71. Створення системи технологічних парків.

Головною метою діяльності технологічних парків є комплексна організація наукоємного виробництва шляхом максимального сприяння створенню та запровадженню нових технологій та стимулювання розвитку творчого потенціалу фахівців. Технопарки є зонами економічної активності, які поєднують потенціал університетів, науково-дослідних структур, промислових підприємств та суб'єктів інноваційної інфраструктури регіонального загальнодержавного та міжнародного рівнів. Сьогодні в більшості розвинених країн світу технопарки є основними елементами інфраструктури, що забезпечує функціонування інноваційної моделі національної економіки. Держава запроваджує для них особливу економічну політику, яка включає надання податкових та кредитних пільг, цільове фінансування окремих інноваційних розробок, державне замовлення на інноваційну продукцію, тощо. Модель створення технопарків у США в меншому ступені ґрунтується на державному фінансуванні й у більшій мері використовує інвестиції різних зацікавлених фірм. Технопарки США зорієнтовані не стільки на створення нових робочих місць, скільки на розробку і виведення на ринок нових продуктів і технологій. Саме тому з метою активізації інноваційної та наукової діяльності в Україні, створення та впровадження у виробництво конкурентноспроможних виробів та технологічних процесів Верховна Рада України 16 липня 1999 року прийняла Закон України "Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків " На сьогодні зареєстровано 7 технопарків: “Інститут монокристалів”, “Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона”, “Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка”, “Вуглемаш”, “Інститут технічної теплофізики”, “Київська політехніка” .

72. Поняття системи технологічних парків

73 Особливості реалізації стратегії випереджувального розвитку

Формуючи стратегію національного розвитку, треба враховувати спрямованість цивілізаційного процесу в постіндустріальну епоху, що визначається зростанням ролі гуманітарної сфери, високих інформаційних технологій, постіндустріальних принципів суспільного розвитку, підвищенням ролі інтелектуального капіталу та менеджменту. Тому оптимальною для України є саме “стратегія випереджального розвитку”, яка визначає для неї критичну точку суспільного розвитку – перехід до інформаційного (духовного) суспільства, економіка якого базується на комплексній автоматизації та комп’ютеризації (інформатизації) виробництва, де основним багатством суспільства стає інформація, а провідне становище в суспільстві займе інтелігенція. Для досягнення цієї мети “стратегія випереджального розвитку” як основа європейської інтеграції України передбачатиме формування сучасних соціополісів. “Соціополіс – це територія або організаційна структура, що працює в принципово новій соціалізованій економіці, має особливий правовий статус, поєднує у собі всі економічні переваги вільної економічної зони інтелектуального типу з комплексною стратегією випереджувального гуманітарного і соціального розвитку”. . На цій основі власне і потрібно формувати стратегію європейської інтеграції України, ставити перед собою більш складніші завданні, які ставить перед нею Захід, і лише на цій основі вона може розраховувати на поширення євроінтеграційних процесів на Схід та своє членство в Європейському Союзі