
- •1.Об’єкти економічної політики держави
- •2. Суб’єкти економічної політики держави
- •3. Негативи державного впливу на економіку
- •4. Методи державного управління за в.Ф. Опришко
- •5.Система органів державного управління економікою
- •6.Метод державного управління економікою
- •7.Методи прямого та непрямого регулювання
- •8. Закон України “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства єс” як загальний нормативний акт, що визначає зміни у державному управлінні економікою
- •9.Поняття державної регуляторної політики
- •10.Сутність державного управління економікою.
- •11. Сутність понять: “державне управління”, “державне втручання в економіку”,
- •12. Сутність поняття “державне регулювання економіки”
- •13. Державна економічна політика: методи
- •14. Засоби державної економічної політики
- •15. Державне управління щодо процесу реалізації економічної політики
- •16., 17 Основні завдання державних органів щодо процесу реалізації економічної політики.
- •Правове регулювання економічних відносин. 2. Формування стратегії і тактики соціально-економічної політики. 3. Кадрова політика..4. Парламентський контроль.
- •18.Основні адміністративно-правові засоби впливу у сфері підприємництва
- •19. Система суб’єктів, що здійснюють державний контроль у сфері підприємництва
- •20. Правові засади здійснення державної політики у сфері захисту економічної конкуренції
- •21. Державний контроль у сфері захисту економічної конкуренції
- •22. Зміст державної політики у сфері промисловості
- •23. Система органів, що здійснюють державне управління у сфері промисловості
- •24. Особливості здійснення державного контролю у сфері промисловості
- •25. Нормативно-правове забезпечення здійснення державного управління у паливно-енергетичній сфері
- •26. Система органів, що здійснюють державне управління у паливно-енергетичній сфері
- •27. Державний контроль та нагляд у паливно-енергетичній сфері
- •28. Історія виникнення питання транспортної політики
- •29. Морські, автомобільні, повітряні, залізничні, трубопровідні комунікації
- •30. Місце України в системі Європейських транспортних комунікацій.
- •31. Міжрегіональна співпраця в галузі транспортної політики
- •32. Встановлення зон вільної торгівлі як шлях вирішення транспортних проблем.
- •33. Загальна характеристика законодавства у сферах транспорту і зв’язку
- •34. Система органів державного управління у сфері транспорту
- •35. Система органів державного управління у сфері зв’язку
- •37. Нормативно-правове забезпечення здійснення державного управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.
- •38. Система органів управління будівництвом та житлово-комунальним господарством.
- •39. Державний контроль у будівництві та житлово-комунальному господарстві
- •41. Зовнішньоекономічна політика України за умов глобалізації: сутність, напрями
- •44. Економічна безпека та економічна політика: сутність та стратегія
- •45.Гармонізація законодавства України як загальноєвропейський процес
- •46. Підготовка економіки до створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом
- •47. Нормативно-правові засади процесу адаптації законодавства до стандартів єс з моменту набрання чинності угоди про партнерство і співробітництво
- •Інституціональне забезпечення адаптації законодавства України до законодавства єс.
- •49. Першочергові завдання з адаптації різних сфер законодавства України до законодавства єс, Поняття адаптації законодавства України до права єс
- •49. Участь неурядових організацій в процесі адаптації законодавства України до законодавства єс
- •51. Шляхи вирішення проблеми адаптації національного законодавства до законодавства єс
- •52. Урядові та парламентські структури Польщі та Угорщини, відповідальні за питання європейської інтеграції.
- •54. Необхідність адаптації законодавства до законодавства єс
- •55. Досвід країн Центральної та Східної Європи на шляху адаптації національного законодавства до законодавства єс
- •56. Особливості державного управління у Чехії .
- •57. 58. Особливості здійснення державного управління у Польщі щодо питання наближення права Польщі до права єс
- •59. Методи адаптації польського права до європейського
- •60. Роль парламенту України в процесі адаптації законодавства України до права єс
- •61. Поняття «глобалізації»
- •62. Поняття «глобальної економіки».
- •64. Поствестфальська структура
- •65. Поняття субсидіарності державного управління
- •66. Поняття іноземного інвестування
- •67. Принципи іноземного інвестування
- •68. Система та повноваження органів державної влади України, діяльність яких спрямована на управління іноземним інвестуванням
- •69. Основні напрями державної політики у сфері іноземного інвестування.
- •70. Інноваційно-інвестиційна модель розвитку України.
- •71. Створення системи технологічних парків.
- •73 Особливості реалізації стратегії випереджувального розвитку
- •74.Основні напрями інвестиційної моделі економічного зростання України.
- •76.Зарубіжний досвід щодо інвестиційної політики.
- •77.Правове забезпечення інноваційного процесу.
- •78.Європейська Глобальна навігаційна супутникова система Галілео: створення та запровадження
- •79. Поняття управління розвитком міжнародного співробітництва
- •80. Форми управління розвитком міжнародного співробітництва
- •81. Органи державної влади, що здійснюють управління розвитком міжнародного співробітництва
- •82.Міжнародні установи та організації, що здійснюють управління розвитком міжнародного співробітництва
- •83. Поняття управління міжнародною економічною інтеграцією України
- •85 Перспективні напрями міжнародної економічної інтеграції України.
- •86,87. Єдиний економічний простір: поняття, сутнысть
- •88.Європейський союз та основні напрями співробітництва з Україною
- •89 Особливості управління зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні
- •91. Міжнародна співпраця у міжнародних організаціях, розвиток її форм
- •93. Система угод Світової організації торгівлі
- •94. Сутність Світової організації торгівлі
- •95 Світова організація торгівлі та Україна
- •96. Вирішення спорів у Світовій організації торгівлі.
- •97. Роль парламенту України в процесі інтеграції країни до єс
- •98. Участь неурядових організацій в реалізації євроінтеграційного курсу
- •99 Загальна характеристика законодавства у сфері транспорту та зв’язку.
- •100. Система органів державного управління в системі транспорту та зв’язку.
- •103.Загальна характеристика державної політики у сфері будівництва.
- •104 Загальна характеристика державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
- •105 Особливості зовнішньоекономічної політики.
- •106. Організація державного управління у сфері будівництва.
- •108. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.
- •110. Законодавча та інституціональна база економічної політики в Україні.
- •111 Особливості зовнішньоекономічної політики за умов глобалізації.
- •113. Поняття та форми управління міждержавною інтеграцією України.
- •115. Правові проблеми, що виникають в процесі співробітництва України з єеп та єс.
- •116. Історія створення сот.
- •117. Подальші перспективи зближення систем управління економікою в результаті створення зони вільної торгівлі.
- •118. Світова організація торгівлі: загальна характеристика.
- •119. Світова організація торгівлі: функції.
- •120. Світова організація торгівлі: принципи.
- •121. Сучасні проблеми та перспективи вступу України до сот.
- •122. Інформаційні та комунікаційні технології як передумови соціального та економічного розвитку країни.
- •123. Мережа як визначальна організаційна форма.
- •124. Інформаційна епоха як результат мережевої форми організації.
- •125. Соціальний регрес та тіньова економіка.
- •126. Поствестфальська система зв’язків як нова технологія управління.
- •127. Сутність та поняття державного управління економікою.
- •130. Функції державного управління економікою.
- •131. Сутність сучасної державної економічної політики.
- •132. Принципи сучасної державної економічної політики.
- •133. Методи економічної політики.
- •134. Основні завдання державних органів щодо процесу реалізації економічної політики.
- •135. Роль законодавчого органу в реалізації економічної політики.
- •136. Процес становлення інвестиційної моделі економіки.
- •137. Інноваційна політика: етапи становлення, основні положення.
- •138. Зарубіжний досвід постіндустріальних країн щодо інноваційної економіки.
- •139. Загальна характеристика державної політики у сфері підприємництва
- •140. Загальна характеристика державної політики у сфері економічної конкуренції.
- •141. Організація державного управління у сфері підприємництва.
- •142. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері підприємництва.
- •144. Правовий статус Антимонопольного комітету України.
- •145. Державний контроль у сфері підприємництва.
- •146. Державний контроль у сфері захисту економічної конкуренції.
- •147. Загальна характеристика промислової політики держави.
- •148. Загальні засади організації державного управління промисловістю.
- •149. Державний контроль у сфері промисловості.
- •150. Загальна характеристика державної політики у паливно-енергетичній сфері.
- •151. Організація державного управління у паливно-енергетичній сфері.
- •152. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у паливно-енергетичній сфері.
- •153. Державний контроль та нагляд у паливно-енергетичній сфері
- •154. Система будівельних заощаджень.
- •155 Будівельні заощадження та їх види
- •156 Поняття «маргіналізації».
- •157. Види технологічного укладу
- •158 Система технологічних парків
- •159. Створення системи технологічних парків
- •160. Нормативно-правове забезпечення здійснення інвестиційної політики України
- •161. Актуальні проблеми пов’язані зі світовою глобальною трансформацією
- •162. Державна економічна політика: методи
- •163. Засоби державної економічної політики.
- •164. Проблеми постіндустріальних країн
- •165. «Нова економіка»: основні напрямки розвитку
- •166. «Нова фірма»: умови створення
- •167. «Нова фірма»: основні напрями діяльності
- •168.Загальна характеристика Сьомої рамкової Програми єс
- •169. Головні наслідки інформглобалізації
- •170. Загальна характеристика Угоди сот про субсидії та компенсаційні заходи
- •173. Види фінансового будівництва в Німеччині і Франції
- •174. Види промислових субсидій згідно з угодою сот
- •175. Тенденції щодо співвідношення між інформаційним капіталізмом і соціальної кризою.
- •176.Програми технологічного передбачення країн-членів єс
- •177. Перспективи галузі металургії та металообробки після вступу України до сот
- •179 180 181. Поняття технологічний уклад: види, способи
- •182.Загальна характеристика Генеральної Угоди про захисні заходи
- •183. Субсидії та компенсаційні заходи в сільському господарстві
- •184. Основні напрями зміни економічного середовища, що пов’язані з інформглобалізацією
- •185.Європейська модель технопарків
- •186. Міжнародні організації технопарків
- •187. Передумови переходу до «Нової економіки»
- •188. Види фінансового будівництва в Німеччині і Франції
- •189. Загальна характеристика Угоди про торгівлю послугами
- •190. Загальна характеристика Угоди про технічні бар’єри в торгівлі
- •191. Загальна характеристика Угоди про застосування статті vn гатт 1994
- •192.Характерні риси моделі технопарків сша
- •193. Способи здійснення міжнародних операцій у сфері послуг.
- •194. Загальна характеристика угоди що пов’язана інвестиційними заходами
- •195. Головні цілі і завдання isap
- •196.Перспективи аграрнопромислового комплексу після вступу України до сот
- •197. Поняття «технопарку».
- •198. Поняття «бізнес-інкубатору».
- •199. Інституціональне забезпечення трансформаційної економіки України
- •200. Загальна характеристика Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності
- •201. Засоби здійснення міжнародних операцій у сфері послуг
1.Об’єкти економічної політики держави
Державне регулювання економіки — це систематичний і цілеспрямований вплив держави на економіку з метою оптимізації економічної системи на основі прийняття і реалізації економіко-політичних рішень. Об'єктами державного регулювання є: економічна система загалом, що формує макроекономічний рівень державного регулювання економіки; економічні підсистеми (регіони і сфери економіки, галузі й народногосподарські комплекси), господарюючі суб'єкти (підприємства, фірми, корпорації, організації), іки; міжнародні економічні відносини (зовнішньоекономічна діяльність, валютні відносини, торговельні зв'язки), тобто глобальний рівень державного регулювання економіки.економічні відносини (кредитні, фінансові, зовнішньоекономічні); окремі ринки (товарів, послуг, цінних паперів, інвестицій, праці тощо); економічні явища і процеси (інфляція, безробіття, господарська кон'юнктура, економічний цикл, інновації, інвестиції). Широкий перелік об'єктів державного впливу свідчить про розгалужену мережу методів і напрямів державного регулювання, застосовуваних у практиці господарювання. Основними об'єктами державного регулювання економіки є: економічний цикл секторальна, галузева і регіональна структура господарства; мови нагромадження капіталу; зайнятість; грошовий обіг; платіжний баланс, ціни; соціальні відносини, зокрема відносини між роботодавцями і найманими працівниками, а також соціальне забезпечення, підготовка і перепідготовка кадрів; навколишнє середовище; зовнішньоекономічні зв'язки.
2. Суб’єкти економічної політики держави
Складною проблемою є визначення суб'єктів державного регулювання економіки. Центральним суб'єктом системи державного регулювання економіки є держава, представлена сукупністю державних органів з різними повноваженнями та різних рівнів — законодавчої, виконавчої та судової влади, центральних і місцевих органів виконавчої влади. Державні органи влади на основі сформованої демократичної виборчої системи уособлюють і втілюють політичний та економічний вибір більшості громадян. Останні ж, представляючи первинних суб'єктів державного регулювання економіки (споживачів, виробників, торгівців, підприємців), не в змозі впливати на безпосередній процес прийняття економіко-політичних рішень щодо формування напрямів або механізмів здійснення державного втручання, а обирають, як правило, тільки главу держави, парламент і місцеві виборні органи Суб'єктами (носіями) державного регулювання виступають також інституціональні утворення, які займають проміжне становище між державою та окремим громадянином і визначають ступінь політичної та соціальної структурованості суспільства. До них належать передусім політичні партії та об'єднання, громадські організації і рухи, професійні спілки. Ці інституції покликані реалізовувати і захищати колективні інтереси своїх учасників, висловлювати ставлення до існуючої моделі державної економічної політики, формулювати власне бачення соціально-економічного розвитку (наприклад, в економічних програмах політичних партій). До суб'єктів державного регулювання економіки належать і міжнародні економічні організації, які істотно впливають на формування національної економічної політики