- •1.Поняття цивільного права. Предмет, метод та функції цивільного права. Принципи цивільного права.
- •2.Спадкування за законом. Оформлення права на спадщину.
- •3.Форми права власності
- •4.Система цивільного права.
- •5.Загальні положення про спадкування. Спадкування за заповітом.
- •6.Підстави набуття права власності.
- •7.Поняття та структура цивільного законодавства. Дія актів цивільного законодавства у часі, просторі і за колом осіб.
- •8.Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними органами.
- •9.Підстави припинення права власності.
- •10.Засоби захисту цивільних прав. Реалізація права на захист. Відшкодування збитків та моральної шкоди.
- •11.Відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми, недієздатними та обмежено дієздатними.
- •12.Поняття та види права спільної власності - право спільної часткової або спільної сумісної власності.
- •13.Поняття цивільно-правової відповідальності. Форми і види цивільно-правової відповідальності.
- •14.Недоговірні зобов’язання: публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу і за результатами конкурсу.
- •15.Захист права власності.
- •16.Підстави звільнення від відповідальності: непереборна сила; випадок (казус); вина потерпілого.
- •17.Загальні положення про спільну діяльність. Просте товариство.
- •18.Право володіння чужим майном: суб'єкти права володіння; виникнення та припинення права володіння.
- •19.Цивільна правоздатність фізичної особи.
- •20.Комерційна діяльність.
- •21.Право користування чужим майном (сервітут).
- •22.Цивільна дієздатність фізичної особи: повна, неповна та часткова.
- •23.Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Комерційна концесія.
- •24.Земельна ділянка (земля) як об'єкт права власності. Суб'єкти права власності на землю.
- •25.Право фізичних осіб на заняття підприємницькою діяльністю.
- •26.Банківський вклад, факторинг, інші види розрахунків.
- •27.Захист фактичного володіння. Набувальна давність. Відповідальність при добросовісному і недобросовісному володінні.
- •28.Цивільно-правова відповідальність фізичної особи - підприємця.
- •29.Загальні положення про розрахунки.
- •30.Поняття права інтелектуальної власності. Об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності.
- •31.Поняття та види юридичних осіб, їх ознаки.
- •32.Договори позики, кредиту.
- •33.Особисті немайнові права суб‘єктів інтелектуальної власності.
- •34.Цивільна правоздатність та дієздатність юридичних осіб.
- •35.Договори страхування та доручення.
- •36.Майнові права суб‘єктів інтелектуальної власності.
- •37.Відповідальність юридичних осіб.
- •38.Договір зберігання та його види.
- •39.Об'єкти та суб'єкти суміжних прав. Виникнення суміжних прав. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав.
- •40.Поняття, види та форма правочину.
- •41.Транспортні договори.
- •42.Поняття зобов'язання та підстави його виникнення.
- •43.Поняття та визначення строку та терміну. Початок перебігу та закінчення строку.
- •44.Договори підряду. Види договорів підряду.
- •45.Поняття, види та функції договору в цивільному праві.
41.Транспортні договори.
Транспорт є однією із найважливіших галузей суспільного виробництва. Особливість цієї галузі полягає у тому, що в процесі діяльності транспорту не створюється нова вартість, оскільки продукція транспорту - це сам процес переміщення вантажів, багажу, пасажирів.
Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Найбільш поширеними транспортними договорами у сфері господарювання є:
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення.
За договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам.
Перевезення, що здійснюється юридичною особою, вважається перевезенням транспортом загального користування, якщо із закону, інших нормативно-правових актів або ліцензії, виданої цій організації, випливає, що вона має здійснювати перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти за зверненням будь-якої особи.
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договори каботажу (морські перевезення)
За договором морського перевезення пасажира перевізник зобов'язується перевезти пасажира і його каютний багаж у пункт призначення, а в разі здачі пасажиром багажу - також доставити багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання багажу особі; пасажир повинен сплатити встановлену плату за проїзд, а при здачі багажу - і плату за провезення багажу.
42.Поняття зобов'язання та підстави його виникнення.
Відповідно до ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Зобов’язання виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Відповідно до ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків такі:
- договори та інші правочини;
- створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
- завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
- інші юридичні факти.Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади АРК або органів місцевого самоврядування, а також можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події (наприклад, у разі настання страхового випадку страховик відшкодовує збитки).
Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
