- •Поняття національної та літературної мови. Літературна мова. Діалекти.
- •Сучасна українська ділова мова, її писемна та усна форма. Мова професійного спілкування. Професійна мовно комунікативна компетенція.
- •3. Мовні норми сучасної української мови
- •Основи культури сучасної української мови. Культура мови в житті професійного комунікатора.
- •5. Мовний, мовленнєвий, cпілкувальний етикет. Стандартні етикетні ситуації і парадигма мовних формул
- •6. Основні закони спілкування. Етапи спілкування. Види, типи і форми спілкування. Гендерні аспекти
- •7. Стилі української літературної мови. Загальні ознаки, призначення, сфера поширення та мовні засоби стилів
- •8. Офіційно-діловий стиль
- •9. Оформлювання результатів наукової діяльності. План, тези, конспект
- •10. Публіцистичний стиль
- •11. Художній стиль
- •12. Документи та особливості їх оформлення
- •13. Поняття ділового спілкування
- •Багатозначні слова
- •14. Пароніми
- •С иноніми
- •15. Запозичені слова в різних стилях мови
- •1 6. Терміни
- •17. Професіоналізми
- •18. Українська лексикографія. Типи словників. Роль словників у підвищенні мовленневої культури.
- •19.Фразеологічні засоби української мови. Стійкі словосполучення в науковому та діловому стилі.
- •20. Публічний виступ
- •1. Етапи підготовки і проведення публічного виступу
- •21. Жанри публічних виступів. Промова
- •22. Доповідь. Види доповідей
- •23. Дискусія. Наукова дискусія
- •24. Лекція. Види лекцій
- •25. Функції та види бесід
- •26. Етикет ділового спілкування керівника з підлеглим, відвідувача з посадовцем. Розгляд скарг в установі
- •27. Співбесіда з роботодавцем. Презентація, як різновид публічного мовлення. Типи презентацій
- •28. Збори, як форма прийняття колективного рішення. Нарада
- •29. Телефонний етикет
- •30. Форми й види перекладу
- •31. Науковий етикет. Електронні документи. Етикет Інтернету
- •32. Вимоги до оформлювання документів. Заява
- •33. Автобіографія
- •Реквізити:
- •Приклад автобіографії:
- •34. Резюме
- •Реквізити:
- •Приклад резюме:
- •35. Характеристика
- •Відповідно до призначення характеристики поділяються на:
- •Характеристика має містити такі відомості:
- •Зразок характеристики:
- •36. Бланки документів. Трудова книжка. Особовий листок з обліку кадрів
- •Реквізити:
- •37. Службові записки. Доповідна й пояснювальна записки
- •Реквізити:
- •Приклад доповідної записки:
- •Приклад пояснювальної записки:
- •Реквізити:
- •Приклад довідки:
- •39. Доручення. Особисте, офіційне доручення
- •Доручення поділяються на:
- •Реквізити особистого доручення:
- •Реквізити офіційного доручення:
- •Зразок особистого доручення:
- •Зразок офіційного доручення:
- •40. Розписка
- •Реквізити:
- •Приклад розписки:
- •41. Візитна картка
- •42. Службовий лист
- •44. Витяг з протоколу
- •45. Договір
- •45.Трудова угода
- •46. Оголошення
- •47. Запрошення
- •48. Реферат
- •Стаття.
- •Вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської робіт.
- •51Анотація.
- •Рецензія, відгук.
- •Бібліографічний опис. Бібліографічний список.
- •Правила складання бібліографічного опису
- •Уживання м’якого знаку й апострофа.
- •Звертання в різних стилях мовлення.
- •Зміни приголосних –зьк-, -ськ-, -цьк- при словотворенні.
- •57. Спрощення груп приголосних
- •58. Павопис префіксів
- •59. Правопис прикметникових суфіксів
- •60. Подвоєння та подовження приголосних
- •1. Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних:
- •2. Буквосполученгія -нн-пишеться:
- •61. Власні назви. Велика літера. Правопис слов’янських прізвищ.
- •62. Закінчення іменників другої відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •63. Правопис складних іменників, прикметників
- •64. Правопис складних числівників
- •65.Правопис складних прислівників
- •67.Розділові знаки у простому реченні
- •68.Розділові знаки у складних синтаксичних конструкціях
- •69.Розділові знаки у синтаксичних конструкціях з прямою мовою, цитатами
- •70.Розділові знаки у реченнях з відокремленими членами
- •71.Розділові знаки у реченнях з дієприкметниковим, дієприслівниковим зворотом
- •72.Розділові знаки у складносурядних реченнях
- •73.Розділові знаки у складнопідрядному реченні
17. Професіоналізми
Професіоналізми – це слова та словосполучення, характерні для мовлення певних професійних груп. Вони позначають знаряддя праці, трудові процеси, продукти праці. Професіоналізми можуть бути неофіційними замінниками термінів. Ці мовні одиниці вживаються у тих сферах, де занадто складна термінологія (для спрощення спілкування), або там, де термінологія ще не усталена. Багато професіоналізмів є словами загальнонародної мови, вжитими в переносному значенні: гніздо ( у електриків), мильце (у банківських працівників), баранка ( у шоферів), підвал і шапка (у журналістів).
Мовленню моряків притаманні слова кок, камбуз, гальюн, кубрик, чалитися, компас, рапорт, швартуватися, травити. Кок – це кухар на судні, камбуз – кухня, кубрик – кімната відпочинку, гальюн – убиральня, чалитися – приставати до берега, швартуватися – прикріплюватися швартовом (про корабель, човен).
Працівники банківсько-фінансової сфери вживають слова бик – маклер, що грає на підвищення курсу цінних паперів; ведмідь – маклер, що грає на пониження курсу акцій; золотий жук – великий власник жовтого металу; динамітник – брокер, що активно продає ненадійні акції; мильце – кілограмовий зливок золота.
Льотчики вживають такі назви фігур вищого пілотажу: піке, петля, штопор, бочка. Фахівці в галузі комп’ютерної техніки користуються професіоналізмами материнка, мама – материнська плата; клава – клавіатура; вінт – вінчестер, скинути інформацію тощо.
Музиканти вживають слова та словосполучення написати пісню на рибу (до створеної музики написати вірш), співати під плюс (мінус) – плюсову (мінусову фонограму), фанера – фонограма та ін.
Рибалки так називають різні види сіток: волокуша – сітка, якою можна ловити рибу на мілині; ставник – нерухомо укріплена у вертикальному положенні рибальська сітка; підсака – риболовна сітка, що має форму косого мішка, на обручі з довгим держаком.
Найчастіше професіоналізми вживають в усному мовленні. Вони трапляються у виданнях, призначених для фахівців окремих галузей науки, техніки, виробництва (інструкції, пам’ятки), у науково-популярній літературі. Як стилістичний засіб професіоналізми використовуються в художній літературі та публіцистиці для мовної характеристики персонажів, відтворення процесу виробництва.
Вживаючи професіоналізми у спілкуванні з представниками інших спеціальностей, пояснюйте їх значення, не зловживайте ними. Вживання професіоналізмів в офіційноділовому стилі досить обмежене, оскільки вони є стилістично забарвленими словами, характерними для розмовного стилю літературної мови.
18. Українська лексикографія. Типи словників. Роль словників у підвищенні мовленневої культури.
Лексикографія - розділ мовознавства, що розробляє теорію укладання словників. Отже, предметом лексикографії є збирання слів тієї чи іншої мови, систематизація їх, опис словникового матеріалу.
Залежно від призначення словники поділяються на два типи: енциклопедичні й лінгвістичні.
Енциклопедичні словники подають стислу характеристику предметів, явищ, історичних подій, видатних політичних діячів, провідних вчених, діячів культури, різних понять, що позначаються тими чи іншими словами. Вони включають до реєстру здебільшого тільки іменники та іменникові словосполучення, не дають власне мовних ознак реєстрових слів, широко наводять власні назви.
З-поміж енциклопедичних словників виділяють загальні, що розраховані на подання найширшої інформації, і спеціальні (галузеві) енциклопедії (медична, сільськогосподарська, педагогіка кібернетики тощо). Прикладами загальних енциклопедій є найбільша за обсягом сімнадцятитомна Українська радянська енциклопедія (УРЕ)
У лінгвістичних словниках по-різному пояснюється слово: з погляду властивого їм лексичного значення, походження, правопису, наголошення тощо. Лінгвістичні словники можуть бути одномовними, двомовними, багатомовними.
Двомовні чи багатомовні - це перекладні словники. У них подано переклад слів з однієї мови на іншу.
Основним типом лінгвістичних словників є одномовні, в яких у певному аспекті розкриваються особливості слів. Вони поділяються на окремі різновиди словників: тлумачні, орфоепічні, орфографічні, етимологічні, історичні, словники іншомовних слів, термінологічні, фразеологічні, частотні, інверсійні, словники мови окремих письменників, словники конкретних лексичних груп (антонімів, синонімів, паронімів, омонімів, перифраз), словотвірні, морфемні тощо.
Вершиною словникарства є тлумачні словники, які достатньо повно подають лексико-фразеологічний склад мови з поясненням прямого й переносного значення, граматичних та стилістичних особливостей, наводять зразки вживання слова.
Етимологічні словники тлумачать походження слів, їхні найдавніші корені, зміни в їх будові, а також розвиток значень слів.
Орфографічні словники подають нормативне написання слів і їх граматичних форм відповідно до чинного правопису.
Орфоепічні словники фіксують основні норми літературної вимови. Вимову, відмінну від написання, у словниках подано фонетичною транскрипцією
Словники іншомовних слів подають пояснення слів, запозичених з інших мов. У цих словниках переважно зазначається джерело запозичення, тобто мова, з якої або через яку слово прийшло, та розкривається його значення.
Історичні словники - це словники, в яких пояснюються слова, зафіксовані писемними пам'ятками.
Фразеологічні словники подають стійкі сполучення слів. Вони моясуть бути перекладні (двомовні) й тлумачні (одномовні). Найбільший інтерес становлять тлумачні фразеологічні словники, в яких кожна фразеологічна одиниця супроводжується тлумаченням
Термінологічні словники - різновид лінгвістичних словників, що подають значення термінів певної галузі знань. Українська мова має термінологічні словники з багатьох галузей: біології, медицини, математики, літературознавства, мовознавства, геології, спорту тощо. Ці словники є одномовними, двомовними чи багатомовними.
Інші типи словників. Крім названих, в українській лексикографи є Й інші типи словників:
1. Діалектні словники подають значення і межі поширення лексики територіальних діалектів.
2. Словники мови письменників фіксують лексичний склад творі певного письменника.
3. Словники власних імен, прізвищ.
4. Морфемні словники, в яких розглядається будова слова.
5. Частотні словники, в яких вказано на частотність вживання кожного слова реєстру.
Широко послуговуються й іншими лінгвістичними словниками, зокрема словниками синонімів, омонімів, паронімів.
