- •1.Об’єкти економічної політики держави
- •2. Суб’єкти економічної політики держави
- •3. Негативи державного впливу на економіку
- •4. Методи державного управління за в.Ф. Опришко
- •5.Система органів державного управління економікою
- •6.Метод державного управління економікою
- •7.Методи прямого та непрямого регулювання
- •8. Закон України “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства єс” як загальний нормативний акт, що визначає зміни у державному управлінні економікою
- •9.Поняття державної регуляторної політики
- •10.Сутність державного управління економікою.
- •11. Сутність понять: “державне управління”, “державне втручання в економіку”,
- •12. Сутність поняття “державне регулювання економіки”
- •13. Державна економічна політика: методи
- •14. Засоби державної економічної політики
- •15. Державне управління щодо процесу реалізації економічної політики
- •16., 17 Основні завдання державних органів щодо процесу реалізації економічної політики.
- •Правове регулювання економічних відносин. 2. Формування стратегії і тактики соціально-економічної політики. 3. Кадрова політика..4. Парламентський контроль.
- •18.Основні адміністративно-правові засоби впливу у сфері підприємництва
- •19. Система суб’єктів, що здійснюють державний контроль у сфері підприємництва
- •20. Правові засади здійснення державної політики у сфері захисту економічної конкуренції
- •21. Державний контроль у сфері захисту економічної конкуренції
- •22. Зміст державної політики у сфері промисловості
- •23. Система органів, що здійснюють державне управління у сфері промисловості
- •24. Особливості здійснення державного контролю у сфері промисловості
- •25. Нормативно-правове забезпечення здійснення державного управління у паливно-енергетичній сфері
- •26. Система органів, що здійснюють державне управління у паливно-енергетичній сфері
- •27. Державний контроль та нагляд у паливно-енергетичній сфері
- •28. Історія виникнення питання транспортної політики
- •29. Морські, автомобільні, повітряні, залізничні, трубопровідні комунікації
- •30. Місце України в системі Європейських транспортних комунікацій.
- •31. Міжрегіональна співпраця в галузі транспортної політики
- •32. Встановлення зон вільної торгівлі як шлях вирішення транспортних проблем.
- •33. Загальна характеристика законодавства у сферах транспорту і зв’язку
- •34. Система органів державного управління у сфері транспорту
- •35. Система органів державного управління у сфері зв’язку
- •37. Нормативно-правове забезпечення здійснення державного управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.
- •38. Система органів управління будівництвом та житлово-комунальним господарством.
- •39. Державний контроль у будівництві та житлово-комунальному господарстві
- •41. Зовнішньоекономічна політика України за умов глобалізації: сутність, напрями
- •44. Економічна безпека та економічна політика: сутність та стратегія
- •45.Гармонізація законодавства України як загальноєвропейський процес
- •46. Підготовка економіки до створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом
- •47. Нормативно-правові засади процесу адаптації законодавства до стандартів єс з моменту набрання чинності угоди про партнерство і співробітництво
- •Інституціональне забезпечення адаптації законодавства України до законодавства єс.
- •49. Першочергові завдання з адаптації різних сфер законодавства України до законодавства єс, Поняття адаптації законодавства України до права єс
- •49. Участь неурядових організацій в процесі адаптації законодавства України до законодавства єс
- •51. Шляхи вирішення проблеми адаптації національного законодавства до законодавства єс
- •52. Урядові та парламентські структури Польщі та Угорщини, відповідальні за питання європейської інтеграції.
- •54. Необхідність адаптації законодавства до законодавства єс
- •55. Досвід країн Центральної та Східної Європи на шляху адаптації національного законодавства до законодавства єс
- •56. Особливості державного управління у Чехії .
- •57. 58. Особливості здійснення державного управління у Польщі щодо питання наближення права Польщі до права єс
- •59. Методи адаптації польського права до європейського
- •60. Роль парламенту України в процесі адаптації законодавства України до права єс
- •61. Поняття «глобалізації»
- •62. Поняття «глобальної економіки».
- •64. Поствестфальська структура
- •65. Поняття субсидіарності державного управління
- •66. Поняття іноземного інвестування
- •67. Принципи іноземного інвестування
- •68. Система та повноваження органів державної влади України, діяльність яких спрямована на управління іноземним інвестуванням
- •69. Основні напрями державної політики у сфері іноземного інвестування.
- •70. Інноваційно-інвестиційна модель розвитку України.
- •71. Створення системи технологічних парків.
- •73 Особливості реалізації стратегії випереджувального розвитку
- •74.Основні напрями інвестиційної моделі економічного зростання України.
- •76.Зарубіжний досвід щодо інвестиційної політики.
- •77.Правове забезпечення інноваційного процесу.
- •78.Європейська Глобальна навігаційна супутникова система Галілео: створення та запровадження
- •79. Поняття управління розвитком міжнародного співробітництва
- •80. Форми управління розвитком міжнародного співробітництва
- •81. Органи державної влади, що здійснюють управління розвитком міжнародного співробітництва
- •82.Міжнародні установи та організації, що здійснюють управління розвитком міжнародного співробітництва
- •83. Поняття управління міжнародною економічною інтеграцією України
- •85 Перспективні напрями міжнародної економічної інтеграції України.
- •86,87. Єдиний економічний простір: поняття, сутнысть
- •88.Європейський союз та основні напрями співробітництва з Україною
- •89 Особливості управління зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні
- •91. Міжнародна співпраця у міжнародних організаціях, розвиток її форм
- •93. Система угод Світової організації торгівлі
- •94. Сутність Світової організації торгівлі
- •95 Світова організація торгівлі та Україна
- •96. Вирішення спорів у Світовій організації торгівлі.
- •97. Роль парламенту України в процесі інтеграції країни до єс
- •98. Участь неурядових організацій в реалізації євроінтеграційного курсу
- •99 Загальна характеристика законодавства у сфері транспорту та зв’язку.
- •100. Система органів державного управління в системі транспорту та зв’язку.
- •103.Загальна характеристика державної політики у сфері будівництва.
- •104 Загальна характеристика державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
- •105 Особливості зовнішньоекономічної політики.
- •106. Організація державного управління у сфері будівництва.
- •108. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.
- •110. Законодавча та інституціональна база економічної політики в Україні.
- •111 Особливості зовнішньоекономічної політики за умов глобалізації.
- •113. Поняття та форми управління міждержавною інтеграцією України.
- •115. Правові проблеми, що виникають в процесі співробітництва України з єеп та єс.
- •116. Історія створення сот.
- •117. Подальші перспективи зближення систем управління економікою в результаті створення зони вільної торгівлі.
- •118. Світова організація торгівлі: загальна характеристика.
- •119. Світова організація торгівлі: функції.
- •120. Світова організація торгівлі: принципи.
- •121. Сучасні проблеми та перспективи вступу України до сот.
- •122. Інформаційні та комунікаційні технології як передумови соціального та економічного розвитку країни.
- •123. Мережа як визначальна організаційна форма.
- •124. Інформаційна епоха як результат мережевої форми організації.
- •125. Соціальний регрес та тіньова економіка.
- •126. Поствестфальська система зв’язків як нова технологія управління.
- •127. Сутність та поняття державного управління економікою.
- •130. Функції державного управління економікою.
- •131. Сутність сучасної державної економічної політики.
- •132. Принципи сучасної державної економічної політики.
- •133. Методи економічної політики.
- •134. Основні завдання державних органів щодо процесу реалізації економічної політики.
- •135. Роль законодавчого органу в реалізації економічної політики.
- •136. Процес становлення інвестиційної моделі економіки.
- •137. Інноваційна політика: етапи становлення, основні положення.
- •138. Зарубіжний досвід постіндустріальних країн щодо інноваційної економіки.
- •139. Загальна характеристика державної політики у сфері підприємництва
- •140. Загальна характеристика державної політики у сфері економічної конкуренції.
- •141. Організація державного управління у сфері підприємництва.
- •142. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері підприємництва.
- •144. Правовий статус Антимонопольного комітету України.
- •145. Державний контроль у сфері підприємництва.
- •146. Державний контроль у сфері захисту економічної конкуренції.
- •147. Загальна характеристика промислової політики держави.
- •148. Загальні засади організації державного управління промисловістю.
- •149. Державний контроль у сфері промисловості.
- •150. Загальна характеристика державної політики у паливно-енергетичній сфері.
- •151. Організація державного управління у паливно-енергетичній сфері.
- •152. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у паливно-енергетичній сфері.
- •153. Державний контроль та нагляд у паливно-енергетичній сфері
- •154. Система будівельних заощаджень.
- •155 Будівельні заощадження та їх види
- •156 Поняття «маргіналізації».
- •157. Види технологічного укладу
- •158 Система технологічних парків
- •159. Створення системи технологічних парків
- •160. Нормативно-правове забезпечення здійснення інвестиційної політики України
- •161. Актуальні проблеми пов’язані зі світовою глобальною трансформацією
- •162. Державна економічна політика: методи
- •163. Засоби державної економічної політики.
- •164. Проблеми постіндустріальних країн
- •165. «Нова економіка»: основні напрямки розвитку
- •166. «Нова фірма»: умови створення
- •167. «Нова фірма»: основні напрями діяльності
- •168.Загальна характеристика Сьомої рамкової Програми єс
- •169. Головні наслідки інформглобалізації
- •170. Загальна характеристика Угоди сот про субсидії та компенсаційні заходи
- •173. Види фінансового будівництва в Німеччині і Франції
- •174. Види промислових субсидій згідно з угодою сот
- •175. Тенденції щодо співвідношення між інформаційним капіталізмом і соціальної кризою.
- •176.Програми технологічного передбачення країн-членів єс
- •177. Перспективи галузі металургії та металообробки після вступу України до сот
- •179 180 181. Поняття технологічний уклад: види, способи
- •182.Загальна характеристика Генеральної Угоди про захисні заходи
- •183. Субсидії та компенсаційні заходи в сільському господарстві
- •184. Основні напрями зміни економічного середовища, що пов’язані з інформглобалізацією
- •185.Європейська модель технопарків
- •186. Міжнародні організації технопарків
- •187. Передумови переходу до «Нової економіки»
- •188. Види фінансового будівництва в Німеччині і Франції
- •189. Загальна характеристика Угоди про торгівлю послугами
- •190. Загальна характеристика Угоди про технічні бар’єри в торгівлі
- •191. Загальна характеристика Угоди про застосування статті vn гатт 1994
- •192.Характерні риси моделі технопарків сша
- •193. Способи здійснення міжнародних операцій у сфері послуг.
- •194. Загальна характеристика угоди що пов’язана інвестиційними заходами
- •195. Головні цілі і завдання isap
- •196.Перспективи аграрнопромислового комплексу після вступу України до сот
- •197. Поняття «технопарку».
- •198. Поняття «бізнес-інкубатору».
- •199. Інституціональне забезпечення трансформаційної економіки України
- •200. Загальна характеристика Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності
- •201. Засоби здійснення міжнародних операцій у сфері послуг
94. Сутність Світової організації торгівлі
СОТ – це міжнародна організація, заснована на Генеральній угоді з тарифів і торгівлі та являє собою об'єднання держав, спрямованих на підтримку норм міжнародної торгівлі. Основні угоди: Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ) Генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС) Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) Лібералізація міжнародної торгівлі, забезпечення її справедливості та передбачуваності, сприяння економічному зростанню на підвищення добробуту людей. Функції: Контроль за виконанням угод і домовленостей.Проведення багатосторонніх торгівельних переговорів та консультацій між зацікавленими державами-членами.Врегулювання торгівельних суперечок.Огляд національного законодавства країн-членів.Технічне сприяння державам, що розвиваються з питань, що належать до компетенції СОТ. Співробітництво з міжнародними спеціалізованими організаціями. Цілі СОТ визначено в преамбулі Марракеської Угоди про утворення СОТ. Основними з них є:підвищення життєвого рівня;забезпечення повної зайнятості;постійне зростання доходів і ефективного попиту;розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними;оптимальне використання світових ресурсів згідно з цілями сталого розвитку;захист і збереження навколишнього середовища; Режим найбільшого сприяння Національний режим Принцип взаємності, Принцип зобов'язання — Принцип запобіжних заходів
95 Світова організація торгівлі та Україна
10.04.2008 р. Верховна Рада України прийняла Закон України “Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі”. Таке рішення підтримали 411 народних депутатів.Вступ до СОТ означає для України:інтеграцію до міжнародної ринкової економіки, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу і міжнародної торгівлі;доступ до міжнародного механізму врегулювання торговельних суперечок створення сприятливого клімату для іноземних інвестицій; більш широкий вибір товарів і послуг;отримання Україною статусу повноправного учасника міжнародної торгівлі, що збільшить її можливості брати участь у регіональних союзах і об’єднаннях. Основні напрямки подальшої роботи в умовах членства України в СОреформування торговельного режиму ,запровадження чіткої, взаємної й ефективної співпраці між урядом України та СОТ;забезпечення співробітництва з відповідними комітетами СОТ, участь в двосторонніх та багатосторонніх переговорах у рамках СОТ;забезпечення виконання зобов’язань України, взятих в рамках вступу до СОТ;сприяння українським експортерам у покращенні інформованості щодо доступу на ринки країн ? членів СОТ.
96. Вирішення спорів у Світовій організації торгівлі.
Спір у СОТ – розуміють розбіжність між двома або більше членами СОТ, коли одна держава стверджує, що дії, нормативні акти або підходи інших держав, наносять шкоду її інтересам
НПА: Угода про заснування Світової організації торгівлі ,Домовленість про правила та процедури врегулювання спорів (консультації; добрі послуги, примирення і посередництво; створення груп експертів; арбітраж. Орани: Орган врегулювання суперечок (ДСБ) (створює групи експертів, здійснює нагляд за виконанням постанов і рекомендацій) Секретаріат (відповідає за управління процесом і консультує арбітражну комісію з юридичних та процесуальних питань) Групи експертів, Постійний Апеляційний орган (заслуховує апеляції щодо справ, представлених на розгляд груп експертів) Оперативний арбітраж (альтернативний засіб врегулювання суперечок) - вирішення певних суперечок, що стосуються питань, які чітко визначено обома сторонами. Основні етапи вирішення спорів в рамках СОТ: 1) Проведення консультацій (60днів) добрі послуги . 2) Створення групи експертів Органом врегулювання суперечок. 3)Розгляд справи групою експертів. 4)Проведення проміжного розгляду (коли проміжний звіт направляється сторонам для коментарів). 5)Розгляд звіту групи експертів Органом врегулювання суперечок. 6) Затвердження звіту Групи експертів Органом врегулювання суперечок. 7)Апеляційна перевірка (можливий етап); 8)Затвердження Органом врегулювання суперечок апеляційного звіту. 9)Виконання рішення. 10) Арбітраж (можливий етап). Недоліки: Процедура досить довга (1,3), Механізм вирішення спорів не надає можливості введення колективних заходів по відношенню до держави-порушника, СОТ не має ніякого примусового механізму, Не має касаційного перегляду спорів.