32. Встановлення зон вільної торгівлі як шлях вирішення транспортних проблем.

. Відповідно до документів міжнародної конвенції з поліпшення і гармонізації митних процедур, під вільною економічною зоною слід розуміти частину території країни, де товари розглядаються як об'єкти за межами національної митної території і тому не підлягають звичному митному контролю і оподаткуванню.. Доцільність створення вільних економічних зон була продекларована Верховною Радою в жовтні 1992 р. в Законі «Про загальні принципи створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон». Це дало поштовх до прискорення роботи з формування такого типу утворень у нашій країні. головним завданням створення вільних економічних зон слід вважати активізацію зовнішньоекономічного співробітництва і розвиток інтеграційних процесів у період переходу до відкритої І конкурентоспроможної економіки на світовому ринку. Вона повинна мати сприятливе географічне положення , розвиток транспортних комунікацій, розвиток виробничого потенціалу, наявність розгалуженої виробничої і соціальної інфраструктури. Для більшості зон визначальним стає природно-ресурсний потенціал. суб'єктами господарської діяльності не тільки всередині, а й за межами зони. Зона анклавного типу функціонує в обмеженому просторі. Вона стосується зовнішньоекономічних відносин, але не передбачає зв'язків з приймаючою стороною і створюється з метою притоку іноземної валюти і не має тісних зв'язків з економікою приймаючої країни.

Дог про створення зони вільної торгівлі

33. Загальна характеристика законодавства у сферах транспорту і зв’язку

Управління транспортом і комунікаціями регулюється законами, кодексами, статутами, положеннями про окремі види транспорту і зв’язку. Правовий статус залізничного транспорту визначається Законом України “Про залізничний транспорт”, а також Статутом залізниць України,— Кодексом торговельного мореплавства України, річкового – Водним кодексом України, авіаційного — Повітряним кодексом України, автомобільного — Законом України “Про дорожній рух” про автомоб транс, Конвенція про автотранс, а також Статутом автомобільного транспорту України, трубопровідного — Законом України “Про трубопровідний транспорт”. Господарська діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським транспортом підлягає ліцензуванню, згідно Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” Відносини в галузі трубопровідного транспорту регулюються Законом України "Про транспорт" та Законом України „Про трубопровідний транспорт”.. Авіа здійснює управління цивільною авіацією є Відповідно до стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) та на виконання вимог Повітряного кодексу. Зміст управління у сфері комунікацій полягає в організації ефективного функціонування всіх засобів зв'язку, роботи підвідомчих систем, у встановленні відповідних правил експлуатації цих систем, в забезпеченні безпеки та охорони об'єктів зв'язку та в регулюванні правил поведінки користувачів послуг зв'язку. Вказані відносини регулюються на основі Закону України "Про телекомунікації", Закону України "Про поштовий зв’язок".