- •Поняття національної та літературної мови. Літературна мова. Діалекти.
- •Сучасна українська ділова мова, її писемна та усна форма. Мова професійного спілкування. Професійна мовно комунікативна компетенція.
- •3. Мовні норми сучасної української мови
- •Основи культури сучасної української мови. Культура мови в житті професійного комунікатора.
- •5. Мовний, мовленнєвий, cпілкувальний етикет. Стандартні етикетні ситуації і парадигма мовних формул
- •6. Основні закони спілкування. Етапи спілкування. Види, типи і форми спілкування. Гендерні аспекти
- •7. Стилі української літературної мови. Загальні ознаки, призначення, сфера поширення та мовні засоби стилів
- •8. Офіційно-діловий стиль
- •9. Оформлювання результатів наукової діяльності. План, тези, конспект
- •10. Публіцистичний стиль
- •11. Художній стиль
- •12. Документи та особливості їх оформлення
- •13. Поняття ділового спілкування
- •Багатозначні слова
- •14. Пароніми
- •С иноніми
- •15. Запозичені слова в різних стилях мови
- •1 6. Терміни
- •17. Професіоналізми
- •18. Українська лексикографія. Типи словників. Роль словників у підвищенні мовленневої культури.
- •19.Фразеологічні засоби української мови. Стійкі словосполучення в науковому та діловому стилі.
- •20. Публічний виступ
- •1. Етапи підготовки і проведення публічного виступу
- •21. Жанри публічних виступів. Промова
- •22. Доповідь. Види доповідей
- •23. Дискусія. Наукова дискусія
- •24. Лекція. Види лекцій
- •25. Функції та види бесід
- •26. Етикет ділового спілкування керівника з підлеглим, відвідувача з посадовцем. Розгляд скарг в установі
- •27. Співбесіда з роботодавцем. Презентація, як різновид публічного мовлення. Типи презентацій
- •28. Збори, як форма прийняття колективного рішення. Нарада
- •29. Телефонний етикет
- •30. Форми й види перекладу
- •31. Науковий етикет. Електронні документи. Етикет Інтернету
- •32. Вимоги до оформлювання документів. Заява
- •33. Автобіографія
- •Реквізити:
- •Приклад автобіографії:
- •34. Резюме
- •Реквізити:
- •Приклад резюме:
- •35. Характеристика
- •Відповідно до призначення характеристики поділяються на:
- •Характеристика має містити такі відомості:
- •Зразок характеристики:
- •36. Бланки документів. Трудова книжка. Особовий листок з обліку кадрів
- •Реквізити:
- •37. Службові записки. Доповідна й пояснювальна записки
- •Реквізити:
- •Приклад доповідної записки:
- •Приклад пояснювальної записки:
- •Реквізити:
- •Приклад довідки:
- •39. Доручення. Особисте, офіційне доручення
- •Доручення поділяються на:
- •Реквізити особистого доручення:
- •Реквізити офіційного доручення:
- •Зразок особистого доручення:
- •Зразок офіційного доручення:
- •40. Розписка
- •Реквізити:
- •Приклад розписки:
- •41. Візитна картка
- •42. Службовий лист
- •44. Витяг з протоколу
- •45. Договір
- •45.Трудова угода
- •46. Оголошення
- •47. Запрошення
- •48. Реферат
- •Стаття.
- •Вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської робіт.
- •51Анотація.
- •Рецензія, відгук.
- •Бібліографічний опис. Бібліографічний список.
- •Правила складання бібліографічного опису
- •Уживання м’якого знаку й апострофа.
- •Звертання в різних стилях мовлення.
- •Зміни приголосних –зьк-, -ськ-, -цьк- при словотворенні.
- •57. Спрощення груп приголосних
- •58. Павопис префіксів
- •59. Правопис прикметникових суфіксів
- •60. Подвоєння та подовження приголосних
- •1. Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних:
- •2. Буквосполученгія -нн-пишеться:
- •61. Власні назви. Велика літера. Правопис слов’янських прізвищ.
- •62. Закінчення іменників другої відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •63. Правопис складних іменників, прикметників
- •64. Правопис складних числівників
- •65.Правопис складних прислівників
- •67.Розділові знаки у простому реченні
- •68.Розділові знаки у складних синтаксичних конструкціях
- •69.Розділові знаки у синтаксичних конструкціях з прямою мовою, цитатами
- •70.Розділові знаки у реченнях з відокремленими членами
- •71.Розділові знаки у реченнях з дієприкметниковим, дієприслівниковим зворотом
- •72.Розділові знаки у складносурядних реченнях
- •73.Розділові знаки у складнопідрядному реченні
30. Форми й види перекладу
Процес перекладу складається з трьох етапів: аналіз тексту, що перекладається; чорновий, часто дослівний, переклад; адекватний літературний переклад.
Види перекладу:
буквальний (дослівний) переклад (у такому перекладі можуть зберігатися порядок слів та граматичні конструкції не властиві мові, якою перекладається);
адекватний (повноцінний) переклад (точно передає зміст оригіналу, його стиль, при цьому відповідає всім нормам літературної мови);
реферативний переклад (1. Письмовий переклад заздалегідь відібраних частин оригіналу, що складають зв’язний текст; 2. Виклад основних положень змісту оригіналу, що супроводжується висновками й оцінкою; реферативний переклад у 5 – 10 разів коротший за оригінал);
Робота над першим видом реферативного перекладу складається з таких етапів:
ознайомлення з оригіналом (при потребі вивчення спеціальної літератури);
виділення в тексті основного і другорядного;
перечитування основної частини, усування нелогічності;
переклад основної частини, зв’язний і логічний виклад змісту оригіналу.
Робота над другим різновидом реферативного перекладу:
докладне вивчення оригіналу;
стислий вила змісту оригіналу за власним планом;
формулювання висновків і можливе встановлення оцінки;
Анотаційний переклад – це стисла характеристика оригіналу, що являє собою перелік основних питань, іноді містить критичну оцінку.
Такий переклад дає фахівцеві уявлення про характер оригіналу, про його структуру, призначення, актуальність, обсяг.
Обсяг анотації не може перевищувати 500 друкованих знаків.
За формою переклад поділяють на: усний; письмовий (усного або письмового тексту).
Синхронний переклад – це різновид усного перекладу, який здійснюється практично одночасно з озвучуванням тексту оригіналу.
31. Науковий етикет. Електронні документи. Етикет Інтернету
Мовний етикет – це правила ввічливого спілкування. У сучасному суспільстві політичні, економічні, культурні відносини мають базуватися на дотриманні норм етикету, на повазі колег, партнерів один до одного. Знання норм ділового спілкування полегшує встановлення контактів між його учасниками, допомагає їм порозумітися, поліпшити взаємини.
Службові листи друкують на комп’ютері, пишуть на бланку або на чистому аркуші паперу. Лист, написаний нерозбірливим, нечітким почерком, свідчить про брак культури автора листа. Перш ніж відправляти службовий лист адресату, прочитайте його, перевірте, чи не містить він помилок. У тексті не повинно бути виправлень, закреслених слів або фрагментів неякісного друку. Для листа обирайте високоякісний папір. Якість конверта й паперу мають справляти приємне враження отримувача кореспонденції про відправника листа. Якщо обсяг службового листа перевищує одну сторінку, то нумерацію сторінок починають із другої. Біля цифри, якою позначають номер сторінки, не ставлять ніяких позначок. Текст листа поділяють на абзаци. Лист починають із звертання до адресата. Відсутність звертання можна витлумачити як зневагу до адресата, як порушення норм етикету. Якщо ваш лист є відповіддю на запрошення, запит, доречно на початку тексту висловити вдячність.
Звертаючись у листі до однієї особи, займенники Ви, Ваш (Ваша, Ваше, Ваші) пишуть з великої літери. Якщо лист адресовано колективу, займенники ви, ваш (ваша, ваше, ваші) пишуть з малої літери. Ввічливими, тактовними мають бути листи-відмови. Слід використовувати коректні, доброзичливі словесні формули. У прикінцевій частині листа можна повторити подяку, висловлену на початку, дати запевнення щодо своїх намірів, висловити сподівання, попросити вибачення за клопіт. Ділові листи не повинні бути довгими. Викладати думки слід чітко, стисло, логічно, аргументовано. Для перевірки листа можна скористатися програмою Word. На одержаний лист потрібно відповісти протягом 7 – 10 днів. Якщо на лист-запит доведеться довго шукати інформацію в архіві, можна впродовж трьох днів повідомити адресата, що його лист одержано, а відповідь надіслати протягом місяця.
Словосполучення етикет Інтернету має синоніми мережевий етикет, нетикет (англ. net – мережа, фр. еtiquette – етикет). Першими користувачами мережі Інтернет були працівники державних установ і наукових організацій. Інструкції встановлювали порядок і способи користування Інтернетом. Мережа Інтернет є унікальним засобом для пошуку інформації та встановлення контактів у різних сферах людської діяльності. Спілкування у віртуальному просторі базується на тих самих правилах, що і спілкування у реальному житті. Спілкуючись у віртуальному просторі, не забувайте, що поруч із вами у мережі перебувають люди. Обстоюючи свою думку, не ображайте співроз-мовників, не вживайте нецензурної лексики. Ваші слова можуть фіксуватися в мережі, певний час зберігатися. Вам можуть нагадати про Вашу неетичну поведінку, Ваші нечемні слова згодом можуть зашкодити Вам. Опинившись у певній ділянці віртуального простору, не поспішайте втручатися в обговорення певних проблем, спочатку “послухайте” учасників дискусії.
Перш ніж відправляти якій-небудь особі електронного листа, поміркуйте, чи потрібен їй цей лист, чи не відволікаєте ви цю особу від нагальних справ. Поважайте право особи на приватне листування. Системні адміністратори не повинні читати приватні поштові повідомлення та розголошувати їх зміст. Будьте тактовними. Якщо користувач Інтернету припускається помилок, зробіть йому зауваження не в конференції, а у приватному листі.
Електронні повідомлення мають бути стислими. У листах не зазначайте адреси електронної пошти інших осіб без їхнього дозволу. Перевіряйте повідомлення, перш ніж відправити їх, виправляйте помилки. Не зловживайте великими літерами: у листуванні електронною поштою заведено, що слова, написані великими літерами, – це те саме, що крик у повсякденному спілкуванні. Щоб виділити слово, ставте перед ним і після нього зірочки. Не використовуйте пошту для розсилання рекламних повідомлень, які випадково потрапили до вашої поштової скриньки.
