- •1.Поняття цивільного права. Предмет, метод та функції цивільного права. Принципи цивільного права.
- •2.Спадкування за законом. Оформлення права на спадщину.
- •3.Форми права власності
- •4.Система цивільного права.
- •5.Загальні положення про спадкування. Спадкування за заповітом.
- •6.Підстави набуття права власності.
- •7.Поняття та структура цивільного законодавства. Дія актів цивільного законодавства у часі, просторі і за колом осіб.
- •8.Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними органами.
- •9.Підстави припинення права власності.
- •10.Засоби захисту цивільних прав. Реалізація права на захист. Відшкодування збитків та моральної шкоди.
- •11.Відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми, недієздатними та обмежено дієздатними.
- •12.Поняття та види права спільної власності - право спільної часткової або спільної сумісної власності.
- •13.Поняття цивільно-правової відповідальності. Форми і види цивільно-правової відповідальності.
- •14.Недоговірні зобов’язання: публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу і за результатами конкурсу.
- •15.Захист права власності.
- •16.Підстави звільнення від відповідальності: непереборна сила; випадок (казус); вина потерпілого.
- •17.Загальні положення про спільну діяльність. Просте товариство.
- •18.Право володіння чужим майном: суб'єкти права володіння; виникнення та припинення права володіння.
- •19.Цивільна правоздатність фізичної особи.
- •20.Комерційна діяльність.
- •21.Право користування чужим майном (сервітут).
- •22.Цивільна дієздатність фізичної особи: повна, неповна та часткова.
- •23.Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Комерційна концесія.
- •24.Земельна ділянка (земля) як об'єкт права власності. Суб'єкти права власності на землю.
- •25.Право фізичних осіб на заняття підприємницькою діяльністю.
- •26.Банківський вклад, факторинг, інші види розрахунків.
- •27.Захист фактичного володіння. Набувальна давність. Відповідальність при добросовісному і недобросовісному володінні.
- •28.Цивільно-правова відповідальність фізичної особи - підприємця.
- •29.Загальні положення про розрахунки.
- •30.Поняття права інтелектуальної власності. Об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності.
- •31.Поняття та види юридичних осіб, їх ознаки.
- •32.Договори позики, кредиту.
- •33.Особисті немайнові права суб‘єктів інтелектуальної власності.
- •34.Цивільна правоздатність та дієздатність юридичних осіб.
- •35.Договори страхування та доручення.
- •36.Майнові права суб‘єктів інтелектуальної власності.
- •37.Відповідальність юридичних осіб.
- •38.Договір зберігання та його види.
- •39.Об'єкти та суб'єкти суміжних прав. Виникнення суміжних прав. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав.
- •40.Поняття, види та форма правочину.
- •41.Транспортні договори.
- •42.Поняття зобов'язання та підстави його виникнення.
- •43.Поняття та визначення строку та терміну. Початок перебігу та закінчення строку.
- •44.Договори підряду. Види договорів підряду.
- •45.Поняття, види та функції договору в цивільному праві.
6.Підстави набуття права власності.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Види підстав набуття права власності:
- Набуття добросовісним набувачем права власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права.
-Набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва (з свої матеріалів, після завершення виготовлення, здання в експлуатацію і т.д.).
-Набуття права власності на перероблену річ.
-Привласнення загальнодоступних дарів природи
-Набуття права власності на безхазяйну річ
-Набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився
-Набуття права власності на знахідку - Особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї після спливу шести місяців з моменту заявлення про знахідку міліції або органові місцевого самоврядування, якщо: 1) не буде встановлено власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення загубленої речі; 2) власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не заявить про свої право на річ особі, яка її знайшла, міліції або органові місцевого самоврядування.
-Набуття права власності на бездоглядну домашню тварину
-Набуття права власності на скарб - Скарбом є закопані у землі чи приховані іншим способом гроші, валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або за законом втратив на них право власності.
7.Поняття та структура цивільного законодавства. Дія актів цивільного законодавства у часі, просторі і за колом осіб.
Цивільне законодавство - це система законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів, які містять цивільно-правові норми.
Цивільне законодавство відрізняється від цивільного права як правової галузі тим, що в першому випадку йдеться про сукупність нормативних актів, а не норм права, сукупністю яких є цивілістика як галузь права.
Структурно цивільне законодавство складається з п'яти видів нормативно-правових актів:
1) Конституція України, яка становить його основу і має найвищу юридичну силу;
2) ЦК України як основний акт цивільного законодавства;
3) інші закони, які приймаються відповідно до Конституції України;
4) постанови КМ України, які регулюють цивільні відносини;
5) підзаконні нормативно-правові акти, видані іншими органами державної влади України, органами влади АРК у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом.
Дія цивільного законодавства України поширюється на всіх осіб, що перебувають на її території. Якщо дія цивільно-правового нормативного акта поширюється на певну територію України, то зазначений нормативний акт діє тільки щодо тих осіб, які перебувають на даній території.
Залежно від кола осіб цивільне законодавство може поширюватися на всіх осіб або може застосовуватися лише до певної групи суб'єктів. Наприклад, дія Закону України «Про захист прав споживачів» щодо прав споживачів поширюється лише на фізичні особи, які визнаються споживачами за умовами цього Закону.
Зазвичай акти цивільного законодавства не мають зворотної дії в часі і поширюються на відносини, які виникли після набрання чинності таких актів. Водночас цивільний закон, який скасовує або пом'якшує цивільно-правову відповідальність, іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на учасників цивільних відносин, які виникли до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які несуть відповідальність або виконують інше зобов'язання (ч. 2 ст. 5 ЦК України).