28. Історія виникнення питання транспортної політики

Подальший розподіл праці, роз-к техніки, ремесел, зростання міст і торгівлі, наявність великої кіль-ті вільних рук сприяли виник-ню дрібних промисл-х виробництв (і парової машини (18 ст., Англія, Росія). Технічний переворот, що охопив країни Європи і названий “промисловою революцією ”, суттєво вплинув на темпи розвитку виробництва й торгівлі Протягом короткого періоду часу (кінець 18 – поч. 19 ст.) з'явились й почали широко розповсюджуватися пароплави, паровози і парові сухопутні екіпажі. Новий поштовх до розвитку транспортної системи дало створення двигунів внутрішнього згоряння (кінець 19 – початок 20 ст.). Місцеві ринки переростали в національні й міждержавні. В цих умовах власникам підприємств було нелегко утримати своє складне власне транспортне господарство, раціонально використовувати транспортні засоби. Тому саме з цього часу, поступово почалось виділення транспорту в самостійну галузь, що виконувала перевезення вантажів і пасажирів для будь-якого клієнта за платню. Тобто виробнича спеціалізація почала поширюватись і на транспорт, що дозволило, з одного боку, прискорити прогрес і розвиток самого транспорту, а із другого, - звільнити велике машинне виробництво від функцій, що не властиві йому.Таким чином, в умовах капіталістичного виробництва транспорт переніс кардинальні зміни: перш за все, почалось широке застосування механічного двигуна, відбулося значне розширення сітки транспортних комунікацій, транспорт виділився в особливу галузь економіки, і що досить важливо, засоби транспорту диференціювались, з'явились такі види транспорту: морський, річковий, залізничний, автомобільний та повітряний.

29. Морські, автомобільні, повітряні, залізничні, трубопровідні комунікації

. До складу світової транспортної системи входять: мережа шляхів сполучен¬ня (сухопутних, водних, повітряних, електронних), рухомий склад усіх видів транспорту, транспортні корпорації, що організують комерційну та інвестиційну діяльність у цій галузі, а також люди, які працюють на транспорті. Класифікація: За видами роботи транспорт поділяється на дві галузі - вантажний та пасажирський, за видами використання можливостей навколишнього середовища - на сухопутний, водний (морський та річковий) і повітряний, за видами вико-ристання засобів пересування - на залізничний, автомобільний, трубопровідний, гужовий, в'ючний тощо. Розрізняють роботу транспорту в межах держави (внутрішні перевезення, на морі - каботажні перевезення) та міжнародні перевезення. Транспортні системи європейського типу (Західна та Центральна Європа, Японія) мають найгустішу у світі мережу всіх видів транспорту, особливо авто¬шляхів та залізниць. Транспортна система країн СНД сформувалася за часів СРСР і поки що зберігає певні риси єдності, її просторовий каркас утворює мережа залізниць, доповнена лініями трубопроводів і на окремих напрямах водними комунікаціями. Споконвічна проблема цього регіону, зокрема Росії, та країн Центральної Азії - недостатній роз-виток автомобільних шляхів і низька їх якість. Провідну роль у світовому судноплавстві відіграє басейн Атлантичного океа¬ни. На басейн Тихого океану припадає приблизно 1/4 світових морських переве¬зень. Найгустіша мережа морських шляхів сполучає порти Японії, Республіки Ко-рея, Сінгапура, а також Китаю. Повітряний транспорт має винятково велике значення в міжнарод¬них пасажирських перевезеннях, а також у країнах з великою територією (Росія, США, Канада, Китай тощо). Особливо великий обсяг роботи виконують авіаком-панії США (1/2 пасажироперевезень і 1/3 вантажоперевезень світу), а також Росії, Японії, Великобританії, Франції, ФРН, Австралії, Канади. Сінгапура. Ме¬режі авіаліній провідних авіафірм вкривають весь світ