___ рис., ___ табл., ___ формул, ____додатків. Список використаних джерел складає ___. (Додаток Л1)
4.7. Зміст основної частини дипломної роботи спеціаліста викладають за розділами. Розділи можуть поділятися на підрозділи, пункти, підпункти (рис. 3.1). Кожен розділ починають з нової сторінки.
Зміст основної частини дипломної роботи студента може відрізнятися у зв’язку з вимогами тієї спеціальності, за якою виконується дипломна робота.
Тематика дипломної роботи, та вимоги щодо змісту основної частини розробляється окремо випусковими кафедрами залежно від специфіки досліджень за заявленою спеціальністю (напрямом підготовки).
Основний текст роботи (Додаток Л2) – це виклад відомостей про об’єкт і предмет дослідження, які є необхідними і достатніми для розкриття сутності даної роботи та її результатів.
Основному тексту кожного розділу може передувати коротка передмова з описом вибраного напряму й обґрунтуванням застосованих методів дослідження. Наприкінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу не обтяжувати загальних висновків незначними подробицями.
Перший розділ (теоретична частина) дипломної роботи спеціаліста присвячується теоретико-методологічним аспектам обраного об'єкта та предмета досліджень.
Структурно складається з 3-4 підрозділів, містить теоретичний виклад важливих аспектів проблеми, критичний огляд джерел інформації, аналіз предмету дослідження на макрорівні, використання здобутків Нобелівських лауреатів з економіки у розвитку предмету дослідження.
У цьому розділі можна окреслити основні етапи розвитку наукової думки за обраною проблемою, щоб краще зрозуміти та визначити тенденції розвитку досліджуваного явища чи процесу. Варто також показати законодавче та нормативне забезпечення досліджуваної проблеми. Доцільно виконати аналіз зарубіжного досвіду організації досліджуваного явища чи процесу та обґрунтувати доцільність його використання у вітчизняних умовах.
В окремому підрозділі першого розділу можуть викладатися методи та засоби аналізу, які використовуються в наступних розділах роботи.
Особливу увагу слід звернути на:
якість і глибину теоретико-методологічного аналізу проблеми;
наявність та якість критичного огляду літературних джерел;
етику цитування (посилання на використанні джерела, у тому числі Інтернет);
самостійність суджень і викладу матеріалу (наявність формулювання власної думки студента).
Теоретичний розділ завершується стислими висновками, які нумеруються. Загальний обсяг розділу – 25-30 сторінок.
Другий розділ (аналітичний) (30-35 сторінок). В аналітичній частині надається загальний опис суб'єкта господарювання, на прикладі якого досліджується визначена у темі дипломної роботи спеціаліста проблема, аналіз його економічних та фінансових показників, сучасні досягнення та невирішені проблеми у досліджуваному аспекті діяльності. Зміст і структура даного розділу визначається темою і направлена на виявлення напрямів вдосконалення досліджуваної проблеми. У цьому розділі може бути 3-4 відносно самостійних підрозділів, що містять аналіз та оцінку конкретних проблем, пов'язаних з об'єктом дослідження.
Пункт 2.1 присвячується організаційно-економічній характеристиці бази дослідження. Інформація подана в п. 2.1. може бути (в залежності від теми дипломної роботи) такої структури:
назву і галузеву належність; організаційно-правову форму; основне призначення;
організаційну структуру, систему управління, функції основних структурних підрозділів;
характеристику основних видів діяльності, технологічного циклу тощо;
стратегію підприємства та перспективи його розвитку;
ринкове положення підприємства;
основні показники, що характеризують загальний стан виробничо-господарської та фінансової діяльності (в динаміці) та їх характеристика;
Обсяг пункту 2.1 повинен бути не більше 5-6 сторінок.
Наведений аналіз стану проблеми як в теоретичному, так і в аналітичному аспектах, повинен містити обов'язкові посилання на джерела інформації (зі списку використаних джерел).
Написання роботи потребує використання статистичних даних, нормативно-правових документів, довідкової та спеціальної літератури. Саме тому необхідно доповнити систематизовану інформацію таблицями, графіками, діаграмами з подальшим їх аналізом в основному тексті роботи. Даний розділ повинен містити аналіз фактичних даних, які відображають результати діяльності підприємства за останні 2-3 роки. Результати аналізу доцільно представляти у вигляді таблиць, графіків, діаграм, схем.
У цій частині дипломної роботи спеціаліста студент повинен продемонструвати володіння методами аналізу об'єкту дослідження, здібності щодо виявлення найважливіших його аспектів, визначення його подальших перспектив розвитку тощо. Тут як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення досліджень.
Аналітична частина завершується стислими висновками, в яких формулюються основні результати аналізу. Результати аналізу є основою для розробки практичної частини дипломної роботи спеціаліста.
Третій розділ (експериментально-практична частина роботи) (30-35 сторінок) містить власні пропозиції автора щодо вирішення проблемних питань діяльності суб'єкта господарювання у обраній для дослідження сфері. Він повинен містити обґрунтовані практичні пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, поставленої у вступі. Автором висувається певна гіпотеза, оцінюється її реальність та обґрунтовується економічна доцільність.
Ця частина дипломної роботи спеціаліста повинна бути спрямована на розробку і обґрунтування пропозицій щодо предмету дослідження. Структурно розділ має містити 3-4 підрозділи. Характер та зміст заходів, що пропонуються, повинен базуватися на результатах аналізу, наведених у другому розділі роботи.
Наприклад, пропозиції щодо побудови системи управління (фінансовою, економічною, та іншою діяльністю), контролю або удосконалення форм звітності на базі дослідження, обґрунтовується економічна доцільність запропонованих заходів. Аргументи на користь реалізації пропозицій повинні містити не тільки логічне обґрунтування тих чи інших заходів, але й економічні розрахунки. Останні включають оцінку додаткових витрат, пов’язаних з реалізацією висунутих пропозицій, можливі зміни результативних показників діяльності після впровадження пропозицій, розрахунки їх окупності та загальні висновки щодо доцільності реалізації пропозицій.
Підготовка цього розділу дипломної роботи спеціаліста вимагає від студента найбільших творчих зусиль. Саме тут він має застосувати і довести свої нормувально-планувальні та інноваційно-проектні компетенції. Тут з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Студент повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.
Однією з ознак високої якості дипломної роботи спеціаліста є застосування, за необхідністю, економіко-математичних методів та спеціалізованих програмних продуктів при обґрунтуванні запропонованих заходів.
Обов'язковим є надання документу про впровадження результатів дипломної роботи спеціаліста на базі дослідження (якщо цей факт присутній, тобто надані пропозиції дійсно були впроваджені).
Один із напрямків пропозицій може стосуватися обґрунтованих змін на законодавчому рівні щодо предмету дослідження.
Варто акцентувати увагу на таких питаннях:
логічності зв'язку заходів, що пропонуються для вирішення проблеми, із проведеним аналізом статистичних та фактичних матеріалів, що характеризують діяльність організації;
обґрунтуванню та розрахункам ефективності запропонованих рішень;
використанню зарубіжного досвіду у процесі проектування авторських пропозицій та рекомендацій.
Наприклад. Зміст проектної частини може включати:
– основні рішення у вигляді заходів, рекомендацій, пропозицій, що носять конкретний прикладний характер і які зумовлені результатами раніше виконаних досліджень;
– розрахунки зміни певних параметрів об’єкту дослідження в результаті впровадження пропозицій студента;
– розрахунки можливої ефективності тих заходів, що пропонуються студентом;
моделі, сценарії, прогнози подальшого стану (розвитку) об’єкта дослідження.
Для студентів, які виконують дипломну роботу зі спеціальності «Облік та аудит» третій розділ (30-35 сторінок, практичний) повинен містити характеристику стану та перспектив поліпшення організації обліку, внутрішнього контролю та аудиту (в залежності від теми роботи) на конкретному підприємстві, взятому за об’єкт дослідження, містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, поставленої у вступі. У цьому розділі повинно бути 3-4 підрозділи, в яких характеризується та визначаються шляхи покращення організації первинного, синтетичного та аналітичного обліку, внутрішнього контролю і аудиту об’єкту дослідження на підприємстві. В окремих роботах цей розділ може носити проектний характер. Характер та зміст пропозицій може включати або базуватись на заходах, наведених у другому розділі роботи, теоретичних засадах, розкритих у першому розділі роботи. При необхідності у роботі може бути передбачено і більше розділів, якщо це зумовлено потребами більш глибокого і детального розкриття теми.
4.8. У висновках та пропозиціях (3 – 5 сторінок) містяться підсумки проведеного дослідження, основні наукові та практичні результати, рекомендації щодо їх науково-практичного використання. Висновки формулюються відповідно до поставлених завдань.
Власні пропозиції щодо розв'язання проблемних питань відповідного об'єкта дослідження повинні кореспондуватися з висновками.
Висновки починаються таким чином: «За результатами дослідження (зазначається відповідно до мети та визначених завдань) сформовано наступні висновки». Висновки нумерують.
Викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, отримані в дипломній роботі спеціаліста, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо практичного використання здобутих результатів, та зазначається економічний ефект від їх запровадження. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в роботі проблеми (задачі), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями.
Висновки та пропозиції мають бути стислими, добре обґрунтованими та чітко сформульованими.
4.9. До списку використаних джерел слід включати джерела, на які у тексті є посилання. Список складається із нормативних актів, нормативних документів, вітчизняної та зарубіжної наукової та спеціальної літератури, фахових видань, електронних ресурсів. Вимоги до оформлення списку використаних джерел наведені в ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» (Додаток Е).
Згідно з Указом Держкомітету України з питань технічного регулювання і споживчої політики від 10.11.2006 р. № 322 з 1 липня 2007 року в Україні діє міждержавний стандарт ДСТУ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис, бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».
Нововведений стандарт відповідає ГОСТові 7.1-2003 і є базовим для складання бібліографічного опису всіх видів документів. Цей стандарт вводиться замість п’яти попередніх стандартів опису нотних, картографічних та образотворчих видань, аудіовізуальних матеріалів, друкованих та електронних видів документів (ГОСТ 7.1-84, ГОСТ 7.16-79, ГОСТ 7.18-79, ГОСТ 7.34-81, ГОСТ 7.40-82).
4.10. У додатках наводяться допоміжні матеріали: копії документів, витяги із нормативних актів і документів, звіти, окремі інструкції (положення, правила), результати соціологічних опитувань, громіздкі таблиці, рисунки тощо.
У додатках вміщують матеріал, який:
− є необхідним для повноти дипломної роботи, але включення його до основної частини може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу;
− не може бути послідовно розміщений в основній частині дипломної роботи через великий обсяг або способи відтворення;
− додатковий перелік джерел, на які не було посилань у дипломній роботі, але які можуть викликати інтерес.
4.11. Дипломна робота спеціаліста може бути захищена англійською або іншою іноземною мовою (за рекомендацією кафедри іноземних мов та перекладу, за узгодженням із завідувачем випускової кафедри). Для захисту іноземною мовою готується реферат обсягом 8-10 сторінок, який узгоджується з консультантом-викладачем кафедри іноземної мови та перекладу і подається разом з дипломною роботою (Додатки З; К).
4.12. Дипломна робота спеціаліста оформлюється відповідно до вимог ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».
4.13. Захист дипломної роботи спеціаліста відбувається прилюдно на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії.