54. Необхідність адаптації законодавства до законодавства єс

Метою адаптації законодавства України за програмою є «досягнення правовою системою України acquis communautaire з урахуванням критеріїв, які висуває Європейський Союз до держав, які мають намір вступити до нього». На основі законодавства ЄС можна виділити ознаки acquis communautaire та об’єм, необхідний для адаптації. У юридичному аспекті, об’єм «доробку» ЄС значно ширший, аніж право ЄС. Система acquis communautaire – це комплекс, що включає в себе нормативну (юридичні норми, принципи, доктрини) та організаційну (сукупність правових установ) частини. Окрім основних частин, до системи входять міжнародні звичаї, документи рекомендаційного характеру. Узгодженість національного законодавства з acquis ЄС є необхідним, серед іншого, для: доступу на ринки сільськогосподарської продукції ЄС; вільної торгівлі послугами з ЄС; отримання економічних вигод, що необхідно для проведення внутрішніх реформ та покращення інвестиційного клімату.

55. Досвід країн Центральної та Східної Європи на шляху адаптації національного законодавства до законодавства єс

Гармонізація національного права третіх країн з правом Євросоюзу розглядається як етап у процесі поступової уніфікації правових норм європейських інтеграційних організацій та держав-нечленів, що співпрацюють з ними. Гармонізація національного законодавства країн Центральної та Східної Європи, що мають з Європейськими Співтовариствами угоди про асоціацію, вважається в Євросоюзі одним із найдієвіших засобів поширення правової інтеграції на ці країни.Загалом європейські угоди про асоціацію мають однакову структуру і дуже часто навіть однакову нумерацію розділів та статей, положення яких регулюють ту чи іншу сферу відносин. Практично всі європейські угоди закріплюють положення однакового змісту про гармонізацію в галузі захисту прав на інтелектуальну власність шляхом створення рівня захисту, аналогічного тому, який існує в країнах-членах Євросоюзу, включаючи належні засоби забезпечення цих прав, а також шляхом приєднання асоційованих країн до багатосторонніх міжнародних конвенцій, які діють у цій ділянці. Зокрема, такі положення були в європейських угодах про асоціацію з Угорщиною, Естонією, Польщею, Чехією, Болгарією, Литвою, Латвією, Румунією та ін. Проте Європейська угода зі Словенією вимагала забезпечити аналогічний рівень захисту одразу після набуття нею чинності. В європейських угодах дається перелік міжнародних конвенцій, до яких повинні приєднатися асоційовані країни. До нього входять, зокрема, Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів, Міжнародна конвенція про охорону прав акторів-виконавців, виробників фонограм і органів радіомовлення, Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію торгових знаків, Ніццька угода про міжнародну класифікацію виробів та послуг для цілей реєстрації знаків, Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентних процедур, Міжнародна конвенція про захист нових сортів рослин та ін.