78.Європейська Глобальна навігаційна супутникова система Галілео: створення та запровадження

Проект Galileo був запущений в середині 1990-х років і позиціонується як цивільний конкурент американській військовій системі супутникового зв'язку GPS. Закінчення робіт планується до 2013 року. Проте Європейська палата аудиторів (European Court of Auditors) відзначила в своїй доповіді 2009 року істотний вихід проекту за рамки як термінів виконання, так і бюджету. Звіт покриває період з 2003 по 2006 роки, коли проект управлявся спільним підприємством Єврокомісії і Європейського космічного агентства — Galileo Joint Undertaking (GUJ). За висновками експертів менеджмент проекту був неадекватний на різних рівнях. Аудиторська перевірка виявила недоліки ще на стадії підготовки реалізації партнерської угоди. Спочатку фінансування планувалося на рівні 3 млрд євро, але вже на 2009 кінцева сума оцінюється в 14 млрд. Рішення про створення цієї навігаційної системи було прийнято на самміті ЄС у Барселоні (2002). Ініціатором проекту виступила Європейська Комісія спільно з Європейським космічним агентством. Навігаційні супутники можуть точно вказати географічне місце розташування будь-якого об'єкта на Землі і тому використовуються як у цивільних, так і військових цілях. Лише наприкінці лютого 2002 року у проекті мало місце позитивне зрушення. Воно було пов’язане з тим, що німецький уряд виділив свою частку, у розмірі 391,5 млрд. дол. на його фінансування.

79. Поняття управління розвитком міжнародного співробітництва

80. Форми управління розвитком міжнародного співробітництва

Сучасний розвиток світового господарства супроводжується розвитком різних форм міжнародного співробітництва, що являють собою систему техніко-економічних, організаційно-економічних і виробничих відносин між економічними суб’єктами різних країн. До основних форм міжнародного співробітництва відносяться: міжнародна торгівля; міжнародний рух капіталів; міжнародна міграція робочої сили; міжнародний обмін технологіями; міжнародні валютні відносини; міжнародні кредитні відносини. На сучасному етапі міжнародних економічних відносин вирішальну роль відіграє міжнародна торгівля. В сучасних умовах господарювання важливою формою міжнародних економічних відносин стає міжнародний рух капіталу (експорт капіталу)..Прямі інвестиції – це форма експорту капіталу, яка дає можливість прямого контролю за іноземними підприємствами та компаніями. Міжнародна міграція робочої сили проявляється в еміграції (виїзд за кордон) та імміграції (приїзд з-за кордону). Міжнародний обмін технологіями (міжнародні науково-технічні відносини) – продаж готових товарів, комплексного устаткування для виробництва, а також патентів, ліцензій, ноу-хау) Міжнародні валютні відносини – це повсякденні зв’язки між приватними особами, фірмами, банками на валютних та грошових ринках з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних та валютних операцій. Міжнародні кредитні відносини – це надання в масштабі світового господарства валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, строковості й платності. Міжнародні економічні об’єднання