89 Особливості управління зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні

До органів місцевого регулювання зовнішньоекономічною діяль-ністю належать: ради (представницькі органи місцевого самоврядування) та їх виконавчі та розпорядчі органи, територіальні підрозділи (відділення) органів державного ре-гулювання ЗЕД України. До їхньої компетенції належать: укладення і забезпечення виконання у встановленому законодав-ством порядку договорів з іноземними партнерами на придбання та реалізацію продукції, виконання робіт і надання послуг; сприяння зовнішньоекономічним зв’язкам підприємств, уста-нов та організацій, розташованих на відповідних територіях, незалежно від форм власності; сприяння у створенні на основі законодавства спільних з іно-земними партнерами підприємств виробничої і соціальної інф-раструктури та інших об’єктів; залучення іноземних інвестицій для створення робочих місць; У зв'язку з приєднанням України до Європейської рамкової конвенції про трансграничне співробітництво між територіальними громадами або владами 1980 р. територіальні громади можуть керуватися нею як частиною національного законодавства України, у т.ч. об'єднуватися в асоціації господарського характеру з територіальними громадами інших країн (і не тільки суміжних). Варто також узяти до уваги ст. 4 ратифікованої Україною Європейської хартії місцевого самоврядування 1985 р., відповідно до якої місцеві влади в межах закону мають повне право вирішувати будь-яке питання, не вилучене зі сфери їх компетенції і рішення якого не доручено ніякому іншому органу. У відповідності зі ст.8 Закону України від 24.06.2004 р. “Про транскордонне співробітництво”, територіальні громади вправі укладати угоди про транскордонне співробітництво, що регламентують правові, організаційні, економічні та інші аспекти співробітництва.

90. Правове забезпечення діяльності системи органів місцевого самоврядування Таким чином, норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», деталізуючи та конкретизуючи конституційно-правові норми, регламентують більшість суспільних відносин, що виникають з приводу організації та здійснення управлінської діяльності органів місцевого самоврядування. Окрім Конституції України, Європейської хартії місцевого самоврядування та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», загальні засади правового статусу органів місцевого самоврядування закріплюють також Закони України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 р. [109], «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 р. [106], «Про столицю України – місто-герой Київ» від 15 січня 1999 р. [111], «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» від 23 вересня 1997 р. [98], а також такі підзаконні акти як Укази Президента «Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в Україні» від 30 серпня 2001 р. № 749/2001 та затверджена ним Програма державної підтримки розвитку місцевого самоврядування в Україні [244], «Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади» від 1 серпня 2002 р. № 683/2002 [145] та Концепція Програми законодавчого забезпечення розвитку місцевого самоврядування, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 липня 2002 р. № 416-