123. Мережа як визначальна організаційна форма.

Мережа – визначальна інформаційна форма в інформаційну епоху. Мережа, як організаційна структура – це система взаємозалежних вузлів. Ця система може бути організована ієрархічно, але при цьому вона не має центра. Відносини між вузлами асиметричні, всі вузли необхідні для функціонування мережі для циркуляції грошей, інформації, технологій, товарів, чи послуг у всій мережі. Той вузол, який знаходиться в мережі – обов’язково збільшує свої прибутки. Мережа – це тип організації, що забезпечує невпинну адаптацію і максимальну гнучкість, що необхідно для глобальної взаємозв’язаної економіки. Вона забезпечує це за допомогою економічних заходів, що змінюються і технологій, які постійно обновлюються, а також значною кількістю стратегій. Міцність мереж в їх гнучкості, децентрованості, варіативній геометрії, що дозволяє пристосовуватися до нових задач і не руйнувати при цьому основних організаційних правил, і не змінювати орієнтири. Мережа, яка ґрунтується на нових інформаційних і комунікаційних технологіях є водночас і центрованою і децентрованою, вона може забезпечувати координацію, при цьому не маючі центра.

124. Інформаційна епоха як результат мережевої форми організації.

У своїх роботах М. Кастельс не використовує поняття «Інформаційне суспільство» «інформаціоналізм», якиі означає «дію знання на знання як основне джерело продуктивності». Розвиток інформаціоналізму, на думку М. Кастельса,приводить до появи мережевого суспільства і «нової економіки».Виходячи з постулату, що інформація за своєю природою є таким ресурсом, який легше за інших проникає через усілякі перешкоди і межі, він розглядає інформаційну еру як епоху глобалізації. В процесі цього мережеві структури є одночасно і засобом і результатом глобалізації суспільства. Описуючи сучасність, М. Кастельс віддає перевагу терміну «інформаціональний капіталізм», який є особливо безжальною формою капіталізму, оскільки поєднує в собі неймовірну гнучкість з глобальною присутністю У своїй тритомній праці «Інформаційна епоха: Економіка, суспільство і культура», М. Кастельс показує особливості переходу до «інформаційної епохи», головною межею якої стають мережі, що зв’язують між собою людей, інститути і держави. Розвиток мережевого суспільства не означає смерть національних держав. Є тенденція ослаблення і зростання залежності від міжнародних процесів, проте роль держав все одно буде значною.

125. Соціальний регрес та тіньова економіка.

Найгострішою проблемою сучасності є проблема тінізації економіки – основа для криміналізації, корупції, хабарництва в економічній, політичній, соціальній сферах. В дослідженнях проблеми тіньової економіки все ще невирішеними лишаються наступні питання:відсутність детального публічного аналізу походження капіталів депутатів місцевих рад, Президента, депутатів Верховної ради, членів кабінету міністрів, їх оточення, родичів та інших дуже заможних осіб; - жорстке відокремлення, передбачене законодавством, бізнесу та законодавчої, виконавчої, судової гілок влади та публічне висвітлення в ЗМІ; - проблема приватизації. Непрозора, напівтіньова приватизація підприємств України та проведення тендерних процедур; - відсутність інвестиційної прозорості; -- економічно і соціально необґрунтована податково-законодавча політика в Україні; вивезення капіталів з України Одні ототожнюють її з кримінальною економікою і оголошують суто негативною, паразитичною зоною економічних відносин. Інші розглядають її як зразок найефективнішого господарювання у складних умовах перехідного періоду.тіньова економіка не може не виступати як паразитичний, гальмівний фактор соціально-економічного розвитку. Через невигідність технічного переозброєння у тіньовому секторі економіки уповільнюється НТП, знижується продуктивність праці. Внаслідок обмеженості джерел інвестицій і несприятливого інвестиційного клімату зменшується їх обсяг. Посилюється грошова деградація, а податковий тягар розподіляється на дедалі меншу кількість господарських суб’єктів, які працюють легально. Як наслідок, настає колапс і легального сектора економіки. Таким чином, розширення масштабів тіньової економіки неминуче призводить до господарського і технологічного регресу країни.